Ухвала суду № 66273967, 16.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р.Справа № 2-а-3559/09/1470

Категорія:9.2Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

ОСОБА_1

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївметалоптторг»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_2, старшого держподатревізор-інспектора ОСОБА_3, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_4, старшого держподатревізор-інспектора ОСОБА_5, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_6, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_7, старшого держподатревізор-інспектора ОСОБА_8, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_9, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_10, про скасування рішень №0001512350/0 від 09.07.09 р., №0001582350/0 від 09.07.09 р., №0001592350/0 від 09.07.09 р., №0001602350/0 від 09.07.09 р.,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївметалоптторг»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовами до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва з вимогами про скасування рішення №0001572350/0 від 09.07.09 р. (справа №2а-3559/09/1470), №0001602350/0 від 09.07.09 р. (справа №2а-3560/09/1470), №0001582350/0 від 09.07.09 р. (справа №2а-3561/09/1470), №0001592350/0 від 09.07.09 р. (справа №2а-3562/09/1470).

До участі у справі в якості співвідповідачів було залучено посадових осіб ДПА у Миколаївській області: головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_2, старшого держподатревізор-інспектора ОСОБА_3, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_4, старшого держподатревізор-інспектора ОСОБА_5, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_6, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_7, старшого держподатревізор-інспектора ОСОБА_8, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_9, головного держподатревізор-інспектора ОСОБА_10

Ухвалою суду від 19.11.2009 року адміністративні справи №2а-3559/09/1470, №2а-3560/09/1470, №2а-3561/09/1470, №2а-3562/09/1470 було обєднано для спільного розгляду і вирішення по суті, обєднаним справам було присвоєно загальний номер №2а-3559/09/1470.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю та просив скасувати рішення відповідача №0001512350/0 від 09.07.09 р., №0001582350/0 від 069.07.09 р., 0001592350/0 від 09.7.09 р., №0001602350/0 від 09.07.09 р. посилаючись на їх незаконність та безпідставність.

Відповідачі позовні вимоги не визнали та зазначили, що рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001572350/0 від 09.07.09 р., №0001602350/0 від 09.07.09 р., №0001582350/0 від 09.07.09 р. та №0001592350/0 від 09.07.09 р. були прийняті у відповідності до чинного законодавства, перевірки проведені в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 р. позов ТОВ «Миколаївметалоптторг»задоволено, визнані протиправними та скасовані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001512350/0 від 09.07.09 р., №0001582350/0 від 09.07.09 р., №0001592350/0 від 09.07.09 р., №0001602350/0 від 09.07.09 р.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на зазначену постанову подало апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову від 24.11.09 р. скасувати та відмовити в позові ТОВ «Миколаївметалоптторг». Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не були зясовані всі обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Судова колегія встановила, що в період з 17.06.2009р. по 18.06.09р.. на підставі додатку до плану проведення перевірок на червень 2009 року відділом контролю за розрахунковими операціями ДПА у Миколаївській області, затвердженому заступником голови ДПА у Миколаївській області, посадовими особами ДПА було одночасно проведено чотири перевірки різних торгових об'єктів, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності позивачем.

17.06.2009 року, на підставі направлення №1500/23-517 від 16.06.2009 року головним держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_9 та направлення № 1501/23-517 від 16.06.2009 року головним держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_10, в магазині, який належить TOB «Миколаївметалооптторг»(склад-магазин за адресою: м.Миколаїв, вул.Індустріальна, 7-а), працівниками ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено Акт №0630/14/00/23/01882404 від 18.06.2009 року (надалі Акт перевірки), в результаті якої було встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Посадовими особами ДПА у Миколаївській області, перед початком проведення перевірки, з метою контролю порядку проведення розрахункових операцій, було зроблено закупівлю товарів, а саме: 3 рулони сітки 25x25, а також виявлене порушення у неоприбуткуванні розрахункової операції через РРО на суму 4300,00 грн., а саме на період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункова операція на суму 4300,00 грн. проводилася з використанням розрахункової книжки №1404001975 від 05.07.07р. та розрахункової квитанції ААБГ №531701. Після встановлення відремонтованого РРО або відновлення електропостачання через РРО суму розрахунку за час роботи з використанням PK у сумі 4300,00 грн. проведено не було.

За результатами проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки №0630/14/00/23/01882404 від 18.06.2009 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було прийняте Рішення від 09.07.09р. №0001572350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 500,00 грн. за порушення п.1 ст.3 Закону та на підставі п.1 ст.17 Закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення ДПІ у Заводському районі від 09.07.2009 року №0001572350/0 про

застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 500,00 грн. прийняте ДПІ у Заводському

районі з виходом за межі наданих повноважень, з порушенням норм чинного законодавства

України, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення та без

дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Судова колегія встановила, що в п.2.2.14 Акту перевірки №0630/14/00/23/01882404 від 18.06.2009 року (надалі Акт перевірки) зазначено про непроведення розрахункової операції через РРО на суму 4300,00 грн., а саме не період виходу із ладу РРО або відключення електроенергії розрахункова операція на суму 4300,00 грн. проводилася з використанням розрахункової книжки №1404001975/ від 05.07.07р. та розрахункової квитанції ААБГ №531701. Після встановлення відремонтованого РРО або відновлення електропостачання через РРО суму розрахунку за час роботи з використанням РК у сумі 4300,00 грн. проведено не було.

В матеріалах справи є письмові пояснення директора магазину ОСОБА_11 від 25.02.2008р. де зазначено, що електроенергія відключалася в магазині 22.02.2008р. в 15-31 год., 23.02.2008р. та 24.02.2008р. були вихідні дні, готівкові кошти в сумі 4300,00 грн. були внесені нею в касу підприємства 22.02.2008р., а проведені через РРО 25.02.2008р. - наступного робочого дня, що підтверджується відповідним чеком. З письмових пояснень головного бухгалтера ТОВ «Миколаївметалооптторг»ОСОБА_12 вбачається підтвердження факту внесення директором магазина ОСОБА_11 коштів в сумі 4300,00 грн. в касу підприємства 22.02.2008р., що підтверджується прибутковим касовим ордером серії 02АААИ 952844 №339 від 22.02.2008р. та записами в касовій книзі за 22.02.2008р.. лист №9. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначене свідчить про оприбуткування коштів в сумі 4300,00 грн. належним чином та відсутності факту ухилення від сплати необхідних податків та зборів.

В п.4.9 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) зазначено про те, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії, розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ. після чого слід виконати 2-звіт.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є безпідставним та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства твердження відповідача щодо виявленого в ході перевірки порушення ТОВ «Миколаївметалооптторг»п.1 ст.3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судова колегія встановила, що при проведені 18.06.2009 року в магазині, який належить ТОВ «Миколаївметалооптторг»(склад-магазин за адресою: м.Миколаїв, вул.Індустріальна, 7-а), працівниками ДПА у Миколаївській області перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій посадовими особами були перевищені межі наданих їм повноважень та порушено норми чинного законодавства України, що полягає у наступному.

Посадовими особами ДПА у Миколаївській області (головним держподатревізор-інспектором ОСОБА_9 та головним держподатревізор-інспектором ОСОБА_10І.) перед початком проведення перевірки, з метою контролю порядку проведення розрахункових операцій, за власні кошти було зроблено закупівлю товарів, а саме: 3 рулони металевої сітки розміром 25x25. Після початку перевірки та пред'явлення службових посвідчень товар було повернуто продавцю, який, в свою чергу був змушений повернути посадовим особам їх грошові кошти.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодний нормативно-правовий акт не надає право посадовим особам податкових органів перед початком проведення перевірок робити закупівлю товарів за власні кошти з метою контролю суб'єкта господарювання. Саме такі дії були вчинені посадовими особами ДПА у Миколаївській області.

Згідно статті 5 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»покладення на посадових осіб органів державної податкової служби обов'язків, не передбачених цим Законом та іншими актами законодавств України, забороняється. Всупереч вимогам закону, посадові особи ДПА, при перевірці господарської одиниці Позивача, одночасно діяли як перевіряючі, як споживачі (покупці) непродовольчих товарів та як свідки порушення порядку розрахунків під час власної розрахункової операції. Факт видачі або невидачі особі яка отримує товар відповідного розрахункового документу на повну суму покупки відповідачами встановлювався не у спосіб передбачений законодавством та з перевищенням своїх службових повноважень.

Судова колегія встановила, що 18.06.2009 року, на підставі направлення №1498/23-517 від 18.06.2009 року старшим держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_3 та направлення № 1499/23-517 від 18.06.2009 року головним держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_2, в офісі бухгалтерії, що належить TOB «Миколаївметалооптторг», який знаходиться за адресою м.Миколаїв, вул.Індустріальна, 7-а, працівниками ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено Акт №0639/14/00/23/01882404 від 19.06.2009 року (надалі Акт перевірки). В результаті зазначеної перевірки встановлено порушення п.1 ст.3, ст.10 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки №0639/14/00/23/01882404 від 19.06.2009 року ДШ у Заводському районі м. Миколаєва було прийняте Рішення від 09.07.2009 року №0001602350/0 про застосування штрафних | фінансових) санкцій в сумі 2 762 360,45 грн.

Відповідно до вимог ст.10 Закону, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстратора розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 Закону.

Постановою КМУ від 23.08.2000р. №1336 «Про забезпечення реалізації ст.10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - постанова №1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Пунктом 2 постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим для деяких форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку (під які підпадає і TOB «Миколаївметалооптторг»). Цей розмір визначено у сумі 200 тис. гривень.

При перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій протяглі

будь-якого періоду, що складає 12 місяців, суб'єкти підприємницької діяльності на підставі постанови КМУ від 07.02.2001р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»протягом місяця повинні перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, в Законі не обумовлюється тривалість такого обов'язкового застосування РРО, не передбачено умов та механізму зворотного переходу до проведення розрахунків з використанням розрахункової книжки та КОРО.

Таким чином, через місяць після перевищення встановленого граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний проводити розрахунки із застосуванням РРО без обмеження терміну дотримання такого порядку проведення розрахунків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначення в Акті перевірки того факту, що за період з 22.09.2008 року по 17.06.2009 року встановлено не проведення розрахункових операцій через РРО на загальну суму 552 472,09 грн., є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Мін'юсті України 05.02.2001 року за №106/5297, та п.1 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В той же час в Акті перевірки не зазначено про те, що за весь період, що перевірявся TOB «Миколаївметалооптторг»використовувало незареєстровані у встановленому порядку розрахункові книжки. Зазначене вище свідчить про відсутність в Акті перевірки належним чином обґрунтованих порушень вимог чинного законодавства України з боку TOB «Миколаївметалооптторг», що в свою чергу унеможливлює взяття їх до уваги при розгляді справи.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що базування на припущеннях при складанні Акту перевірки є порушенням п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05р. за №925/11205, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В Акті №0639/14/00/23/01882404 від 19.06.2009 року, встановлено порушення TOB «Миколаївметалооптторг»п.1 ст.3, ст.10 Закону України від 06.07.95р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в п.2.2.14 зазначено про те, що за перевіряємий період розрахункові операції проводилися з використанням КОРО №1404000031/1 від 05.06.08р. та КОРО №1404000031/2 від 21.08.08р., а також PK 1404000031/127/5947, №1404000031/128/5948. №1404000031/129/5949, №1404000031/130/5950 від 16.05.08р. та PK №1404000031/132/6223, №1404000031/133/6224, №1404000031/134/6225, №1404000031/136/6226, №1404000031/136/6227 від 30.09.08р., PK №1404000037/132/6525 від 30.04.09р. Тобто в Акті перевірки підтверджується факт обліку операцій з реалізації товарів TOB «Миколаївметалооптторг»при здійсненні господарської діяльності.

Статтею 4 розділу II Концепції вдосконалення судоустрою для затвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року №361/2006, передбачено, що судові рішення повинні відповідати критеріям юридичної визначеності незалежно від якості законодавства, яке може бути нечітким, суперечливим або таким, що містить пропуски. Суд, застосовуючи положення закону, повинен враховувати цілі і намір законодавця,

інтерпретувати його, виходячи з принципу верховенства права.

Метою Закону є забезпечення повного обліку розрахункових операцій при здійсненні суб'єктами господарювання діяльності з продажу товарів (наданню послуг) за готівкові грошові кошти (платіжні картки, платіжні чеки, жетони і т. п.) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг на предмет оподаткування і контролю за обігом готівки. Передбачені цим Законом засоби обліку розрахункових операцій (РРО і розрахункові книжки) направлені при їх обов'язковому застосуванні на забезпечення повного обліку кількості і вартості проданих товарів (наданих послуг) і відповідності отриманих від їх продажу готівкових коштів. За своєю суттю ці засоби обліку є тотожними (мають на меті повний облік розрахункових операцій) і відрізняються тільки з технічного боку. По обох вказаних видах обліку обов'язковим є застосування Книги обліку розрахункових операцій (КОРО), в якій фіксуються денні об'єми розрахункових операцій як по фіскальних звітах (контрольним стрічкам) РРО так і по розрахунковій книжці (квитанціям).

Пунктом 1 статті 17 Закону передбачена відповідальність за невідповідність обліку вартості; реалізованих споживачам товарів (послуг) і отриманими при їх реалізації в розрахунках із споживачами грошовими коштами (готівка і т. п.) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не розпечатування відповідно розрахункового документа, підтверджуючого виконання розрахункової операції, або проведення ї без використання розрахункової книжки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зі змісту цієї норми Закону виходить, що застосування фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності на підставі пункту 1 статті 17 Закону передбачено у разі наявного факту саме невідповідності даних щодо вартості реалізованих товарів (послуг) і отриманих грошових коштів при здійсненні розрахунків із споживачами. Закон не пов'язує ці наслідки з яким саме засобом контролю - електронним (РРО) або паперовим (розрахункова книжка з відривною квитанцією) ця відповідність забезпечується.

У даному випадку облік розрахункових операцій був проведений ТОВ «Миколаївметалооптторг»із застосуванням розрахункових книжок, тому виявлені перевіркою порушення щодо незастосування РРО при досягненні граничного розміру річного об'єму розрахункових операцій з продажу товарів (наданню послуг) в сумі 200 000 грн. не можуть бути підставою для застосування до ТОВ «Миколаївметалооптторг»фінансових санкцій на підстав пункту 1 статті 17 Закону, оскільки факти невідповідності даних між вартістю проданого товару та обліком готівки з продажу цього товару за даними КОРО відсутній. Сплата податків за перевіряємий період підтверджується деклараціями про прибуток підприємства, деклараціями по ПДВ, копії яких є в матеріалах справи, та платіжними дорученнями про перерахування податку до бюджету.

Відповідальність за порушення термінів переходу з обліку розрахункових операцій застосуванням розрахункових книжок на облік цих операцій із застосуванням РРО Законом не передбачена.

Судова колегія встановила, що 17.06.2009 року, на підставі направлення № 1506 23-517 від 16.06.2009 року старшим держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_5 та направлення № 1505/23-517 від 16.06.2009 року головним держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_4, в магазині, який належить ТОВ «Миколаївметалооптторг»та знаходиться за адресою м.Миколаїв, Будьонного, 2-д/1, посадовими особами ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено Акт №0635/14/00/23/01882404 від 18.06.2009 року (надалі Акт перевірки), в результаті якої було встановлено порушення п.1, 2, 9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, посадовими особами ДПА у Миколаївській області перед початком перевірки, з метою контролю порядку проведення розрахункових операцій, було здійснено закупівлю товарів за власні готівкові кошти, а саме: сітка рабиця 38x38 - 10м., банка ґрунтовки сірої та виявлене порушення у вигляді не проведення розрахункової операції через РРО та не роздрукування відповідного документу на суму 240,50 грн., не проведення розрахункової операції через РРО на суму 438,36 грн., а саме на період виходу із ладу РРО або відключення електроенергії розрахункова операція на суму 438.36 грн. проводилася з використанням розрахункової квитанції серії ААБЖ №867277. Після встановлення відремонтованого РРО або відновлення електропостачання через РРО суму розрахунку за час роботи з використанням РК у сумі 438,36 грн. проведено не було. А також виявлено незабезпечення збереження фіскального звітного чеку.

За результатами проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки №0635 14/00/23/01882404 від 18.06.2009 року було прийняте Рішення від 09.07.2009 року №0001582350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 734,30 грн. за порушення п.1. 9 ст.3 Закону та на підставі п.1, 4 ст.17 Закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване Рішення від 09.07.2009 року №0001582350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3734,30 грн. прийняте ДПІ у Заводському районі з виходом за межі наданих повноважень, з порушенням норм чинного законодавства України, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями.

В п.2.2.14 Акту перевірки №0635/14/00/23/01882404 від 18.06.2009 року, зазначено про непроведения розрахункової операції через РРО та нероздрукування відповідного документу на суму 240,50 грн., непроведення розрахункової операції через РРО на суму 438,36 грн., а саме на період виходу із ладу РРО або відключення електроенергії розрахункова операція на суму 438,36 грн. проводилася з використанням розрахункової квитанції серії ААБЖ №867277, після встановлення відремонтованого РРО або відновлення електропостачання через РРО суму розрахунку за час роботи з використанням РК у сумі 438,36 грн. проведено не було. А також виявлено незабезпечення збереження фіскального звітного чеку від 11.12.2007 року.

В акті перевірки також зазначено лише про виявлення невідповідності сум грошових коштів в розмірі 240,00 гри., що свідчить про безпідставність визначення такою, що не проведена операції з продажу товарів за готівку на суму 438,36 грн., так як вона була оформлена з використанням РК.

Як зазначено в Акті, перевірка була розпочата о 14-20 год., а відповідно до ст.2 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті. А відповідно до пункту 4.9 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) зазначено про те, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки щодо не проведення через РРО розрахунку у сумі 438,36 грн. є хибними та передчасними.

Стосовно застосування до TOB «Миколаївметалооптторг»штрафної санкції в сумі 340,00 грн. за незабезпечення збереження фіскального звітного чеку від 11.12.2007 року судом першої інстанції встановлено, що санкцію прийнято поза межами строку для застосування такої штрафної санкції.

Відповідно до вимог ст. 239 ГК України, де передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ст.241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до вимог ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону є адміністративно-господарською санкцією, тому застосовування 09.07.2009 року штрафних (фінансових) санкцій до позивача за порушення, яке відбулося 11.12.2007 року є таким, що суперечить ст.250 ГК України.

При проведені 17.06.2009 року в магазині, який належить TOB «Миколаївметалооптторг»(магазин за адресою: м.Миколаїв, вул.Будьоного, 2-д/1), посадовими особами ДПА у Миколаївській області перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, були перевищені межі наданих їм повноважень та порушено норми чинного законодавства України, що полягало у наступному.

Посадовими особами ДПА у Миколаївській області (головним держподатревізор-інспектором ОСОБА_4 та старшим держподатревізор-інспектором ОСОБА_5Й.) перед початком проведення перевірки, з метою контролю порядку проведення розрахункових операцій, за власні готівкові кошти було зроблено закупівлю товарів, а саме: сітка рабиця 38x38 -10м., 1 банка грунтовки сірої на загальну суму 240 грн. 50 коп. Після початку перевірки та пред'явлення службових посвідчень товар було повернуто продавцю, який, в свою чергу, був змушений повернути посадовим особам їх грошові кошти.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодний нормативно-правовий акт не надає право посадовим особам податкових органів перед початком проведення перевірок робити закупівлю товарів за власні кошти з метою контролю суб'єкта господарювання. Саме такі дії були вчинені посадовими особами ДПА у Миколаївській області.

Згідно статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»покладення на посадових осіб органів державної податкової служби обов'язків, не передбачених цим Законом та іншими актами законодавства України, забороняється. Всупереч вимогам закону, посадові особи ДПА, при перевірці господарської одиниці Позивача, одночасно діяли як перевіряючі, як споживачі (покупці) непродовольчих товарів та як свідки порушення порядку розрахунків під час власної розрахункової операції.

Факт видачі або невидачі особі яка отримує товар відповідного розрахункового документу на повну суму покупки відповідачами встановлювався не у спосіб передбачений законодавством та з перевищенням своїх службових повноважень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі не надали доказів законності дій посадових осіб ДПА у Миколаївській області під час перевірки 17.06.09р. в магазині позивача за адресою м.Миколаїв, вул.Будьоного, 2-д/1.

Судова колегія встановила, що 17.06.2009 року, на підставі направлення №1504/23-517 від 16.06.2009 року головним держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_7, направлення № 1502/23-517 від 16.06.2009 року головним держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_6 та направлення №1503 23-517 від 16.06.2009р. старшим держподатревізор-інспектором ДПА у Миколаївській області ОСОБА_8, в магазині, який належить TOB «Миколаївметалооптторг»та знаходиться за адресою м.Миколаїв, пр-т Леніна, 68, посадовими особами ДПА у Миколаївській області була здійснена перевірка з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено Акт №0633/14/00/23/01882404 від 17.06.2009р. (надалі Акт перевірки), в результаті якої було встановлено порушення п.2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N637 від 15.12.2007р., (надалі Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні). Посадовими особами ДПА у Миколаївській області перед початком перевірки, з метою контролю розрахункових операцій, за власні готівкові кошти було зроблено закупівлю товарів, а саме: 1 банка «Грунт Сірий», 1 пачка електродів «З», перчатки, 1 пляшка Уайт спирит 0,5 л. та виявлене порушення, у вигляді не оприбуткуванних готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі КОРО) №1404002397/3/2109 від 22.01.2009р. на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звіт) на загальну суму 15 556.95 грн.

За результатами проведеної перевірки, на підставі Акту перевірки №0633/14/00/23/01882404 від 17.06.2009р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було прийняте Рішення від 09.07.09р. №0001592350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77 784,75 грн. за порушення п.2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.95р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване Рішення від 09.07.2009 року №0001592350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77 784,75 грн. за порушення п.2.6 норм Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р. прийняте ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва з виходом за межі наданих повноважень, з порушенням норм чинного законодавства України, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями.

В Акті №0633/14/00/23/01882404 від 17.06.2009 року зазначено про порушення TOB «Миколаївметалооптторг»норм п.2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N637 від 15.12.2004 р., згідно якого уся готівка, що надходить до каси підприємства, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Як зазначено в самому Акті перевірки в п.2.2.14, фіскальні звітні чеки (Z-звіти) на загальну суму 15 556,95 грн. були роздруковані та знаходилися в книзі ОРО. Тому зазначати про виявлення в ході перевірки неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на суму 15 556,95 грн. не можливо.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку в наявності порушення Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. N614, зареєстрованого в Мінюсті України 05.02.2001 року за №106/5297, за що відповідальність передбачена п.3 ст.17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, книги обліку розрахункових операцій. У зв'язку з цим, обставини викладені в Акті №0633/14/00/23/01882404 від 17.06.2009 року не відповідають дійсності та не можуть бути підставами для прийняття відповідного рішення за ним.

Відповідно до Преамбули Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, воно визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями). Згідно з п.1.2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку, а реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, у якого реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) (п. 1.2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що касові операції та операції із застосування РРО є різними по своїй правовій суті. Тому, при регулюванні питань щодо здійснення розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) слід керуватися нормами Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до вимог п.9 ст.3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечити їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Ніяких інших обов'язків щодо ведення книг обліку розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій Законом не передбачено. Роздрукування денних звітів та їх зберігання позивачем було забезпечене, про що свідчать факти, викладені в Акті перевірки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначене свідчить про неналежне складання Акту перевірки в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позаплановий перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Кабінетом Міністрів України 21.05.2009 року за №502 була прийнята постанова «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», яка набула чинності 29.05.2009 року, згідно якої органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. необхідно:

-тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);

-установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням:

-видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом;

-приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути);

-не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що проведення перевірки TOB «Миколаївметалооптторг»працівниками ОДПС з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, є порушенням Постанови КМ України від 21.05.2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», а також складання відповідних актів є неправомірним.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що складені за результатами проведених перевірок акти про виявлені під час їх здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами органу державної податкової служби вимог законодавства стосовно надання платнику податків відповідних документів про право проведення перевірки та порушення порядку складання таких актів, в даному випадку не може бути підставою для прийняття відповідних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій по даній справі із зазначенням строку їх сплати відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суперечить положенням ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд першої інстанції встановив наявність порушення відповідачем порядку оформлення розпорядчих документів, на підставі яких здійснювались перевірки. В затвердженій формі направлення на перевірку передбачено зазначення найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи, код ЄДРПОУ (реквізити господарської одиниці). А відповідно до розділу 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.02.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 05.02.2001р. за №105/5296, господарська одиниця -стаціонарний об'єкт або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Тобто, законодавством визначено, що в направленні на перевірку необхідно зазначати саме конкретну назву перевіряємого об'єкту, а не лише назву юридичної особи. В направленнях на перевірку позивача зазначено не назву господарської одиниці, а лише назву юридичної особи - ТОВ «Миколаївметалооптторг», при цьому в Актах перевірки зазначається, що здійснювалася перевірка дотримання вимог чинного законодавства на конкретних господарських одиницях з вказівкою їх адреси та місця розташування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в направленнях на перевірку не зазначено реквізити господарської одиниці, а саме адресу. Так відповідно до визначення реквізити - це обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визначення його дійсним (назва документу, дата складання, назва, адреса тощо). Направлення на перевірку не містили усіх необхідних реквізитів, на які вказують приписи частини 3 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07р., зокрема, не вказані у направлені найменування відокремленого підрозділу суб'єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід: номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Крім того, суд зазначає, що жодний нормативно-правовий акт не надає право посадовим особам податкових органів перед початком проведення перевірок робити закупівлю товарів за власні кошти та з метою контролю.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при призначенні планової перевірки на підприємстві позивача, відповідач припустився порушення частини 7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки безпідставно змінив вид перевірки з позапланової на планову і не повідомив позивача письмово про проведення планової перевірки. При цьому іншого нормативно-правового акту, який би регулював порядок призначення планових перевірок (надсилання або ні на адресу суб'єкта господарювання письмових повідомлень, видання наказу тощо) крім загального закону про здійснення контрольних функцій у сфері господарювання - не існує. При цьому, суд вважає, що посилання відповідача на правомірність та законність проведення перевірки у такий спосіб, посилаючись тільки на наявність Методичних рекомендацій, затверджених наказами ДПА України від 11.10.05р. № 441 та від 27.05.08р. №355 є також неправильним.

Діяльність податкової служби регламентована частиною 2 ст.19 Конституції України згідно якої органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основний закон обмежує регулювання підстав, повноважень та способу їх реалізації саме нормами Конституції та законів України. Що стосується Методичних рекомендацій, на які посилається відповідач, то вони не є нормативно-правовими актами, які регламентують порядок призначення та проведення планових та позапланових перевірок, з огляду на таке.

Згідно п.1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»з 01.01.93р. нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають обов'язковій державній реєстрації. На виконання вказаного Указу Президента України від 28.12.92р. постановою КМУ №731 затверджене Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, пунктом 2 якого передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. А пунктом 4 Положення визначено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: а)зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією

про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюю доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; б)мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Із змісту вказаних Методичних рекомендацій вбачається, що вони мають міжвідомчий

характер і є обов'язковими для виконання підприємствами, оскільки регламентують порядок

призначення перевірок платників податків, супроводження їх розпорядними документами,

складання акту, де передбачено підпис платника, дії, у разі незгоди платника податків надавати

пояснення, чи відмови від підписання акту, дії у разі не проведення перевірки, адміністративна відповідальність платників у разі виявлених порушень. Крім того, з аналізу норм Методичних рекомендації вбачається, що вони і нормами права, мають не персоніфікований характер і призначені для неодноразового застосування, тому наказ про їх затвердження повинен бути поданий на державну реєстрацію. Якщо розцінювати наказ, яким затверджені вказані методичні рекомендації, як акт, який не потребує державної реєстрації - то він носить виключно рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер і не є обов'язковим для виконання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не було надано суду жодного документального доказу на обґрунтування способу визначення конкретного адресу та місця розташування об'єкту (господарської одиниці), що перевірявся.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст постанови виготовлений 21.02.2011 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький