Ухвала суду № 66272411, 20.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Київ К/800/35457/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Чернігівської митниці на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016р. у справі № 825/1535/16 за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом, в якому просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20 липня 2016 року №102000010/2016/000188/2, №102000010/2016/000189/2, №102000010/2016/000190/2, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00191, №102110001/2016/00192, №102110001/2016/00193.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016р., позов задоволено повністю.

На постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016р. надійшла касаційна скарга Чернігівської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем (покупець) та Компанією «CHANGXING BAITE AND EXPORT CO. LTD» (постачальник) укладено контракт №BASM10/09/14, відповідно до якого останній зобов'язується поставити покупцю за заявкою товари в асортименті. Покупець зобов'язується сплатити товар відповідно умовам контракту. Відповідно до умов пункту 3 контракту, поставка по зазначеному контракту здійснюється у повній відповідності з Інкотермс - 2010. Умови поставки визначаються та узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та зазначаються в рахунку - фактурі. Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту завантаження у зазначену дату або в межах узгодженого строку. Згідно пункту 4 та 5 контракту, ціна за одиницю товару узгоджується та установлюється в рахунку - фактурі на кожну окрему партію. Сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передоплати згідно рахунку фактурі про передоплату, інша сума від повної вартості партії товару сплачується впродовж трьох місяців за фактичної дати постачання.

Згідно інвойсу від 27.05.2016 №BTCN2016271 та пакувального листа до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці, складається з 41 найменування, в тому числі з клею, ліски для бісеру, липкої стрічки, декоративних бус та інших товарів встановленої кількості та загальної вартості 28415,87 доларів США. Згідно інформації, зазначеної в інвойсі від 10.06.2016 № BTCN2016301 та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з трикотажних полотен, виготовлених з синтетичних волокон, текстильних матеріалів у вигляді жорсткої підкладки та інших товарів встановленої кількості та загальної вартості 32006,40 доларів США. Також згідно інвойсу від 10.06.2016 №BTCN2016300 та пакувального листа до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з тканини з синтетичних ниток, тканини з ниток різних кольорів та інших товарів встановленої кількості та загальної вартості 34112,83 доларів США.

20.10.2014 між приватним підприємством «Національні традиції» (виконавець) та позивачем (замовник) укладено договір №20/10-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, відповідно до якого виконавець зобов'язується за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

З метою митного оформлення товару до митного органу в електронному вигляді 20.07.2016 подано митні декларації: №102110001/2016/201607, №102110001/2016/201610, та 21.07.2016 №102110001/2016/201630 згідно яких позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

До вищевказаних декларацій додані наступні документи: контракт від 10.09.2014 №BASM10/09/14 з додатковими угодами до нього; інвойси від 27.05.2016 BTCN2016271; від 10.06.2016 №BTCN2016301; від 10.06.2016 №BTCN2016300, пакувальні листи від 27.05.2016 №BTCN2016271; від 10.06.2016 №BTCN2016301; від 10.06.2016 №BTCN2016300; видаткові накладні від 27.05.2016 №0000002016271, від 10.06.2016 №0000002016301; від 10.06.2016 №0000002016300; відвантажувальні специфікації від 31.05.2016 №BTCN2016271/571-1; від 15.06.2016 №BTCN2016301/601-1; від 15.06.2016 №BTCN2016300/601-1.

За наслідками опрацювання наданих документів митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Позивачем відповідачу було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції, звіт про оцінку майна, листи постачальника та позивача, прайс-листи та інші документи.

Однак, під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов до висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (документи мають розбіжності), у зв'язку із чим відповідачем винесені рішення про коригування митної вартості товару від 20.07.2016 №102000010/2016/000188/2, №102000010/2016/000189/2, та від 21.07.2016 №102000010/2016/000190/2.

В обґрунтування коригування митної вартості контролюючий орган в рішенні від 20.07.2016 №102000010/2016/000188/2 посилається на те, що звіт про оцінку майна від 18.07.2016 №05-04/07/141 поданий не в повному обсязі та не надає можливості перевірити ціноутворення; в порушення пункту 5 контракту декларантом не надано рахунок - фактуру та платіжного доручення; згідно пункту 3 контракту та інвойсу від 27.05.2016 № ВТСN2016271 умовами поставки згідно ІНКОТЕРМС - 2010 є СFR - UА м. Одеса, проте декларантом не надано документу, який містить відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів.

В рішенні від 20.07.2016 №102000010/2016/000189/2 посилається на те, що звіт про оцінку майна від 20.07.2016 №05-04/07/143 поданий не в повному обсязі та не надає можливості перевірити ціноутворення; надана калькуляція собівартості на товари від 24.06.2016 №ВТСN2016301/01 дійсна на період з 14.03.2016 по 14.05.2016, в той час як відвантаження товару згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016301 здійснено 14.06.2016; не подано рахунку для попередньої оплати; згідно пункту 3 контракту та інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016301 умовами поставки згідно ІНКОТЕРМС - 2010 є СFR - UА м. Одеса, проте декларантом не надано документу, який містить відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів.

В рішенні від 21.07.2016 №102000010/2016/000190/2 посилається на те, що звіт про оцінку майна від 21.07.2016 №05-04/07/145 поданий не в повному обсязі та не надає можливості перевірити ціноутворення; надана калькуляція собівартості на товари від 24.06.2016 №ВТСN2016300/01 дійсна на період з 14.03.2016 по 14.05.2016, в той час як відвантаження товару згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016300 здійснено 14.06.2016; прайс - лист від 04.06.2016 №90630 не містить інформацію щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється вказана цінова пропозиція; не подано рахунку для попередньої оплати; згідно пункту 3 контракту та інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016300 умовами поставки згідно ІНКОТЕРМС - 2010 є СFR - UА м. Одеса, проте декларантом не надано документу, який містить відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів

Також, Чернігівською митницею ДФС прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00191, №102110001/2016/00192, №102110001/2016/00193, якими позивачу відмовлено у митному оформленні товару та роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації.

Не погоджуючись із зазначеними спірними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судами попередніх інстанцій обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, відповідач посилався на те, що звіти про оцінку майна подані не в повному обсязі та не надають можливості перевірити ціноутворення, що є порушенням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440; прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція; надані калькуляції собівартості на товар дійсні на період з 14.03.2016 по 14.05.2016, в той час як відвантаження товару згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016301 та згідно інвойсу від 10.06.2016 № ВТСN2016300 здійснено 14.06.2016 та 10.06.2016 відповідно.

Проте зазначені документи не відносяться до основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. При цьому, що у разі якщо основні документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, контролюючий орган має право надіслати письмову вимогу про надання додаткових документів, проте, така вимога на адресу позивача не була надіслана.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що позивачем не було надано до митного оформлення рахунку та платіжного доручення для здійснення попередньої оплати, що не дає змоги перевірити перерахування коштів на дану поставку товару, то як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до статті 5 контракту оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передплати відповідно до рахунку-фактури про передплату, залишок суми від повної вартості товару сплачується впродовж 3-х місяців з фактичної дати поставки.

Відповідно до статті 3 контракту умови поставки визначаються та погоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та вказуються в рахунку-фактурі, проте згідно з інвойсами попередня оплата за даною поставкою не погоджувалась та не проводилась. У зв'язку з викладеним до митного оформлення не подавався рахунок для здійснення попередньої оплати.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до інвойсів товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (інвойс від 27.05.2016 BTCN2016271) та Іллічівськ (інвойс від 10.06.2016 №BTCN2016301; від 10.06.2016 №BTCN2016300) «Інкотермс 2010». Поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина також підтверджується листами CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD від 13.06.2016 року № BTCN2016271/13, від 27.06.2016 року №BTCN2016301/27, від 27.06.2016 № BTCN2016301/27, в яких визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсах.

Отже, оскільки умови поставки не передбачають обов'язку страхування товару, тому постачальником та позивачем воно не здійснювалося, що також підтверджується повідомленнями останніми.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Чернігівської митниці відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: