Постанова № 66275382, 26.04.2017, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/401/17

номер провадження 2а/423/29/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лугової Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у судовій залі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання до зарахування стажу роботи, зобов'язання до призначення пенсії за віком на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, а також із заявою про збільшення позовних вимог від 18.04.2017, посилаючись на те, що 05 січня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак рішенням від 13.01.2017 йому було відмовлено у цьому, оскільки не зараховано до пільгового стажу роботу: з 12.02.1991 по 09.07.1991 на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля», так як не надав відповідачеві належних довідок про особливий характер роботи через знаходження підприємства на тимчасово окупованій території, з 01.09.1987 по 04.02.1991 - навчання у професійно-технічному училищі №74 за професією електрослюсар підземний, оскільки не зараховано роботу за цією ж спеціальністю з 12.02.1991 по 09.07.1991; за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля» протягом 1998-2016 не зараховано до пільгового стажу навчання на курсах в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» з 26.02.2007 по 02.03.2007, з 06.09.2010 по 10.09.2010, з 19.11.2012 по 23.11.2012; дні простою з вини підприємства загалом 3 місяці 24 дні. До загального стажу роботи не зараховано роботу водієм в Первомайському АТП-10971 з 10.03.1992 по 08.12.1994, оскільки оригінал трудової книжки був знищений під час пожежі, наданий дублікат та немає довідок про підтвердження роботи за цей період, так як підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки має право на пенсію за віком на пільгових умовах за ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як його пільговий стаж роботи складає 25 років 7 місяців 10 днів, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Просив суд, уточнивши позовні вимоги, визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення відповідача від 13.01.2017 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до загального стажу роботи періоди його роботи:

з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

з 10.03.1992 по 08.12.1994 - в Первомайському АТП - 10971 водієм;

до пільгового стажу роботи періоди його роботи:

з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

з 01.09.1987 по 04.02.1991 - навчання у професійно-технічному училищі №74 за професією електрослюсар підземний;

навчання на курсах в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля»

з 26.02.2007 по 02.03.2007,

з 06.09.2010 по 10.09.2010,

з 19.11.2012 по 23.11.2012;

дні простою з вини підприємства за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля»

з 24.01.2000 по 24.01.2000;

з 06.02.2000 по 07.02.2000;

з 09.03.2000 по 09.03.2000;

з 23.11.2001 по 23.11.2001;

з 18.02.2002 по 25.02.2002;

з 08.04.2002 по 08.04.2002;

з 02.01.2003 по 02.01.2003;

з 20.03.2003 по 20.03.2003;

з 17.04.2003 по 19.04.2003;

з 02.10.2003 по 02.10.2003;

з 20.01.2004 по 20.01.2004;

з 07.09.2004 по 10.09.2004;

з 19.10.2004 по 19.10.2004;

з 19.05.2006 по 20.05.2006;

з 11.06.2006 по 12.06.2006;

з 21.08.2006 по 23.08.2006;

з 20.10.2006 по 20.10.2006;

з 02.01.2007 по 02.01.2007;

з 21.02.2007 по 21.02.2007;

з 19.04.2007 по 19.04.2007;

з 29.06.2007 по 29.06.2007;

з 15.10.2008 по 15.10.2008;

з 23.12.2008 по 24.12.2008;

з 17.06.2009 по 18.06.2009;

з 20.07.2009 по 23.07.2009;

з 25.08.2009 по 25.08.2009;

з 14.12.2009 по 20.12.2009;

з 16.02.2010 по 17.02.2010;

з 09.03.2010 по 11.03.2010;

з 21.07.2010 по 22.07.2010;

з 11.10.2010 по 19.10.2010;

з 14.02.2012 по 15.02.2012;

з 18.07.2014 по 19.08.2014, всього 3 місяці 15 днів та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 січня 2017 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши повноваження на представництво його інтересів у суді представнику ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив викладене у позові та уточненій позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, суду усно та письмово (а.с.31) пояснила, що позивач має загальний стаж роботи 24 роки 04 місяці 10 днів, в тому числі на підземних роботах 21 рік 01 місяць 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До пільгового стажу зараховано роботу позивача з 16.02.1995 по 08.07.1998 на шахті «Родіна» ДП «Первомайськвугілля» та з 20.08.1998 по 26.12.2016 на ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» за виключенням періодів участі у страйках, простою, проходження медичного огляду та курси по ОТ, часу виконання держобов'язків, тобто періодів коли позивач не знаходився повний робочий день на підземних роботах. Не зараховано до пільгового стажу роботу на шахті «Первомайська» з 12.02.1991 по 09.07.1991, оскільки позивач надав уточнюючі довідки від 16.09.2016 з підприємства, яке розташовано на тимчасово окупованій території, а тому неможливо перевірити достовірність зазначеної у них інформації первинними документами та визначити чи повний робочий день під землею працював позивач протягом цього часу. У зв'язку з цим не зараховано навчання у ПТУ №74, так як навчання зараховується у разі якщо перерва між навчанням та роботою за набутою професією не перевищує трьох місяців. Немає підстав для зарахування до загального стажу роботи в Первомайському АТП - 10971 з 10.03.1992 по 08.12.1994 у зв'язку з дублікатом трудової книжки, відсутності довідок, що підтверджують роботу у цей період, враховуючи, що заклад знаходиться на тимчасово окупованій території. Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

05 січня 2017 року позивач звернувся до УПФ України у Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 14 частини 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що визнано сторонами.

Рішенням УПФ України у Попаснянському районі Луганської області від 13.01.2017 позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи (а.с.26).

Рішення мотивоване тим, що позивач має загальний стаж роботи 24 роки 04 місяці 10 днів, в тому числі на підземних роботах 21 рік 01 місяць 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зарахувати до пільгового стажу роботу на шахті «Первомайська» з 12.02.1991 по 09.07.1991 немає можливості, оскільки підприємство розташовано на тимчасово окупованій території, а тому немає доступу до архіву підприємства. Неможливо зарахувати до загального стажу роботу в Первомайському АТП - 10971 з 10.03.1992 по 08.12.1994 у зв'язку з дублікатом трудової книжки.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пов'язує виникнення права на пенсію на пільгових умовах, якщо особа має стаж на підземних гірничих роботах по видобутку вугілля за умови безпосередньої зайняті повний робочий день на цих роботах.

Якщо ця інформація не відображена у трудовій книжці, то ці відомості підтверджуються уточнюючими довідками підприємства згідно з абз.1 п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637.

Позивачем при зверненні до УПФ України в Попаснянському районі та суду надано трудову книжку, у якій наявні записи щодо його роботи.

Згідно записів у трудовій книжці позивача (а.с.9-10) позивач працював:

з 01.09.1987 по 04.02.1991 - навчання у професійно-технічному училищі №74 за професією електрослюсар підземний;

з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

з 10.03.1992 по 08.12.1994 - в Первомайському АТП - 10971 водієм;

з 16.02.1995 по 08.07.1998 - на шахті «Родіна» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

з 20.08.1998 по цей час - в ДВАТ «Шахтоуправління «Золоте» ДП ДХК «Первомайськвугілля», яке реорганізовано у ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею.

Представником відповідача визнано стаж роботи з 16.02.1995 по 08.07.1998 на шахті «Родіна» ДП «Первомайськвугілля» та з 20.08.1998 по 26.12.2016 у ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» за виключенням навчання на курсах в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» з 26.02.2007 по 02.03.2007, з 06.09.2010 по 10.09.2010, з 19.11.2012 по 23.11.2012; днів простою з вини підприємства загалом 3 місяці 24 дні.

Предметом спору є незарахування відповідачем до загального стажу періоду роботи з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля», з 10.03.1992 по 08.12.1994 - в Первомайському АТП - 10971 водієм; до спеціального стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах: з 01.09.1987 по 04.02.1991 - навчання у професійно-технічному училищі №74, з 12.02.1991 по 09.07.1991 - робота на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля», навчання на курсах в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» з 26.02.2007 по 02.03.2007, з 06.09.2010 по 10.09.2010, з 19.11.2012 по 23.11.2012; дні простою з вини підприємства загалом 3 місяці 24 дні під час роботи у ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля».

Так, відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Архів ВП «Шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля» та Первомайського АТП - 10971 знаходиться у м.Первомайську Луганської області, тобто на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади, в районі проведення АТО (постанова ВРУ від 17 березня 2015 року № 252-VIII, розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р), що дійсно унеможливлює здійснення перевірки даних про роботу позивача архівними документами.

Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даних за 1991-1994 роки не містить.

Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача про роботу за цей період є повними та чіткими. Підстави внесення записів до дублікату трудової книжки кадровою службою ВП «Шахта «Золоте» про попередню роботу позивача підтверджуються наданими суду копіями довідки №123 від 01.06.1998, довідки від 20.05.1998, оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні, та сумнівів не викликають.

Отже, саме записами у трудовій книжці позивача підтверджується вказаний вище стаж його роботи, в тому числі спеціальний.

Окрім того, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працював на шахті «Первомайська» з 1990 року по 1992 рік. Підтверджує, що позивач також працював на шахті «Первомайська» у 1991 році, так як вони працювали разом на підземних роботах.

Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_4 він працював на шахті «Первомайська» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею з 10.05.1990 по 31.10.1992. Зі слів свідка, він ще не має права на пенсію, тому пенсія йому не призначалась.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Основного Закону людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі «Andrejeva v. Latvia» (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку - незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків - ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачам вимогам.

У справі «Будченко проти України» (рішення від 24 квітня 2014 року, заява № 38677/06) ЄСПЛ також нагадав, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України», п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.

Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації:

«1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1».

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі «Тлімменос проти Греції» (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» формами дискримінаціє є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який у спірний період працював на шахті, архів якої на даний момент знаходиться на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим він позбавлений можливості надати необхідні документи.

На переконання суду, така вимога (щодо надання уточнюючої довідки та/або можливості зустрічної перевірки документів на підставі первинних документів) може бути визнана цілком виправданою в звичайній ситуації, оскільки формально вона базується на положеннях п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, та має на меті підтвердження тривалості роботи на посадах і роботах, указаних в трудовій книжці. Проте в ситуації позивача ця вимога становить дискримінаційне поводження по відношенню до осіб, які мають трудовий стаж на підприємствах, які залишилися на території, що на даний момент є тимчасово окупованою, адже такі особи навіть теоретично не можуть надати відповідні документи (як показує практика, навіть у тих випадках, коли ці особи надають відповідні документи, то органи пенсійного фонду не визнають їх легітимність), а отже за такого підходу автоматично позбавляються права на пенсійне забезпечення, передбаченого в ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З урахування вищевикладеного, суд вважає, що дії відповідача, які в звичайних умовах можуть бути цілком обґрунтованими, в особливій ситуації позивача є проявом непрямої дискримінації. Крім того, хоча дії відповідача формально ґрунтуються на положеннях підзаконного нормативного акту та переслідують легітимну мету, в особливій ситуації позивача суд вважає їх явно непропорційними, тобто вчиненими без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Зокрема, як показує попередня судова практика, на підставі уточнюючих довідок, виданих на шахтах, у деяких випадках щодо окремих осіб із стажу, зазначеного в трудовій книжці, дійсно виключаються певні періоди, наприклад, участь у страйках чи відсутність на роботі з інших причин, але в таких випадках мова йде про дні або місяці, тоді як в цій справі відповідач відмовився визнати пільговим весь спірний стаж роботи, зазначений в трудовій книжці. Отже, такі дії в указаній ситуації є явно непропорційними заявленій легітимній меті, а тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо,адже відповідач не врахував всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, зокрема, той факт, що первинні документи, які можуть підтвердити пільговий стаж позивача, залишилися на окупованій території.

Отже, суд визнає як загальний, так і спеціальний стаж роботи позивача з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; а також загальний стаж роботи з 10.03.1992 по 08.12.1994 - в Первомайському АТП - 10971 водієм.

Відповідно до ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Враховуючи, що позивач був прийнятий на роботу за спеціальністю електрослюсар підземний на шахту «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» 12.02.1991, то наявні передбачені Законом підстави для зарахування до спеціального стажу періоду навчання позивача з 01.09.1987 по 04.02.1991 у професійно-технічному училищі №74.

Щодо не зарахування до спеціального стажу навчання на курсах в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» та днів простою з вини підприємства під час роботи позивача у ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» суд зазначає наступне.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 (а.с.22-25) період роботи позивача у ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» з 01.01.1999 по 31.12.2016 враховано як спеціальний стаж за кодом підстави «ЗПЗ013А1» у повному обсязі без виключення будь-якої кількості робочих днів.

При цьому суд зазначає, що код «ЗПЗ013А1» означає, що підставою обліку спеціального стажу є п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Список №1 (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435). Робота за професією електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею надає право на пільгову пенсію як за п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так і за ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно довідки №636 від 27.12.2016 (а.с.20), виписок з наказів: №60 від 31.01.2000, №122 від 29.02.2000, №199 від 31.03.2000, №1159 від 30.11.2001, №80 від 28.02.2002, №186 від 30.04.2002, №66 від 31.01.2003, б/н від 31.03.2003, №277 від 30.04.2003, №287 від 31.10.2003, №69 від 30.01.2004, №719 від 28.09.2004, №792 від 29.10.2004, №337 від 31.05.2006, №407 від 30.06.2006, №535 від 31.08.2006, №681 від 31.10.2006, №112 від 31.01.2007, №200 від 28.02.2007, №393 від 30.04.2007, №1030 від 30.12.2008, б/н від 30.06.2009, №364 від 31.07.2009, №418 від 31.08.2009, №664 від 31.12.2009, №149 від 26.02.2010, №229 від 31.03.2010, №754 від 30.10.2010 - позивач мав простій з вини підприємства в зазначені у наказах дні.

Як вбачається з довідки №636 від 27.12.2016 (а.с.20), виписок з наказів №185 від 23.02.2007, №640 від 15.09.2010, №819 від 25.10.2012 позивач, працюючи електрослюсарем підземним ВП «Шахта «Золота», проходив підвищення кваліфікації в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» з відривом від виробництва з 26.02.2007 по 02.03.2007, з 06.09.2010 по 10.09.2010, з 19.11.2012 по 23.11.2012.

За час простою з вини підприємства та підвищення кваліфікації за позивачем зберігалась середня заробітна плата у розмірі, відповідному спеціальним умовам праці, що передбачено ст. 113, 122 КЗпП України та колективним договором ВП «Шахта «Золоте».

Суд вважає, що відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, не з вини працівника не повинно позбавляти працівників права на зарахування часу простою до спеціального стажу роботи.

Окрім того, навчання позивача з відривом від виробництва у навчально-курсовому комбінаті враховується до спеціального стажу роботи на підставі приписів Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» навчально-курсовий комбінат є професійно-технічним закладом.

Згідно ч.7 ст.3, ст.36 цього Закону підвищення кваліфікації робітників - це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг; а особа, яка зарахована до професійно-технічного закладу на навчання за програмами професійно-технічного навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації, є слухачем.

З вищенаведеної статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» вбачається, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, до пільгового стажу за ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується стаж роботи позивача з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею - 4 місяці 28 днів; з 01.09.1987 по 04.02.1991 - навчання у професійно-технічному училищі №74 за професією електрослюсар підземний - 3 роки 5 місяців 4 дні; навчання на курсах в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля» з 26.02.2007 по 02.03.2007, з 06.09.2010 по 10.09.2010, з 19.11.2012 по 23.11.2012 - 15 днів; дні простою з вини підприємства за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля», яке реорганізовано у ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» 3 місяці 15 днів.

З урахуванням визнаного відповідачем спеціального стажу, станом на 05.01.2017 спеціальний стаж позивача складає 25 років 07 місяців 10 днів.

Таким чином, у позивача наявний спеціальний стаж, який дає право на пенсію незалежно від віку на підставі ч.1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.

Судові витрати позивача слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області.

На підставі викладеного, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання до зарахування стажу роботи, зобов'язання до призначення пенсії за віком на пільгових умовах задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області від 13.01.2017 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_3 до загального стажу періоди його роботи:

з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

з 10.03.1992 по 08.12.1994 - в Первомайському АТП - 10971 водієм;

до пільгового стажу роботи періоди його роботи:

з 12.02.1991 по 09.07.1991 - на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

з 01.09.1987 по 04.02.1991 - навчання у професійно-технічному училищі №74 за професією електрослюсар підземний;

навчання на курсах в навчально-курсовому комбінаті ДП «Первомайськвугілля» за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля»

з 26.02.2007 по 02.03.2007,

з 06.09.2010 по 10.09.2010,

з 19.11.2012 по 23.11.2012;

дні простою з вини підприємства за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля», яке реорганізовано у ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»:

з 24.01.2000 по 24.01.2000;

з 06.02.2000 по 07.02.2000;

з 09.03.2000 по 09.03.2000;

з 23.11.2001 по 23.11.2001;

з 18.02.2002 по 25.02.2002;

з 08.04.2002 по 08.04.2002;

з 02.01.2003 по 02.01.2003;

з 20.03.2003 по 20.03.2003;

з 17.04.2003 по 19.04.2003;

з 02.10.2003 по 02.10.2003;

з 20.01.2004 по 20.01.2004;

з 07.09.2004 по 10.09.2004;

з 19.10.2004 по 19.10.2004;

з 19.05.2006 по 20.05.2006;

з 11.06.2006 по 12.06.2006;

з 21.08.2006 по 23.08.2006;

з 20.10.2006 по 20.10.2006;

з 02.01.2007 по 02.01.2007;

з 21.02.2007 по 21.02.2007;

з 19.04.2007 по 19.04.2007;

з 29.06.2007 по 29.06.2007;

з 15.10.2008 по 15.10.2008;

з 23.12.2008 по 24.12.2008;

з 17.06.2009 по 18.06.2009;

з 20.07.2009 по 23.07.2009;

з 25.08.2009 по 25.08.2009;

з 14.12.2009 по 20.12.2009;

з 16.02.2010 по 17.02.2010;

з 09.03.2010 по 11.03.2010;

з 21.07.2010 по 22.07.2010;

з 11.10.2010 по 19.10.2010;

з 14.02.2012 по 15.02.2012;

з 18.07.2014 по 19.08.2014, всього 3 місяці 15 днів та призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 січня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Попаснянському районі Луганської області.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський районний суд Луганської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження, якщо судове рішення не скасовано.

Суддя І.В. Лизенко