Ухвала суду № 66270207, 27.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 р. Справа № 484/4001/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Закревський В.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів Бойка А.В., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Первомайського обєднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайське обєднане управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірними дій,-

У С Т А Н О В И В:

29.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом про визнання протиправними дій Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (далі-Управління) щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, а саме з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну в цілому по Україні, який враховується при призначенні пенсії за віком, за 2007 рік, зобов'язання Управління скасувати розпорядження №143967 від 01.12.2016 року, зобов'язання Управління призначити та виплачувати йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV) з 01.12.2016 року, та виплатити різницю між перерахованою та вже сплаченою сумою пенсійних платежів та присудити йому здійснені ним судові витрати у розмірі 1653.60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 02.03.2002 року він отримував пенсію за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) та перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фону України в Миколаївській області. Він народився 29.11.1956 року та 01.12.2016 року звернувся до Управління про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Вважає, що розрахунок стажу йому було проведено з порушенням вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з врахуванням середньої заробітної плати (доходів) в Україні, з якої сплачено страхові внески, не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за період з 01.07.2000 року по 01.12.2016 року.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 січня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Первомайського об'єднаного УПФУ Миколаївської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, а саме з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну в цілому по Україні, який враховується при призначенні пенсії за віком, за 2007 рік.

Зобов'язано Первомайське об'єднане УПФУ Миколаївської області скасувати розпорядження №143967 від 1.12.2016 року щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов'язано Первомайське об'єднане УПФУ Миколаївської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV) з 01.12.2016 року, та виплатити різницю між перерахованою та вже сплаченою сумою пенсійних платежів.

В апеляційній скарзі, Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 січня 2017 року скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народився 29.11.1956 року та 29.11.2016 року йому виповнилось 60 років.

Згідно ксерокопії диплома серія Э-I №137733 виданого 28.02.1975 року видно, що позивач навчався в період з 1.09.1971 року по 28.02.1975 року в Одеському медичному училищі №3 Міністерства охорони здоров'я УРСР.

Ксерокопія військового квитка серія НО №3180967 виданого 03.05.1975 року Київським об'єднаним військовим комісаріатом м. Одеси свідчить, що позивач проходив військову службу з 0.05.1975 року по 06.05.1977 року та з 05.12.1977 року по 01.03.2002 року.

Як убачається з ксерокопії пенсійного посвідчення серія П №228232 виданого 01.04.2002 року Миколаївським обласним військовим комісаріатом видно, що позивачу призначено довічно пенсію за вислугу років.

Ксерокопія розписки - повідомлення Первомайського об'єднаного УПФУ Миколаївської області від 01.12.2016 року свідчить, що ОСОБА_1 01.12.2016 року звернувся за призначенням йому пенсії за віком.

З ксерокопій листа Первомайського об'єднаного УПФУ в Миколаївській області від 26.12.2016 року №12962/02, розпорядження від 26.12.2016 року №143967 про призначення пенсії за віком, розрахунку стажу по пенсійній справі №143967 та розрахунку заробітку для обчислення пенсії по пенсійній справі №143967, видно, що позивачу було повідомлено, що йому призначено з 01.12.2016 року пенсію за віком у розмірі 1231,70 грн., та при розрахунку було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії УПФ при обчисленні пенсії позивачу за віком з застосуванням середнього заробітку по Україні за 2007 рік не відповідають вимогам Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і порушують права позивача на пенсію у відповідному до визначеного законом розмірі.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

За змістом статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

На підставі 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону № 1058-IV, призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262-XII, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058-ІV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

За правилами статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

У частині 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Водночас позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Відтак суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком і при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону.

Отже застосування до спірних правовідносин приписів частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 9 червня 2015 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 45186624.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайського обєднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 січня 2017 року залишити - без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.В. Бойко