Справа № 185/6623/16-ц
Провадження № 2/185/236/17
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2017 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Врони А.О., за участю секретаря судового засіданні - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Київської районної у місті Донецьку ради, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В:
30 липня 2016 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового звязку до суду позовну заяву до ОСОБА_3, в якій просить (відповідно до уточненої позовної заяви від 07.03.2017 року) суд визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування після смерті 11 січня 2016 року матері ОСОБА_5, на трикімнатну квартиру житловою площею 43,90 кв.м. та загальною площею 58,30 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у Київському районі міста Донецька Донецької області.
Позов мотивовано тим, що 11 січня 2016 року померла мати позивача, ОСОБА_5. На день її смерті залишилось спадкове майно: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2. У встановлений законом строк позивач звернулась до Маріупольського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, на підставі чого було заведено спадкову справу № 11/2016 від 19 квітня 2016 року. Окрім позивача спадкоємцями є чоловік померлої ОСОБА_3, який відмовився від спадщини. 20 червня 2016 року позивач звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, про їй було відмовлено у звязку з тим, що позивач не надала правовстановлюючий документ на квартиру. ОСОБА_5 була основним квартиронаймачем вищевказаної квартири. У 1979 році була повністю внесена позика за квартиру у розмірі 4423,40 рублів. Квартира була зареєстрована та видано реєстраційне посвідчення Донецьким бюро технічної інвентаризації. Таким чином, право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано.
Позивач у судове засідання не зявилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, згідно позову просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про причину неявки суду не повідомила.
Суд, враховуючи думку позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно ордеру №1882 від 08 квітня 1966 року, виданого виконавчим комітетом Донецької міської ради депутатів працюючих, ОСОБА_5 з сімєю, яка складається з чотирьох осіб, має право на зайняття трьохкімнатної квартири АДРЕСА_3, на підставі списку затвердженого виконавчим комітетом від 04 квітня 1966 року.
Згідно довідки Житлово-будівельного кооперативу «Мир-10» від 20 грудня 1992 року ОСОБА_5 є основним квартиронаймачем квартири № 33 за адресою пр.Россіні буд. 2, який належить Житлово-будівельному кооперативу «Мир-10», позика за займану житлову площу внесена повністю у грудні 1979 року.
У відповідності до ч.2 ст.19-1 Закону України Про кооперацію від 10 липня 2003 року N1087-IV у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 своєї постанови №20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз'яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань. Крім цього, слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.
Відповідно до ч.3 ст.384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Оскільки ОСОБА_5 пайові внески за квартиру виплачені повністю, квартира викуплена, вона стала її власником.
Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Бюро технічної інвентаризації міста Донецьк 03 жовтня 1994 року, кооперативна квартира № 33 житловою площею 43,90 кв.м. у будинку № 2 по пр. Россіні у місті Донецьку зареєстрована за ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі довідки Житлово-будівельного кооперативу «Мир-10» від 20 грудня 1992 року, внесено запис в реєстрову книгу №44д/к-296 за реєстровим № 54850.
Згідно технічного паспорту на квартиру № 33 у житловому будинку № 2 по пр.Россіні у місті Донецьк, складеного 27 вересня 1994 року у Донецькому бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 є власником вищевказаної квартири на підставі довідки Житлово-будівельного кооперативу «Мир-10».
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме майно не містить відомостей про реєстрацію прав власності, речових прав на квартиру АДРЕСА_4.
Згідно свідоцтва про смерть серії І-НО № 922328, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області 01 квітня 2016 року, ОСОБА_5 померла 11 січня 2016 року у м.Донецьк, про що зроблений відповідний актовий запис № 727 01 квітня 2016 року.
Відповідно до ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно свідоцтва про народження серії ІІІ-ЯР № 224027, виданого Червоногвардійським районним бюро реєстрації актів цивільного запису 24 липня 1958 року, батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані ОСОБА_3, ОСОБА_5.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-НО № 439085, виданого Будинком одруження м. Жданов Донецької області, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали шлюб 31 грудня 1981 року, про що зроблений відповідний актовий запис № 4574. Після укладення шлюбу ОСОБА_6 присвоїла прізвище ОСОБА_7.
У відповідності до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_2 19 квітня 2016 року звернулась до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті матері, ОСОБА_5.
ОСОБА_3 19 квітня 2016 року звернувся до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою відмову від прийняття спадщини після померлої дружини, ОСОБА_5.
10 травня 2016 року приватному нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 надійшла заява від ОСОБА_4 про відмову від прийняття спадщини після померлої матері, ОСОБА_5.
Відповідно до ст.1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 96/02-31 від 22 липня 2016 року Приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 11 січня 2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, на майно, яке складається з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5, у звязку з відсутністю правовстановлюючого документу.
Враховуючи, що на момент смерті спадкодавця, ОСОБА_5, їй належала квартира №33 у житловому будинку №2 по пр. Россіні у м. Донецьку Донецької області, позивач, донька померлої 11 січня 2016 року ОСОБА_5, звернулась з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 19 квітня 2016 року, в шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та законності визнання за позивачем права власності на квартиру №33 у житловому будинку №2 по пр.Россіні у м. Донецьку Донецької області.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1275 ЦК Україниякщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
З огляду на наведене вище, позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 11 січня 2016 року, заявлені до ОСОБА_3, чоловіка померлої не підлягають задоволенню, оскільки згідно заяви від 19 квітня 2016 року ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після померлої дружини, ОСОБА_5, його відмова не була відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття, що свідчить про відсутність спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті 11 січня 2016 року ОСОБА_5.
Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218,224-232 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Київської районної у місті Донецьку ради, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру №33 у житловому будинку №2 по провулку Россіні у м. Донецьку Донецької області.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Суддя А. О. Врона
Судове рішення № 66277903, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 30.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/6623/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: