Ухвала суду № 66270953, 18.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 квітня 2017 року м. Київ К/800/12185/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року

у справі № 564/2118/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області подало цю касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі № 564/2118/16-а і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року позов задоволено. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою відповідача у звязку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що постанова Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року не переглядалась в апеляційному порядку, у суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року.

Щодо оскарження ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року слід зазначити наступне.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що відповідач не має грошових коштів, якими міг би розпоряджатися та витрачати на власний розсуд та на цілі, що не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У зв'язку з чим відповідач вважає, що протягом 2016 року не мав можливості сплатити судовий збір з вказаних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як видно з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та доданих до касаційної скарги матеріалів, 27 січня 2017 року відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 08 грудня 2016 року з пропуском строку на апеляційне оскарження. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено про те, що протягом 2016 року кошти на сплату судового збору були відсутні, тому відповідачем з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року вказані відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними, оскільки відсутність коштів не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України залишено апеляційну скаргу без руху. Запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем 01 березня 2017 року подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якій апелянт у якості поважності причин пропуску строку посилається на те, що пенсійний орган є бюджетною установою та не мав можливості своєчасно оскаржити судове рішення у зв'язку з відсутністю фінансування витрат зі сплати судового збору в 2016 році, що підтверджується копією проекту кошторису видатків на 2016 рік.

Ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки обмежене фінансування державного органу не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, відтак і для поновлення процесуального строку, встановленого законом.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 08 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі № 564/2118/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед