Ухвала суду № 66272151, 18.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 квітня 2017 року м. Київ К/800/34456/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016

у справі № 804/3220/16 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства "Мадеса"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 касаційна скарга ГУ ДФС залишена без руху як така, що подана з порушенням частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

В межах строку, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016, ГУ ДФС подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.02.2017 клопотання ГУ ДФС визнано необґрунтованим, оскільки не додано доказів на підтвердження об'єктивних причин, які унеможливлюють сплату судового збору за подання касаційної скарги (зокрема, про відсутність бюджетного фінансування на сплату судового збору згідно з кошторисом витрат, затвердженим для ГУ ДФС; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку ГУ ДФС станом на дату подання касаційної скарги, тощо) та було продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.02.2017 відповідачем в межах встановленого цією ухвалою строку надано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Водночас до касаційної скарги не додані докази на підтвердження існування об'єктивних перешкод для сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Фінансування витрат на сплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі». Розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З врахуванням цього нормативно-правового положення клопотання ГУ ДФС про звільнення від сплати судового збору може бути визнано обґрунтованим при підтвердженні відсутності бюджетного фінансування з відповідним призначенням на адресу ГУ ДФС чи-то вичерпання виділеного фінансування станом на теперішній час.

Таким чином вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016 на дату постановлення цієї ухвали позивачем повністю не виконані.

З огляду на викладене касаційна скарга ГУ ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 3 статті 108, частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції (частина 6 статті 214 цього ж Кодексу).

Керуючись пункт 1 частини 3 статті 108, статті 160, частин 3, 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко