Ухвала суду № 66269202, 27.04.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

27 квітня 2017 р. справа № 805/1139/17-а

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Васильєва І.А. розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 р. у справі № 805/1139/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бон Аппеті» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративний позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.08.2016 №0003581200, від 30.08.2016 №0003891200, від 18.10.2016 №0004701200, від 28.11.2016 №0005651200.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року задоволено позовні вимоги. Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області від 23.08.2016 №0003581200, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість зобов’язано сплатити штраф у розмірі 83348,76 грн.; скасував податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області від 30.08.2016 №0003891200, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість зобов’язано сплатити штраф у розмірі 560,60 грн.; скасував податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області від 18.10.2016 №0004701200, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість зобов’язано сплатити штраф у розмірі 596,40 грн.; скасував податкове повідомлення-рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області від 28.11.2016 №0005651200, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість зобов’язано сплатити штраф у розмірі 1175,80 грн.

Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи

Згідно частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додасться документ про сплату судового збору.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі – Закон № 3674-VI) (у редакції на час звернення з позовною заявою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції на час звернення з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до викладеного, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у справі за позовом майнового характеру становить 1760 грн.

Апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на скрутне фінансове становище. Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 Закону № 3674-VI, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору без підтвердження належними доказами та відсутністю будь-яких дій з боку апелянта щодо отримання необхідного фінансування для цих цілей, не може свідчити про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір або підтверджує можливість сплати в майбутньому.

Суд не приймає посилання апелянта на положення Конвенції про захист прав людини та рішення Європейського суду по правам людини, якими не визнано необхідність сплати судових витрат обмеженням права на доступ до суду, оскільки, зазначені висновки мали місце в інших справах Європейського суду та приймались до інших правовідносин, норми Закону № 3674-VI не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, обов'язок сплати судового збору гарантується на принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статті 129 Конституції України основним засадам судочинства.

Крім того, апелянт посилається на висновки Конституційного Суду України, Постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2015 № 10, Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2, щодо помірності судового збору та врахування майнового стану сторони. Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що вказані висновки визначають саме помірність розміру судового збору, в той же час, судом встановлено мінімальний розмір ставки судового збору.

Також, суд не приймає посилання апелянта на позицію Верховного суду України, рішеннями якого було звільнено органи доходів і зборів від сплати судового збору, оскільки відповідно до статті 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права не є обов’язковим, а має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, а звільнення від сплати судового збору є правом суду, який розглядає справу.

Крім того, відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 1760 грн.

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: рахунок – 31211206781059, код ЄДРПОУ – 37944338, МФО банку – 834016, отримувач – Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, банк – ГУДКСУ у Донецькій обл., код класифікації доходів бюджету - 22030101, символом звітності 206 з параметром RR (81), призначення платежу – «судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за апеляційною скаргою (ПІБ скаржника), Донецький апеляційний адміністративний суд».

Згідно з частиною 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Вiдповiдно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позивної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення i встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2017 р. у справі № 805/1139/17-а - залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду докази сплати судового збору в сумі 1760 грн.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги – десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя Васильєва І.А.