Постанова № 66268876, 24.04.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа № 917/1622/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 22.11.2016 р.

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 10-73/6467 від 27.05.2016 р.

ОСОБА_3 за довіреністю № 10-73/2317 від 22.02.2016 р.

ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_5 за довіреністю № 331 від 28.12.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу КП "Благоустрій Кременчука" (вх. № 224П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2016 р. у справі № 917/1622/16

за позовом КП "Благоустрій Кременчука", м. Кременчук

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 міська рада Полтавської області, м. Кременчук

до ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 10 778 687,45 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2016 р. КП "Благоустрій Кременчука" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПАТ "Полтаваобленерго" заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 291 від 01.03.2001 року, в розмірі 10778687,45 грн., з яких: 9335001,38 грн. - основної заборгованості; 348044,17 грн. - інфляційного збільшення; 930722,15 грн. - пені та 164919,75 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.12.2016 р. (суддя Гетя Н.Г.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник зазначає, що, на його думку, судом першої інстанції невірно надано оцінку поданим позивачем письмових доказів, в тому числі ОСОБА_6 оренди № 291, актам прийому-передачі від 28 квітня 2016 року, листу № 584 від 28.04.2016 р., неправильно застосовано положення ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 525, 526, 530,548, 610, 611, 653 ЦК України, ст. 188, 193 ГК України, ч. 1 ст. 93 ГПК України, не дотримано роз'яснень ВГС України щодо застосування положень ч. 1 ст. 93 ГПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.02.2017 р.

Відповідач 06.02.2017 р. надав за вх. № 1294 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги позивача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка. Так, відповідач зазначає, що як вбачається з рішення господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року по повязаній справі №917/1252/14, спірний договір № 291 оренди індивідуально визначеного (нерухомого ) майна, що належить до комунальної власності № 291 від 01 березня 2001 року не було припинено між сторонами відповідно до ст.ст. 598, 651 ЦК України, а розірвано за ініціативою ПАТ «Полтаваобленерго» в судовому порядку на підставі ст. ст. 652, 653 ЦК України.

КП "Благоустрій Кременчука" 13.02.2017 р. за вх. № 1528 були надані письмові пояснення в обгрунтування вимог апеляційної скарги, в яких зазначив, що відповідач припинив користуватись орендованим майном лише в квітні 2016 р.

13.02.2017 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_4 міської ради Полтавської області надійшло клопотання про залучення її в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 міську раду Полтавської області. Розгляд справи відкладено на 28.02.2017 року.

Позивачем надано для залучення до матеріалів справи копію рішення ОСОБА_4 міської ради № 879 від 16.08.2002р.

КП "Благоустрій Кременчука" 28.02.2017 р. за вх. № 2241 були надані письмові пояснення в обгрунтування вимог апеляційної скарги

ОСОБА_4 міською радою 28.02.2017 р. за вх. № 2242 були надані пояснення, в яких вона підтримує вимоги апеляційної скарги та просить її задовольнити.

В судовому засіданні 28.02.2017 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 22.03.2017 р.

КП "Благоустрій Кременчука"13.03.2017 р. за вх. № 2698 надані письмові пояснення.

ОСОБА_4 міською радою 20.03.2017 р. надані додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Відповідачем 21.03.2017 р. надані письмові пояснення в обгрунтування своєї позиції у справі.

В судовому засіданні 22.03.2017 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 27.03.2017 р.

Відповідачем 24.03.2017 р. надані додаткові письмові пояснення в обгрунтування своєї позиції у справі.

Позивачем 27.03.2017 р. надані письмові пояснення.

ОСОБА_4 міською радою 27.03.2017 р. надані додаткові пояснення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 27.03.2017 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 24.04.2017 р.

Позивачем 18.04.2017 р. надані письмові пояснення щодо підстав розірвання договору оренди № 291.

20.04.2017 р. відповідачем надані письмові пояснення в обгрунтування своєї позиції у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши представників учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2001 року між сторонами було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності №291 ( надалі Договір, а.с.-25-28).

Договір укладено строком на 25 років з 01 березня 2001 року до 01.03.2026 року включно.

За умовами цього ОСОБА_6 сторони узгодили, зокрема, наступне:

- орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно згідно з додатком, що знаходиться на балансі комунального підприємства Благоустрій Кременчука вартість якого становить за експертною оцінкою 23 139 188,00 грн. ОСОБА_6 передається в оренду з метою забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації об'єкта оренди, забезпечення безперебійного надання послуг по тепло та водопостачанню на необхідному рівні та необхідної якості бюджетним організаціям та населенню міста, погашення заборгованості міського бюджету за теплову енергію (п. 1.1 ОСОБА_6);

- орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний у ОСОБА_6, але не раніше дати підписання сторонами цього ОСОБА_6 та акта приймання-передачі майна (п. 2.1 ОСОБА_6);

- у разі припинення цього ОСОБА_6 повертається ОСОБА_7 ОСОБА_8. ОСОБА_7 повертає ОСОБА_8 аналогічно порядку, встановленому при передачі ОСОБА_7 цим ОСОБА_6. Майно вважається поверненим ОСОБА_8 з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4 ОСОБА_6);

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції січень 2001 року - 38 565,30 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. ОСОБА_7 плата за перший місяць оренди - березень 2001 р. визначається шляхом коригування орендної плати з попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.1 ОСОБА_6);

- орендна плата перераховується до міського бюджету щомісячно, не пізніше 12-го числа наступного місяця за звітним (п. 3.3 ОСОБА_6);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі однієї облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5 ОСОБА_6);

- цей Договір укладено строком на 25 років і діє з 01.03.2001 р. до 01.03.2026 р. включно (п.10.1 ОСОБА_6);

- зміни і доповнення або розірвання цього ОСОБА_6 допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п.10.3 ОСОБА_6)

- за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п.10.4 ОСОБА_6).

За трьома актами від 22.03.2001 р. приймання-передачі основних засобів в оренду згідно рішення міськвиконкому № 396 від 02.03.2001 р. міське комунальне підприємство Кременчукенерго передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування майно. Зазначені акти підписані представниками сторін та засвідчені печатками.

За додатковою угодою від 01.06.2011 р. до договору внесено наступні зміни:

- до розділу 1 ОСОБА_6 та п. 3.1 ОСОБА_6 про те, що орендодавець додатково до орендованого майна визначеного в розділі 1 ОСОБА_6 передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно згідно з Актом прийому-передачі в оренду основних засобів, відповідно до ОСОБА_6 оренди №291 від 01.03.2001 p., експертна вартість якого становить 2 446 280,00 грн.;

- розмір орендної плати за користування майном, передбаченого розділом 1 цієї додаткової , угоди становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2011 р. - ЗО 578,50 грн., крім того і ПДВ - 20%.

Відповідно до акту від 01.06.2011 р. приймання-передачі основних засобів в оренду за укладеною між сторонами додатковою угодою від 01.06.2011 р. та рішень ОСОБА_4 міської ради, комунальне підприємство Благоустрій Кременчука передало, а відповідач прийняв в строкове платне користування тепломережі. Зазначений акт підписаний представниками сторін та засвідчений печатками.

Усі вищевикладені обставини вже були встановлені господарським судом Полтавської області та Харківським апеляційним господарським судом під час розгляду спорів у справах №917/2405/14; 917/709//14; 917/1324/14; 917/2035/14; 917/2691/14, за позовом КП Благоустрій Кременчука до відповідача ПАТ Полтаваобленерго про стягнення заборгованості за договорами №291 від 01.03.2001 р.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить до висновку, що спірний договір оренди був розірваний 01.12.2015 р.

Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року (з урахуванням ухвали від 25 листопада 2015 року про виправлення описки в даті рішення) по справі №917/1252/17 розірвано в судовому порядку договір оренди індивідуально визначеного майна №291, укладений 01 березня 2001 року між ПАТ Полтаваобленерго та КП Благоустрій Кременчука. Відповідач вважає, що даний договір є розірваний з моменту набрання чинності судовим рішення по справі № 917/1252/ 14.

Згідно довідки господарського суду Полтавської області №01-24/1898-15 від 18.12.15 рішення по справі №917/1252/14 набрало законної сили 01.12.2015 року.

Дана довідка повністю відповідає приписам ч.5 ст. 85 ГПК України, відповідно до якої рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року клопотання ОСОБА_4 міської ради Полтавської області про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, відновлено апелянту пропущений строк на подання апеляційної скарги та прийнято до провадження апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року (з урахуванням ухвали від 25 листопада 2015 року про виправлення описки в даті рішення ) у справі № 917/1252/14 за позовом ПАТ Полтаваобленерго до КП Благоустрій Кременчука про розірвання договору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради Полтавської області задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року (з урахуванням ухвали від 25 листопада 2015 року про виправлення описки в даті рішення) скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 липня 2016 року постанова апеляційної інстанції скасовано, рішення господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року у справі № 917/1252/14 залишено без змін. При апеляційному та касаційному розгляді даної справи №917/1252/14 господарськими судами не виносились відповідні ухвали про зупинення його виконання.

Посилаючись на факт поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, позивач в судовому засіданні наполягав на тому, що договір був розірваний 29.04.2017 р., тобто в день підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Відповідач, в свою чергу, наполягав на тому, що спірний договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна №291 від 01.03.2001 року припинив свою дію внаслідок його розірвання в судовому порядку з 01.12.2015 року.

Колегія суддів, як зазначено вище, застосовує до спірних правовідносин положення ч.5 ст. 85 ГПК України, а також положення ст. 188 ГК України.

Відповідно до ч.5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім того, в цьому аспекті колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку посиланню позивача на п.15 інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2015 р. № 01-8/344.

Це посилання колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на законі, оскільки, по перше, зміст інформаційного листа в цій частині (п.15) на протязі строку існування спірних правовідносин змінювалося на кардинально протилежне (до 14.03.16 р. зміст п.15 був протилежний змісту цього пункту після зазначеної дати), що, з огляду на незмінність витлумачених даним листом норм закону, свідчить про невідповідність змісту листа та мети тлумачення принципу правової визначеності, і, як наслідок, правовій нікчемності п. 15 листа, по друге, поточний зміст п. 15 зазначеного листа суперечить приписам .5 ст. 85 ГПК України та ст. 188 ГК України.

Даний висновок колегія суддів ґрунтує на тлумаченні принципу правової визначеності, наведеному в прецедентній практиці ЄСПЛ

Так, у справі «Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства» (рішення від 25 листопада 1999 р.) суд вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення «встановлений законом», є передбачуваність.

Норму не можна вважати «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко, щоб надати особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. Тому вимогою до нормативно-правових актів є зрозумілість (доступність), несуперечливість і повне врегулювання суспільних відносин (без прогалин).

Колегія суддів зазначає, що в Україні дійсно існує проблема правової регламентації порядку набуття рішенням суду законної сили. Наприклад, порядок набуття законної сили рішенням місцевого суду в разі поновлення строку апеляційного оскарження за приписами КАС відповідає поточній редакції п. 15 зазначеного вище листа ВГСУ, однак в ГПК такі правові норми відсутні, що свідчить про різну регламентацію цього правового інституту в різних юрисдикціях.

Тому, опираючись на принцип правової визначеності, колегії суддів вважає, що норма права повинна застосовуватися саме таким чином, який формується у відповідності із буквальним змістом оприлюдненого нормативного акту.

Застосування ж до спірних правовідносин положень інформаційного листа ВГСУ, зміст якого суперечить буквальному змісту правових норм, а крім того, безпричинно змінюється на протилежний на протязі короткого періоду часу, з огляду на незмінність витлумачених норм закону, є дією, яка суперечить принципу правової визначеності.

Опираючи на викладене, колегія суддів вважає п.15 інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2015 р. № 01-8/344 таким, що не підлягає врахуванню при вирішенні даного спору.

Оцінюючи наслідки розірвання договору судовим рішенням, колегія суддів вважає, що розірвання договору тягне припинення зобовязань.

Так, відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 2-3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що спірний договір оренди №291 від 01.03.16р. припинив свою дію не внаслідок припинення за ініціативою сторін в порядку, встановленому договором, а внаслідок його розірвання в судовому порядку, тому до даних правовідносин повинні застосовуватись положення ст. 652, 653 ЦК України.

Таким чином, договір №291 від 01.03.2001 року припинив свою дію внаслідок його розірвання з 01.12.2015 року, а саме з моменту набрання рішення господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2015 року (з урахуванням ухвали від 25 листопада 2015 року про виправлення описки в даті рішення) про розірвання договору законної сили.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованою позицію позивача, що орендні відносини між ПАТ Полтаваобленерго та КП Благоустрій Кременчука припинилися з 28.04.2016 року після підписання сторонами актів приймання-передачі основних засобів по договору оренди від 01.03.2001 року №291 та їх затвердження рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Полтавської області, а не в судовому порядку.

Однак, оскільки позивач вважає договір оренди припиненим з моменту підписання актів прийому-передачі орендованого майна, він просить стягнути з відповідача орендну плату відповідно до умов договору за весь час дії цього договору до моменту його припинення, тобто по 28.04.2016 р.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором, найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Отже, орендна плата може нараховуватися орендодавцем, сплачуватися орендарем чи стягуватися з нього в судовому порядку лише за період дії договору оренди, але до моменту у його припинення, тобто в межах чинного договору оренди.

Відтак, з моменту припинення договору оренди припиненими слід вважати зобовязання відповідача, як орендаря, по сплаті орендної плати, а саме з а час фактичного безпідставного користування майном до його повернення орендодавцю. Окрім того, умовами договору оренди № 291 не передбачено обовязок орендаря сплачувати орендну плату після припинення договору.

Таким чином, у разі відсутності умов договору оренди, якими б передбачався обов'язок орендаря зі сплати орендних платежів до моменту фактичного повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі, після розірвання договору оренди припиняється обов'язок орендаря щодо сплати орендних платежів за договором та виникає обов'язок останнього щодо негайного повернення майна.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 16.03.2016 р. у справі № 3-64гс16

Крім того, колегією суддів встановлено, що після розірвання договору № 291 від 01.03.16р. відповідачем добросовісно вчинялись всі необхідні дії для передачі орендованого майна позивачу. А саме, за період січень-квітень 2016 року відповідачем на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 16.11.2015 року рекомендованими листами ( №10-72/26 від 04.01.2016 року; №10-72/407 від 14.01.2016 року; №10-74/792 від 21.01.2016 року; №10-72/1485 від 08.02.2016 року; №10-72/3178 від 16.03.2016 року; №10-72/4342 від 07.04.2016 року) повідомлялося КП Благоустрій Кременчука про необхідність отримати орендоване майно та пропонувало прийняти участь у складанні та підписання відповідних актів-приймання передачі. Судом встановлено, що позивач безпідставно не вчинив жодних дій для прийняття відповідного майна після розірвання договору оренди №291 від 01.03.01р. в судовому порядку відповідно до надісланих вимог відповідача.

Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку, що у позивача відсутні підстави для стягнення основного боргу по орендній платі, то позовні вимоги про стягнення пені , 3% річних та інфляційних втрат є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу КП "Благоустрій Кременчука" на рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2016 р. у справі № 917/1622/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 26.12.2016 р. у справі № 917/1622/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.