Постанова № 66269730, 24.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року № 876/3029/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

ОСОБА_1,

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі №819/1640/16 за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

15.12.2016 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі ОДПІ), просив скасувати податкове повідомлення-рішення №177875-13 від 30.06.2016.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОДПІ подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.01.2017 та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля становить 1 043 322 грн., що більше 1 033 500 грн., що визначена законом. Керуючись Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, належний позивачу легковий автомобіль підпадає під обєкт оподаткування транспортним податком у 2016 році. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що контролюючий орган при розрахунку грошового зобовязання керується або нормативним середньорічним пробігом, або пробігом, який підтверджується оригіналом документа, що впливає на середньоринкову вартість легкового автомобіля, враховуючи, що у даній справі пробіг автомобіля становить 29410 км. Зазначає, що ніякої помилки зі сторони контролюючого органу допущено не було, окрім того в договорі купівлі-продажу, долученого до матеріалів справи позивачем, зазначено автомобіль марки AUDI Q7 3.0 TDI Quattro, а тому правильно вказано об'єм двигуна. Окрім того, Законом №909-VIII встановлено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги встановлені пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Тернопільською ОДПІ інформація щодо пробігу належного позивачу автомобіля Audi Q7 не встановлювалась, що унеможливлює розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу. Суд першої інстанції прийшов до переконання, що відповідачу на момент винесення оскаржуваного рішення середньоринкова вартість транспортного засобу, належного позивачу, відома не була, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та є підставою для його скасування. Крім того, судом першої інстанції також враховано, що 26.01.2016 рішенням Тернопільської міської ради: «Про внесення змін в рішення Тернопільської міської ради від 30.06.2015 №6/60/27 «Про місцеві податки і збори підрозділ ІІ «Об'єкт оподаткування» розділу 2 «Транспортний податок» викладено в новій редакції, однак відповідно до положень пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України, такі зміни можуть застосовуватись лише у 2017 році.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу №AU-14/324310 від 28 жовтня 2014 року ОСОБА_2 придбав у ТзОВ «ОСОБА_3 Центр» новий автомобіль 2014 року випуску марки Audi (Ауді), моделі Audi Q7 3.0 TDI quattro (4LB0GA) (а.с.29-30).

Державна реєстрація транспортного засобу відбулась 13 листопада 2014 року (а.с.27).

30 червня 2016 року Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області винесено податкове повідомлення-рішення №177875-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,0 грн. (а.с.18).

Вважаючи, вказане податкове повідомлення-рішення незаконним та підлягає скасуванню, ОСОБА_2 23.08.2016 подав скаргу в ГУ ДФС у Тернопільській області за результатами розгляду якої прийнято рішення від 20.10.2016 №369/6/19-00-10-01-06/9645, яким податкове повідомлення-рішення ОДПІ №177875-13 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_2 - без задоволення (а.с.19-20).

27.10.2016 ОСОБА_2 подав повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення №177875-13 та рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 20.10.2016 у ДФС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 10.11.2016 про залишення податкового повідомлення-рішення №177875-13 та рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 20.10.2016 без змін, а повторної скарги ОСОБА_2 - без задоволення (а.с.21-23).

Вважаючи прийняття податкового повідомлення-рішення неправомірними, ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено новий податок транспортний податок, який відповідно до ст.265, п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України є місцевим податком.

Законом України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення, (далі ПК України) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Таким чином, обєктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік та становить 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування.

Для фізичних осіб платників транспортного податку не передбачено надання декларації. Обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб резидентів здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (підпункт 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).

Так, механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до обєктів оподаткування транспортним податком визначено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 (далі ОСОБА_4).

Відповідно до п.2 ОСОБА_4 середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 12 ОСОБА_4 встановлено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Згідно з п.13 ОСОБА_4 відповідно до цієї ОСОБА_4 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зі змісту заперечень на позовну заяву, апеляційної скарги та пояснень представника відповідача наданих в судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до інформаційних баз даних органів ДФС позивач є власником легкового автомобіля Audi Q7, 2014 року випуску, обємом двигуна 2967 куб.см, тип пального D, АТ, державний номерний знак (далі-ДРН) ВО 9000 ВС.

Представником відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначено, що сума податку з обєкта оподаткування обчислена контролюючим органом на підставі результатів аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України (а.с.44), відповідно до ОСОБА_4 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та з використанням офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, обєм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. При цьому відповідачем для розрахунку брався нормативний середньорічний пробіг.

Також представником відповідача зазначено, що фізичні особи платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до державної податкової інспекції за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: а) обєктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;б) розміру ставки податку; в) нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними державної податкової інспекції та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на обєкт оподаткування, перехід права власності на обєкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє вважається скасованим (відкликаним).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач після отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вказаним правом не скористався та подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №177875-13 у ГУ ДФС у Тернопільській області, додатково надавши акт виконаних робіт від 18.06.2016 №ИХ-Т-1107, в якому зазначено: автомобіль Audi Q7 3.0 TDI quattro, рік випуску 2014, державний номер НОМЕР_1, пробіг 29 410 км. (а.с.47).

Як це зазначено у рішенні ГУ ДФС у Тернопільській області від 20.10.2016, в ході розгляду скарги позивача, з врахуванням вказаного акта виконаних робіт, встановлено, що відповідно до офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість легкового автомобілю Audi Q7, 2014 року випуску, обємом двигуна 2967 куб.см., тип пального D, АТ, з пробігом 29410 км становить 1 043 322 грн., що більше 1 033 500 грн.

На підтвердження зазначеного відповідачем долучено до матеріалів справи світлокопію розрахунку середньоринкової вартості вказаного автомобіля здійснену на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.10.2016 (а.с.45).

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що долучений позивачем розрахунок вартості транспортного засобу від 25.11.2016 (а.с.26), не містить обовязкових вихідних даних щодо обєму двигуна автомобіля та типу пального, а тому такий не може розглядатись судом як належний доказ на підтвердження дійсної середньоринкової вартості легкового автомобіля позивача.

Щодо покликання позивача на неправомірне застосування контролюючим органом при визначенні середньоринкової вартісті автомобіля показника обєму двигуна 3000 см.куб., а не 2967 см.куб, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки як в договорі купівля-продажу № AU-14/324310, так й в акті виконаних робіт від 18.06.2016 №ИХ-Т-1107 обєм двигуна зазначено 3.0.

Окрім того, згідно з листа ОСОБА_4 щодо визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів від 22.02.2017, який долучено до матеріалів справи апелянтом, вбачається, що оскільки 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, то обєм циліндрів двигуна автомобіля 2967 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнюватиме 3,0 літри.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що середньоринкова вартість легкового автомобіля Audi Q7, 2014 року випуску, обємом двигуна 2967 куб.см., тип пального D, АТ, з пробігом 29410 км розрахована відповідачем з врахуванням всіх параметрів автомобіля та відповідно до вимог ОСОБА_4 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909 від 24.12.2015 встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені п.п.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VІІІ рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Податкового кодексу України.

Так, Рішенням Тернопільської міської ради від 30.06.2015 №6/60/27 встановлено місцеві збори, серед яких податок на майно, згідно з додатком 6, який складається, зокрема, з транспортного податку (а.с.42).

У додаток 6 до рішення від 30.06.2015 №6/60/27 «Положення про податок на майно» внесено зміни відповідно до рішення міської ради від 26.01.2016 №7/5/1, зокрема продубльовано пп.267.2.1 п.267 ст.267 ПК України, а саме вказано, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (а.с.40-41).

Таким чином, рішенням Тернопільської міської ради від 26.01.2016 №7/5/1 не встановлювався новий транспортний податок та не змінювалась його ставка, а лише змінювались вимоги до об'єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК України, чим, фактично, запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку, а тому саме 2016 рік є базовим (звітним) періодом для оподаткування транспортним податком.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що наведені апелянтом покликання щодо обов'язковості рішення Тернопільської міської ради від 30.06.2015 №6/60/27 є вірними. Окрім того, відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено той факт, що належний ОСОБА_2 автомобіль марки Audi Q7, 2014 року випуску, обємом двигуна 2967 куб.см., тип пального D, АТ, з пробігом 29410 км, номерний знак НОМЕР_1 є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки його середньоринкова вартість є більшою за 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, а тому відповідач правомірно нарахував позивачу суму транспортного податку у 2016 році у розмірі 25000,00 грн., що є підставою в задоволені позову відмовити.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то такі, в силу приписів ст.94 КАС України та відмови в позові позивачу, зі сторін спору не стягуються.

Керуючись статями 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі №819/1640/16 скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення №177875-13 від 30.06.2016 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_1

Повний текст Постанови складено 28.04.2017р.