Постанова № 66270313, 24.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 р. Справа № 638/16215/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2017р. по справі № 638/16215/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати за ним право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб»в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні; визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у поверненні без виконання довідки відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554 протиправними; визнати дії головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в частині відмови йому в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 20.09.2015року з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554 протиправними; зобов`язати головне управління Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 20.09.2015 року в розмірі який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року; зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області подати протягом п`ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст.267 КАС України.

Ухвалою суду від 10.11.2016 року залучено до участі у справи в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Харківській області.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання дій протиправними, зобов`язання здійснити певні дії - відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, порушення судом прав позивача як людини, а саме права як людини передбачені ч.1 ст.6 та ст..13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що при обчисленні розміру пенсії позивача при призначенні пенсії, відповідачем не враховано фактично отримані позивачем, у складі грошового забезпечення грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні. Вказує, що висновки суду не відповідають пенсійному законодавству. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов не вірних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і не правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Начальник Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області подав письмове заперечення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що законодавцем визначено чіткий перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Грошова винагорода, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні до вищезазначеного переліку не входять. Вказує, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, є вичерпним. Посилається на висновок Конституційного Суду України в Рішенні від 13.05.2015 року у справі № 4-рп/2015. Зазначає, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей» розповсюджується на діючих військо службовців та жодним чином не стосується правовідносин, повязаних із пенсійним забезпеченням вказаних осіб. Вказує, що Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області діє в межах покладених повноважень та згідно чинного законодавства України і не порушило права та законні інтереси позивача.

Представник Головного управління Національної поліції в Харківській області подала письмове заперечення, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року без змін.

Від представника Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника з урахуванням раніше поданих заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 31.03.2009 року був звільнений за вислугою років з посади начальника відділення ДАІ з обслуговування Ленінського району м. Харкова та АТІ ГУ МВС України в Харківській області.

ГУ МВС України в Харківській області складено подання про призначення пенсії за вислугу років від 28.04.2009 р. № 100/31113 та із додатками направлено до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області. Разом з іншими документами до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області направлені грошовий атестат № 42 від 07.04.2009 року та довідка про додаткові види грошового забезпечення, які отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення від 07.04.2009 р. № 75.

На підставі зазначеного подання Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області призначило позивачу пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-12).

Позивач звернувся до ГУ МВС України в Харківській області із заявою про надання довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про складові додаткових видів грошового забезпечення які позивач отримував під час проходження служби, а саме: грошову винагороду, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні у липні 2016 року.

ГУ МВС України в Харківській області надав позивачу довідку про додаткові види грошового забезпечення від 01.09.2016 р. № 554, в якій зазначені відомості про грошову винагороду, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення.

Позивач звернувся до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 19.09.2016 року про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення розмір яких зазначений у довідці ГУ МВС України в Харківській області від 01.09.2016 року № 554. До зазначеної заяви додано оригінал довідки ГУ МВС України в Харківській області від01.09.2016 р. № 554.

04.10.2016 року позивач отримав лист Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області від 30.09.2016 року яким відмовлено у обчисленні пенсії позивачу з грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення розмір яких зазначений у довідці ГУ МВС України в Харківській області від 01.09.2016 р. № 554. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуло довідку від 01.09.2016 року № 554 у зв'язку з тим, що вона не використана для перерахунку пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлені вимоги позивача є передчасними та не обґрунтованими. Натомість дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії є правомірними.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України № 2262-ХІІ) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV).

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою цієї ж статті даного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 1992 року пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон України № 2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від від 07.11.2007 року (далі Постанова КМУ № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов`язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМУ № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону №2011-ХІІ.

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Таким чином позивач відповідно до вимог статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон № 2262-ХІІ) у звязку з нарахуванням військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди має право на врахування при обчисленні пенсії грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні .

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.10.2015 (справа № 21-2942а15), від 10.03.2015 (справа № 21-70а15).

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

При визначенні строку перерахунку, колегія суддів керується ч. 2 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якої, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок проводиться за минулий час, але, не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Щодо доводів відповідача про висновок Конституційного Суду України в Рішенні від 13.05.2015 року у справі № 4-рп/2015, згідно з яким додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсії, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які включає надбавки, доплати, підвищення є вичерпним, то колегія суддів зазначає, що вказана правова позиція Верховного Суду України не йде в розріз і з рішенням Конституційного суду України від 13.05.2015 року у справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки вказане рішення Конституційного Суду стосується порядку перерахунку пенсій в зв'язку з встановленням КМУ нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, оскільки вона стосується зміни певних складових грошового забезпечення, а не випадків не врахування видів грошового забезпечення у розмірі пенсії.

Стосовно доводів про несплату з отриманих сум єдиного внеску, колегія суддів зазначає, що данні суми отримані до його введення у 2010 році.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суми грошового забезпечення обкладалися на час виплати страховим внеском в системі пенсійного забезпечення (ст. 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»), однак персоніфікований облік співробітників міліції не вівся, суми обліковувалися загалом, про що зазначив представник пенсійного фонду.

Неведення обліку не може бути підставою відмови в перерахунку пенсії. При цьому суд звертає увагу, що перерахунок внесків був обовязком державного органу в якому працював позивач.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на те, що уточнююча довідка про грошове та інші грошові виплати надана УДАЇ ГУМВС України в Харківській області № 554 від 01.09.2016 року не передбачена пунктом 7 порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на відміну від довідки від 07.04.2009 року № 75 про додаткові види грошового забезпечення яка була врахована при призначенні пенсії, є помилковими, оскільки подання такої уточнюючої довідки передбачено саме ч. 2 ст. 63 Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача відповідно до ст. 267 КАС України подати у 15 - денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Дана вимога не відноситься до позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з яким у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду апеляційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Тобто, зі змісту наведеної норми вбачається, що зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення є правом суду.

Колегія суддів вважає можливим зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.202 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи знаходиться оригінал квитанції № 30197 від 04.10.2016 р. у сумі 551 грн. 20 коп. про сплату ОСОБА_2 судового збору за подання адміністративного позову.

Таким чином, оскільки позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, то відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61027) за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 551грн. 20 коп..

Таким чином, з урахуванням задоволення позову, документально підтвердженими витратами, які підлягають стягненню на користь позивача є витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 551грн. 20 коп..

Крім того, колегія суддів зазначає, що за подання апеляційної скарги на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2017 року по справі № 638/16215/16-а апелянт сплатив судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп. згідно платіжного доручення № 68728 від 13.03.2017 року.

16.03.2017 року ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико соціальною експертною комісією серія 12 ААА №459406.

Згідно ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених п.1 ч.1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернути судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 68728 від 13.03.2017 року.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 105, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.03.2017р. по справі № 638/16215/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо повернення без виконання довідки відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_2 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 20.09.2015р. з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 20.09.2015 року в розмірі який, обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця , з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61027) за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 551грн. 20 коп..

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61027) суму зайво сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 68728 від 13.03.2017 року у розмірі 606 грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 28.04.2017 р.