Постанова № 66269538, 26.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Справа № 876/3675/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Богдан А.О.,

а також сторін (їх представників):

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Долинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської обл. від 23.02.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Долинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. про визнання дій протиправними, зобовязання провести перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И Л А:

27.09.2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача ОСОБА_3 обєднаного управління /ОУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України Івано-Франківської обл. щодо відмови йому в здійсненні перерахунку пенсії та неврахування заробітної плати, отриманої у Нафтогазодобувному управлінні /НУ/ «Суторминскнефть» Виробничого обєднання /ВО/ «Ноябрьскнефтегаз»; зобовязати пенсійний орган здійснити перерахунок його пенсії за віком на пільгових умовах з 07.07.2016р. з врахуванням заробітної плати, отриманої ним в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз» згідно архівної довідки № 01/01/02-17/6228 від 08.06.2016р. (а.с.2, 55).

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської обл. від 23.02.2017р. заявлений позов задоволено, визнано протиправними дії відповідача Долинського ОУ ПФ України Івано-Франківської обл. щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії та неврахування заробітної плати, отриманої в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз»; зобовязано пенсійний орган здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах з 07.07.2016р. з врахуванням заробітної плати, отриманої ним в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз», згідно архівної довідки № 01/01/02-17/6228 від 08.06.2016р.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп. та 1000 грн. за надання правової допомоги (а.с.65-67).

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач Долинське ОУ ПФ України Івано-Франківської обл., який покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.71-73).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що проведення перерахунку пенсії позивача на підставі представленої архівної довідки № 01/01/02-17/6228 від 08.06.2016р. не видається за можливе по причині зміни законодавства. Зокрема, з 15.04.2016р. набув чинності Закон України від 26.03.2016р. «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії.

Також позивач звернувся до суду із пропуском строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України; судом безпідставно стягнуто з відповідача витрати на правову допомогу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 працював з 20.09.1991р. по 23.05.1998р. працював в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз», що стверджується записами його трудової книжки (а.с.41-44).

Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської обл. від 05.03.2015р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015р., визнано дії Управління ПФ України в Долинському районі Івано-Франківської обл. щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними та зобовязано пенсійний орган призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 27.01.2015р. з урахуванням періоду роботи з 20.09.1991р. по 23.05.1998р. (а.с.51-52, 53-54).

Згідно розпорядження № 154469 від 26.04.2016р. та доданого до нього розрахунку стажу під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем був врахований його стаж роботи за період з 20.09.1991р. по 23.05.1998р. (а.с.39-40).

07.07.2016р. позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести перерахунок його пільгової пенсії, взявши до уваги середній заробіток в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз» (а.с.8).

До заяви позивачем були додані архівні довідки:

№ 01/01/02-17/6228 від 08.06.2016р., згідно якої у документах особового складу в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз», які знаходяться на архівному зберіганні у філіалі «Газпромнефть-Муравленко-ОАО «Газпромнефть»-ННГ», значиться, що ОСОБА_1 дійсно працював вахтово-експедиційним методом слюсарем-ремонтником з 20.09.1991р. (наказ про зарахування № 313-к від 19.09.1991р.) по 23.05.1998 р. (наказ про звільнення № 170-к від 19.05.1998р.). У довідці зазначена отримувана ним заробітна плата; довідка видана на підставі таких первинних документів як накази по особовому складу за 1991-1998рр., особові рахунки по заробітній платі за 1991-1998рр., особової картки (ф. Т-2) за 1998р. (Фонд № 36, опис № 2, справи фондів) (а.с.6);

№ 01/01/02-17/6355 від 10.06.2016р., в якій зазначено, що у довідці № 01/01/02-17/6228 від 08.06.2016р. суми внесені по фактичному нарахуванню у первинних документах за ці періоди роботи (особові рахунки по заробітній платі за 1991-1998 роки); підготувати копії особових рахунків не видається можливим, оскільки документи знаходяться у поганому фізичному стані (а.с.7).

Також при зверненні за призначенням пенсії позивач подав до пенсійного органу архівні довідки № 18/1/1/16963 від 15.08.2014р. та № 01/01/02-17/9651 від 04.08.2014р., у яких була відображена його заробітна плата за час роботи в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз» (а.с.45-46).

Згідно відповіді Долинське ОУ ПФ України Івано-Франківської обл. № 2240/03-01 від 11.07.2016р. проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до наданої довідки про заробітну плату «Газпромнефть-Муравленко» ВАТ «Газпромнефть-ННГ» № 01/01/02-17/6228 від 08.06.2016р. є неможливим через набуття 15.04.2016р. чинності Законом України від 26.03.2016 № 1043-УІІІ «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії. З урахуванням внесених змін для обчислення пенсії враховується заробітна плата /дохід/ за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000р. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000р., становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата /дохід/ за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв по 30.06.2000р. - за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує, що норми Угоди від 14.01.1993р. між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють поза межами кордонів своїх країн, передбачають, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних ОСОБА_1 у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. та двосторонніми угодами у цій галузі.

Відповідно до ч.3 ст.6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних ОСОБА_1 у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. розрахунок пенсії проводиться із заробітку (доходу) за період роботи, який зарахований до трудового стажу.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Як слідує з матеріалів справи, під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу був зарахований період роботи з 20.09.1991р. по 23.05.1998р.

Для призначення спірної пенсії позивач подав архівну довідку № 01/01/02-17/6228 від 08.06.2016р., в якій відображена його заробітна плата за період роботи з 20.09.1991р. по 23.05.1998р. для її врахування під час розрахунку розміру пенсії.

У поданій архівній довідці зазначені первинні документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження, однак підкреслена неможливість їх отримання, яка зумовлена їх фізичним станом.

В матеріалах пенсійної справи позивача наявні дві довідки, отримані в різні періоди, які підтверджують розмір його заробітку, отриманого в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз», а також відповідь з архівної установи, в яких відсутні будь-які розбіжності.

Доказів невідповідності викладених у архівній довідці відомостей чи невідповідностей її фактичним даним відповідачем суду не надано, також останнім не вжито заходів для отримання таких первинних документів. Натомість, такі дії були вжиті лише позивачем, хоча відповідно до вимог ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Таким чином, відповідач, не вчинивши жодних дій на виконання своїх повноважень та з метою реалізації наданих йому прав, безпідставно не врахував під час розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 його заробітну плату, отриману в НУ «Суторминскнефть» ВО «Ноябрьскнефтегаз».

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову. При цьому, останнім дотримано вимог ст.ст.99, 100 КАС України та задоволено позовні вимоги в межах шестимісячного строку.

Із наведеного випливає, що суд першої інстанцій вірно застосував норми вищевказаних Законів, внаслідок чого дійшов правильного висновку про обґрунтованість та підставність заявлених позовних вимог.

Разом з тим, судом першої інстанції під час вирішення питання про розподіл судових витрат стягнуто з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. Підтвердженням понесення цих витрат слугували договір про надання правової допомоги від 25.10.2016р., в якому сума гонорару адвоката складає 1000 грн. (а.с.21).

Згідно ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Статтею 90 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Нормами ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Під час судового розгляду позивачем не надано будь-яких розрахунків або калькуляції вартості послуг адвоката, через що неможливо зясувати, які саме юридичні послуги виконувалися для позивача; долучений до справи договір про надання правової допомоги не надає такої можливості.

Окрім цього, позивач має право на відшкодування витрат на правову допомогу лише в разі зясування, що така допомога була фактично та необхідно понесеною, а її розмір відповідає обмеженням, установлених законом.

Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем, представлені ним документи не дають можливість зясувати вищеперераховане коло питань, тому підстави для відшкодуванні витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних призначень відповідача не встановлені.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, через що оскаржувану постанову в цій частині слід змінити та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача лише документально підтверджені витрати по сплаті судового збору; решта понесених витрат належить покласти на позивача.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Долинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. задовольнити частково.

Постанову Долинського районного суду Івано-Франківської обл. від 23.02.2017р. змінити в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, вказавши в її резолютивній частині про стягнення з Долинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. (77503, Івано-Франківська обл., м.Долина, вул.Грушевського, буд. № 18; код ЄДРПОУ 40387826) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (77500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судових витрат в розмірі 551 (пятсот пятдесят один) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

ОСОБА_4