Ухвала суду № 66269399, 27.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 рокуЛьвів№ 876/3197/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача:ОСОБА_1

представника відповідача:ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велнес-Карпатія» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року ТзОВ «Велнес-Карпатія» звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (1113/07-01-22-04/34605222/3663) від 10.08.2015, яким товариству було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 34 000 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано спірне рішення контролюючого органу в частині застосування до товариства суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 29420 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Ужгородська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (Далі Ужгородська ОДПІ) подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Далі ПК України) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. У звязку з цим, оцінка правомірності поведінки платника податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правових актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних рішень. Тому просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 скасувати та прийняти нову, якою відмовити ТзОВ «Велнес-Карпатія» в задоволенні адміністративного позову.

В процесі апеляційного розгляду відповідач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва ДПІ у м.Ужгороді ГУУ ДФС у Закарпатській облатсі, яке реорганізовано у Ужгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області.

З врахуванням наданих доказів реорганізації первинного позивача та положень ст. 55 КАС України, судом було проведено заміну сторони.Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_1, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 12.07.2015 працівниками ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі направлень на перевірку № 379/22-04 та № 380/22-04 від 17.07.2015, було проведено фактичну перевірку господарської одиниці кафе, готелю, що розташований за адресою : вул. Центральна, 87/А, м. Шале, Хустський район, субєкта господарської діяльності ТзОВ «Велнес-Карпатія», за результатами якої складено акт № 000120 від 30.07.2015.

Перевіркою встановлено порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме згідно контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер НОМЕР_2 за період з 21.03.2014 по 30.03.2014 ТзОВ «Велнес-Карпатія» реалізувало алкогольних напоїв загальною вартістю 1 440 грн без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та реалізувало тютюнових виробів загальною вартістю 358,50 грн. без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

10.08.2015 на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до товариства застосовано штрафну санкцію в розмірі 34 000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування штрафних фінансових санкцій не відповідає вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню, зокрема при накладенні фінансових санкцій застосований Закон який не діяв на час вчинення порушення, зокрема 12.08.2014 внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995, які вступили в дію з 04.09.2014, яким було збільшено розмір фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 (далі - Порядок № 790) визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В силу п.5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п.2, 3 Порядку № 790, фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». До суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Також, п. 6 Порядку № 790, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених п. 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Згідно ст.17 Закону № 481/95-ВР (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення позивачем) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1 700 гривень.

Поряд з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» № 1638-VІI від 12.08.2014 (далі Закон № 1638-VII), який набрав чинності 04.09.2014, збільшено розмір фінансових санкцій за дане порушення і такі становлять 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Таким чином, колегія суддів вказує, що на час вчинення позивачем правопорушення (з 21.03.2014 по 30.03.2014) мінімальний розмір штрафної санкції за роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, становив 1700 гривень, а на час накладення штрафу (10.08.2015) 17 000 грн., який застосував відповідач, і який був передбачений Законом № 1638-VII.

У свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм.

Як випливає з Рішення Конституційного суду №1-99-рп від 09.02.1999, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дій нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон, або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відтак, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення, та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

У цьому ж Рішенні Конституційного суду також зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено лише шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Проте, такої вказівки не містять ні Закон №481/95-ВР, ні Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» №1638-VII.

Таким чином, збільшення розміру відповідальності новим нормативно-правовим актом порівняно з попереднім, що регулював ті самі відносини, є фактично зворотною дією нормативно-правового акта, тому що передбачає зміну правила поведінки в разі вчинення певного діяння. Таке, за відсутності відповідного застереження у самому нормативно-правовому акті, суперечить статті 58 Конституції України.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку, за вчинене ТзОВ «Велнес-Карпатія» правопорушення підлягає застосуванню мінімальний розмір штрафу, встановлений ст.17 Закону № 481/95-ВР. Проте, на час вчинення правопорушення мінімальний розмір штрафної санкції за вказане правопорушення становив 1700 грн. Відповідачем застосовано штраф у розмірі 17000 грн., який встановлений ст.17 Закону №481/95-ВР станом на час застосування (10.08.2015), однак згідно ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні обсягу відповідальності позивача за вчинене правопорушення, контролюючий орган повинен був застосувати найнижчий із тих розмірів штрафів, що передбачені Законом №481/95-ВР (станом на час вчинення) чи Законом №1638-VII (станом на час застосування). Оскільки розмір штрафу визначений Законом №481/95-ВР (станом на час вчинення) був нижчим (1700 грн.) ніж той, що передбачений Законом №1638-VII від 12 серпня 2014 року, яким було передбачено підвищення мінімального розміру відповідальності за вказане правопорушення до 17000 грн., то в даному випадку підлягав до застосування штраф у розмірі 1700 грн.

Вказані обставини не були взяті до уваги контролюючим органом, в результаті чого ним неправомірно застосовано до товариства штраф у розмірі 34 000 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та прийшов до обґрунтованого висновку, що спірне рішення в частині застосування штрафу в розмірі 29 420 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційні скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції допущено не було, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року по справі № 807/2343/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст ухвали складено 28.04.20117.