Ухвала суду № 66272033, 26.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2017 року м. Київ К/800/11025/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року у справі за її позовом до управління соціального захисту населення Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації про визнання відмови неправомірною, поновлення строку на подання заяви про призначення державної допомоги при народженні дитини,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року, якою у задоволені позову відмовлено.

Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що відповідач в порушення вимог законодавства України не призначив державну допомогу при народженні дитини, хоча вона необхідна для забезпечення її належного рівня життя.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-XII) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

У відповідності пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2811-XII може бути призначений такий вид державної допомоги сім'ям з дітьми як допомога при народженні дитини.

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною (частина перша статті 10 Закону № 2811-XII). Для призначення якої до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини (частина друга статті 11 Закону № 2811-XII).

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 1 цього Закону порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (далі - Порядок, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1181 від 25 грудня 2015 року), яким у пунктах 10-16 визначено умови призначення і виплати допомога при народженні дитини.

Зміст наведених норм Закону № 2811-XII кореспондується із наявними положеннями Порядку, а саме в частині умов призначення вказаної допомоги.

Як вірно зазначено апеляційним судом, позивачка на виконання вказаних положень Закону № 2811-XII та Порядку не зверталася до органу праці та соціального захисту населення із відповідною заявою встановленого зразка, що не може породжувати у суб'єкта владних повноважень обов'язків по її розгляду та прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, слід відзначити, що ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення до органу праці та соціального захисту населення для можливості призначення бажаної допомоги. Але для цього необхідно пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу та подати заяву одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а також копію свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).

Одночасно, абзацом 4 пункту 11 Порядку (доповнений згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 890 від 30 листопада 2016 року) передбачено можливість подачі вказаної заяви в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням електронного цифрового підпису).

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судове рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року у справі за її позовом до управління соціального захисту населення Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації про визнання відмови неправомірною, поновлення строку на подання заяви про призначення державної допомоги при народженні дитини.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко