Ухвала суду № 66269437, 26.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 755/16503/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22.02.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати дії управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (правонаступник - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) щодо безпідставного перерахунку розміру її пенсії, що спричинив заниження розміру пенсії неправомірними та такими, що порушують норми ч. 4 ст. 42, ч. 2 ст. 43 та ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також такими, що порушують її право на соціальний захист у законних розмірах;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (правонаступник - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві) провести розрахунок призначеної їй пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, на підставі наявної з 1997 року у пенсійній справі довідки з кооперативу «Надія» за 1995-1996 роки;

- провести перерахунок відповідно існуючої з 1997 року в пенсійній справі довідки кооперативу «Надія» з 17.12.2013.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.08.2016 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; судові рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.11.2014, Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи вказані судові рішення, вказав, що при розгляді справи, суди попередніх інстанцій належним чином не врахували положення вказаних нормативних актів та в порушенні норм процесуального права, в тому числі вимог, викладених у частині четвертій статті 11, частині п'ятій статті 71, пункту 1 частини першої статті 161 КАС України, належним чином не з'ясували обставини, які мають суттєве значення для справи. Зокрема, судом першої інстанції не з'ясовано чи підтверджується первинними документами отримання заробітної плати позивачки за роботу в кооперативі «Надія» в період 1995-1996 років. Не вживалися заходи до збирання доказів на підтвердження чи спростування вказаних обставин, хоча позивачки, як свідчать фактичні обставини, просила провести перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, отриманої під час роботи в кооперативі «Надія».

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.02.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом першої інстанції було встановлено, що пенсія позивача була розрахована із заробітної плати за 60 місяців підряд з 01.01.1987 по 31.12.1991 згідно із довідкою від 04.04.1992 № 01/80, виданої Київкомісійторг, та довідкою з кооперативу «Надія2 за 1995-1996 роки. З 01.01.2008 розмір її пенсії становив 1 641, 12 грн., з 01.11.2009 - 1 909,98 грн., з січня 2012 року - 2 006,05 грн. Наприкінці 2012 року розмір пенсії позивача було зменшено більше ніж удвічі.

14.05.2014 ОСОБА_2 отримала лист,в якому їй повідомили, що пенсійна справа приведена у відповідність, в зв'язку з чим довідки про заробітну плату з кооперативу «Надія» за 1995-1996 роки та з Київкомісіонторгу за період 01.01.1987 по 31.12.1991 не відповідають вимогам додатку 1 постанови Правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідачем не надано жодного доказу того, що довідки, документи, які були прийняті пенсійним фондом та на підставі яких було здійснено позивачу перерахунок пенсії в 2004 році - є такими, що не відповідають дійсності, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004, визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 41 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної сплати (доходу) з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою ПФУ від 25.11.2005 № 22-1. За змістом підпункту «в» пункту 7 вказаного нормативного акту, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

За правилами, викладеними у пункті 17 Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нарахування та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права, колегія судів приходить до висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Як було встановлено судом першої інстанції відповідно до довідки УПФ України в Дарницькому районі м. Києва № 05/2179 від 10.11.2004 - кооператив «Надія» сплачував страхові внески за періоди 01.06.1994 по 30.06.1994, з 01.09.1994 по 31.12.1994, з 01.11.1994 по 31.12.1994, з 01.12.1994 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 31.12.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1996, з 01.01.1998 по 31.12.1998, з 01.01.2000 по 31.03.2000 (а.с. 19 том 2).

Враховуючи, зазначену довідку та довідку про заробіток позивача за періоди 1995-1996 роки включно, видану кооперативом «Надія» - Пенсійний фонд здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі заяви останньої від 15.12.2004 (а.с. 17 том 2). Після цього позивач отримувала пенсію з урахуванням перерахунку.

Посилання апелянта на довідку УПФ України в Дарницькому районі м. Києва № 1460/06 від 04.04.2012 колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказане в цій довідці про те, що кооператив «Надія» за період з 01.01.1995 по 31.12.1996 не сплачував страхові внески, є безпідставним та недоказаним.

Крім цього, дана довідка складена на підставі акту від 22.03.2012 (а.с. 32 том 2), в якому зазначено про ненадання працівникам пенсійного фонду кооперативом «Надія» особових рахунків на заробітні плати за 1995-1996 роки (без вказівки причини) і дана інформація (відсутність документів) не може бути доказом несплати страхових внесків до УПФ кооперативом «Надія» за 1995-1996 роки.

Таким чином, проаналізувавши докази та вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим вони підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що підтверджували б факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22.02.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.