Ухвала суду № 66271799, 20.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Київ К/800/8718/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Мороза В.Ф.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі за позовом приватного підприємства «АТТ-Магнит» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «АТТ-Магнит» звернулось до суду з позовом до Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (відповідач 1) та Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (відповідач 2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд :

- визнати протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та зобов'язати державного реєстратора скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців запис від 01.12.2014р. № 1071144000303263 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо формування та направлення державному реєстратору повідомлення за формою 18-ОПП.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, відповідачем 1 безпідставно внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, оскільки позивач регулярно підтверджує відомості у державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців шляхом подання державному реєстратору Форми 6 у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, позивач вказував на протиправність дій відповідача 2 щодо складання та направлення державному реєстратору довідки за формою ОПП-18.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, позов задоволено частково:

визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо формування та направлення державному реєстратору повідомлення за формою 18-ОПП;

зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців запис від 01.12.2014 року № 10711440003032163 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У поданій касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є юридичною особою, яка зареєстрована 11.06.2014 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві та прийнята на облік до ДПІ у Подільському районі ГУ Мінідоходів у м. Києві як платник податків з 12.06.2014.

Місцезнаходженням позивача визначена адреса: м. Київ, Подільський район, вул. Новомостицька, будинок 25, офіс 1, що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 02.11.2015, договором оренди нежилих приміщень від 01.07.2014 № 01/07-2014.

Податковим органом відносно позивача складено запит на відпрацювання ризикового платника податків від 09.09.2014 № 525/15-01 та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 01.10.2014 № 6069/8/9/26-56-18-04-20 форми № 18-ОПП.

Також, 01.10.2014 складена довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 909/07, згідно якої за результатом проведених необхідних та достатніх заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків, місцезнаходження позивача не встановлено, у зв'язку з чим, податковим органом прийнято рішення від 01.10.2014 про направлення державному реєстратору повторного повідомлення про відсутність юридичної особи - позивача за місцезнаходженням за формою 18-ОПП та сформовано відповідне повідомлення від 01.10.2014 за ф. № 18-ОПП.

У зв'язку з отриманням від податкового органу повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 01.10.2014 № 1212/26-56-18-04-20 за ф. № 18-ОПП відповідачем 1 направлено позивачу повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу від 03.10.2014 № 1458, за яким позивачу необхідно подати відповідні відомості до 03.11.2014.

У зв'язку з не надходженням від позивача підтвердження відомостей про юридичну особу, відповідачем 1 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис від 01.12.2014 № 1071144000303263 про відсутність підтвердження відомостей щодо юридичної особи.

Вважаючи незаконними зазначені дії відповідачів, Приватне підприємство «АТТ-Магнит» звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на відсутність у відповідача 2 передумов для формування та направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення за формою 18-ОПП від 01.10.2014 року № 6069/8/9/26-56-1-04-20, яке стало підставою для направлення відповідачем 1 на адресу позивача повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу від 03.10.2014 № 1458 та, в подальшому, внесення до ЄДРПОУ оскаржуваного запису.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до пункту 12.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі по тексту - Порядок № 1588), з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Згідно з абзацом 4 пункту 12.2 Порядку № 1588 у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві не надано суду доказів того, що посадовими особами податкового органу у відповідності до положень пункту 12.2 Порядку №1588 було виявлено відсутність позивача за податковою адресою та не надано копії акта перевірки місцезнаходження позивача.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта ( пункт 12.3. Порядку №1588).

Пунктом 12.4 Порядку №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (пункт 12.5 Порядку №1588).

У відповідності до пункту 3.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 17.05.2010 №336 (далі по тексту - Положення № 336) щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи:

- шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання);

- за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками;

Згідно з пунктом 3.2. Положення №336 у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відповідно до пункту 4.2. Положення № 336 підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою. У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).

Відповідно до пункту 4.8. Положення № 336 кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).

За приписами пункту 4.10. Положення № 336 підрозділ податкової міліції не пізніше 10 календарних днів з часу отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу за формою згідно з додатком (довідка про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків). У разі необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника підрозділу податкової міліції до 30 днів з дати отримання запиту.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем 2 не надано суду жодних доказів щодо наявності підстав для проведення заходів щодо перевірки місцезнаходження позивача, а також складання відносно нього акту перевірки місцезнаходження платника податків. Також, відповідачем 2 не надано суду доказів неможливості вручення позивачу довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням, як то передбачено положеннями зазначеного Порядку.

01.10.2014 відповідачем складена довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 909/07, згідно якої за результатом проведених необхідних та достатніх заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків, місцезнаходження позивача не встановлено.

У той же час, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, зі змісту довідки від 01.10.2014 № 909/07 не вбачається ким та куди здійснювався вихід для встановлення місцезнаходження позивача, довідка носить формальний характер, та відображає лише найменування підприємства та його юридичну адресу.

При цьому, підрозділ податкового органу має надсилати повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», лише після здійснення передбачених Порядком №1588 та Положенням №336 заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві не надала доказів вчинення всіх передбачених Порядком № 1588 та Положенням №336 дій щодо встановлення фактичного місцезнаходження позивача, то податковий орган не мав підстав для направлення реєстратору повідомлення форми № 18-ОПП щодо позивача.

Таким чином, позовні вимоги приватного підприємства «АТТ-Магнит» до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві є обґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій у вказаній частині - законними.

Поряд з цим, за змістом статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а відтак, колегія суддів не надає оцінку оскаржуваним судовим рішенням в частині висновків судів щодо дій Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: