Ухвала суду № 66271959, 21.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 квітня 2017 року м. Київ К/800/13050/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у справі за його позовом до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року, якою відмовлено в задоволенні позову.

Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що відповідно до наданих ним документів, він набув права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

За приписами статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статей 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Особи, які постійно проживали або проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, наданими позивачем документами не підтверджено його проживання станом на 1 січня 1993 року протягом 4-х років у зоні посиленого радіологічного контролю, а періоду роботи в м.Кузнецовськ Рівненської області з 26 квітня по 31 грудня 1986 року, з 2 січня по 31 грудня 1991 року та з 2 січня по 31 грудня 1992 року, що становить 2 роки 8 місяців 3 дні недостатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

З урахуванням зазначених обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є обґрунтованим, оскільки період роботи позивача 2 роки 8 місяців 3 дні відповідно до статті 55 № 796-XII не надає права на зменшення пенсійного віку на 5 років та призначення пенсії у віці 55 років.

Керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у справі за його позовом до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко