Постанова № 66268588, 24.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа№ 911/5372/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_1, виданий 09.06.1998

від відповідача: Бонтлаб В.В. - представник за довіреністю від 16.02.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»

на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017

у справі № 911/5372/15 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро»

про стягнення 1 085 420 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 085 420 грн. за надані за договором про надання послуг № 26/02-15 від 26.02.2015, але неоплачені послуги.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.03.2017, повний текст якого складений 07.03.2017, у справі № 911/5372/15 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджений факт невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті наданих позивачем за спірними договором послуг.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 по справі № 911/5372/15 повністю та винести нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що спірне рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:

- суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що надані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2015 та від 15.05.2015 (вказані акти підписані лише з боку позивача - примітка суду) є належним доказом надання спірних послуг, адже відповідач про вказані акти дізнався лише після звернення позивача до суду з цим позовом;

- попередні акти прийманні-передачі містять лише підписи зі сторони відповідача, які не скріплені печаткою відповідача, що фактично свідчить про те, що не відбулось наступне схвалення таких актів зі сторони відповідача;

- до дня звернення позивача до суду, з урахування п. 5.1 спірного договору, позивачем не виставлено відповідачу жодного рахунку на оплату спірних послуг, що є альтернативою оплати по відношенню до актів прийомки-передачі послуг;

- факт надання спірних послуг суперечить п. 6.4 спірного договору, адже, беручи до уваги непідписання відповідачем акту прийому-передачі за квітень 2015 року та неоплату вартості наданих у цей період послуг, невідомо з яких підстав позивач надав послуги у травні 2015 року;

- як свідчать матеріали справи, позивач посилається на те, що спірні акти були надіслані на адресу відповідача 27.08.2015, у той час коли послуги нібито надавалися у квітні та травні 2015 року, що, у свою чергу, фактично суперечить п. 6.1.3. договору, адже спірні акти повинні були надаватися позивачем для підпису відповідачу по закінченню календарного місяця або закінчення надання конкретного виду послуг, тобто ще у квітні та травні 2015 року, що знову ж таки підтверджує позицію відповідача відносно того, що такі послуги не надавалися, а є надуманими;

- у 2015 році в обробітку відповідача було 1 411 га та землі (доказом чого є довідка №12 від 13.03.2017), а з урахуванням наданих позивачем спірних актів та беручи до уваги надання послуг у період з 15.03.2015 по 30.03.2015, площа обробітку позивачем земельних ділянок є значно більшою, що, у свою чергу, є також доказом надуманості тверджень позивача, адже з цього виходить, що послуги надано на землі, якої не має в оренді відповідача;

- при розгляді справи судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що позивач фізично не зміг би самостійно виконати заявлений обсяг роботи на таких великих площах землі та за такий короткий проміжок часу з урахуванням того, що основним видом його діяльності є діяльність у сфері права;

- надане позивачем на підтвердження факту направлення відповідачу для підписання актів приймання-передачі спірних робіт рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом невідомої відповідачу особи не є належним та допустимим доказом як того, що саме відповідач отримав такий лист, так і того, що указаному листі відповідачу було надіслано саме спірні акти;

- судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що в матеріалах справи не міститься жодного документу, який би підтверджував факт отримання відповідачем ухвали Господарського суду Київської області від 23.02.2017 у строк до 03.03.2017 (дата, на яку було призначено судове засідання - примітка суду), в той час як вказану ухвалу відповідачем було отримано 04.03.2017, тобто після того, як судом винесено оскаржуване рішення, а відтак, спірне рішення було винесено за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду, що, відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Ухвалою від 21.03.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи колегія суддів неодноразово змінювалась, що відображено в відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 21.04.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» прийнято до свого провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Під час апеляційного перегляду справи сторонами до письмових пояснень додані документальні докази, які були відсутні у розпорядженні суду першої інстанції, без обґрунтування неможливості їх подачі суду першої інстанції в порядку ст. 101 ГПК України, проте, враховуючи обставини справи, на які сторони посилаються в обґрунтування своїх позовних та апеляційних вимог та обставини, на які сторони посилаються в обґрунтування своїх заперечень щодо вказаних вимог, колегія суддів вважає за доцільне, для об'єктивного і правильного вирішення спору сторін, розглядати справу по суті з врахуванням всіх наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі і наданих сторонами під час апеляційного перегляду справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

26.02.2015 позивач як виконавець та відповідач як замовник уклали договір про надання послуг № 26/02-15 (далі Договір) (а.с. 17-20), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати послуги по виконанню сільськогосподарських робіт по підготовці площ до посіву та посіву культур на сільгоспугіддя відповідача, а відповідач - прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг позивача згідно умов Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору виконання робіт здійснюється на площі орієнтовним розміром 2 500 га земельних ділянок, що знаходиться у Васильківському районі Київської області.

В п. 1.3 Договору сторонами погоджено, що роботи виконуються поетапно, а саме:

- дискування площ дисковою бороною John Deere 637, агрегатованою трактором Massey Ferguson;

- дискування площ дисковою бороною ДМТ-6, агрегатованою трактором Massey Ferguson;

- дискування площ дисковим культиватором Knight, агрегатованим трактором Massey Ferguson

- культивація площ культиватором Massey Ferguson - 312, агрегатованим трактором Massey Ferguson;

- посів пневматичною сівалкою точного висіву Prosem-K/8, агрегатованою трактором Massey Ferguson;

- посів пневматичною сівалкою Moor Uni Drill, агрегатованою трактором Massey Ferguson.

Згідно з п. 1.4 Договору роботи виконуються власною та орендованою технікою і агрегатами позивача при забезпеченні відповідачем паливом, мастильними матеріалами до робочих органів та посівним матеріалом.

Період надання послуг починається з 15 березня 2015 року та закінчується повним виконанням робіт в період дії договору. Термін та дати початку і закінчення можуть бути змінені в залежності від погодних умов (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору вартість послуг позивача з переліку робіт, визначених в п. 1.3 Договору складає:

- дискування відповідно п. 1.3.1-1.3.3 Договору - 390 грн. за 1 розрахунковий гектар (п.4.1.1);

- культивація відповідно до п. 1.3.4 Договору - 340 грн. за 1 розрахунковий гектар (п. 4.1.2);

- посів відповідно п. 1.3.5 Договору - 520 грн. за 1 розрахунковий гектар (п.4.1.3);

- посів відповідно п. 1.3.6 Договору - 470 грн. за 1 розрахунковий гектар (п.4.1.4).

Загальна сума Договору на момент його підписання орієнтовно складає 2 600 000 грн. і остаточно визначається по фактично виконаних виконавцем об'ємам робіт та згідно актів прийомки-передачі послуг (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору оплата за послуги позивача проводиться відповідачем шляхом безготівкових розрахунків на підставі актів прийомки-передачі послуг та/або на підставі виставлених рахунків в такій послідовності:

- попередня оплата в розмірі 100 000 грн. на протязі 3-х банківських днів з моменту прибуття першої техніки на територію відповідача (п.5.1.1);

- оплата послуг з дискування та культивації проводиться на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг (п.5.1.2);

- оплата послуг з посіву проводиться на протязі 15 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг при умові відсутності обґрунтованих претензій щодо якості таких послуг (п.5.1.3).

Не виконання умов оплати послуг є підставою для позивача в односторонньому порядку повідомити відповідача про зупинення робіт, або розірвання договору (п. 5.2).

Відповідно до п. 6.1 Договору здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється в такій послідовності:

- за результатами виконання повного об'єму послуг, передбачених п.п. 1.3.1-1.3.4 Договору, на окремо визначеному на карті полі складається Попередній акт приймання-передачі надання конкретних послуг по кількості, які підписуються уповноваженими представниками сторін (п.6.1.1);

- за результатами виконання повного об'єму послуг, передбачених п.п. 1.3.5-1.3.6 Договору, на окремо визначеному на карті полі складається Попередній акт приймання-передачі надання конкретних послуг по кількості, які підписуються уповноваженим представниками сторін (п.6.1.2);

- по закінченню календарного місяця, або закінчення надання конкретного виду послуг відповідно до пунктів 1.3.1-1.3.6 Договору, в залежності від настання першої із вищезазначених подій, на підставі Попередніх актів приймання-передачі наданих конкретних послуг по кількості складаються акти приймання-передачі послуг, які підписуються уповноваженими представниками сторін (п.6.1.3).

Підписання актів приймання-передачі послуг представником відповідача є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо умов надання послуг крім випадків підписання даних актів за видами послуг, передбачених п. 1.3.5-1.3.6 Договору. За наслідками підписаних актів приймання-передачі послуг відповідно до п. 1.3.5-1.3.6 Договору претензії по якості вважаються відсутніми, якщо на протязі 15 календарних днів не надійде від відповідача обґрунтованої претензії щодо якості посіву на конкретній площі (п. 6.2).

Згідно з п. 6.3 Договору всі акти, передбачені Договором, надаються позивачем відповідачу та повинні бути підписані останнім на протязі 3 робочих днів. У разі не підписання відповідачем будь-якого з наданих актів та ненадання мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі.

У п. 2.2.9 Договору сторони погодили обов'язок відповідача своєчасно підписувати акти у відповідності з Договором, або надати мотивовану відмову, а також те, що у випадку відсутності зі сторони відповідача мотивованої відмови від підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими без заперечень, а акти підписаними сторонами.

Згідно з п. 6.4 Договору наявність порушення відповідачем умов п. 6.3 Договору є підставою для призупинення, або повної відмови від надання послуг, або одностороннього розірвання договору з ініціативи позивача з сплатою на протязі 3 банківських днів фактично виконаних послуг без застосування умов п. 5.1.3 Договору.

З матеріалів справи слідує, що виконання позивачем робіт за Договором розпочалося 17.03.2015. Зокрема, у березні 2015 року позивачем виконано роботи на загальну суму 456 450 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом приймання-передачі наданих послуг № 30/03 від 30.03.2015 (а.с. 21), за які відповідач розрахувався повністю (а.с. 38зворот).

Водночас позивач послався на те, що ним:

1. за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 надано відповідачу послуги на загальну суму 653 250 грн., які складаються з:

- дискування сільськогосподарських угідь дисковими боронами ДМТ-6 та Knight, агрегатованим трактором Massey Ferguson-312 на загальній площі 599 га, з врахуванням вартості роботи відповідно до п. 4.1.1 Договору в розмірі 390 грн. за га, загальна вартість дискування становить 233 610 грн.;

- культивація культиватором Massey Ferguson-312, агрегатованим трактором Massey Ferguson на загальній площі 575 га, з врахуванням вартості роботи відповідно до п. 4.1.2 Договору в розмірі 340 грн. за га, загальна вартість культивації становить 195 500 грн.;

- посів сівалкою Prosem, агрегатованим трактором Massey Ferguson-312 на загальній площі 422 га, з врахуванням вартості роботи відповідно до п. 4.1.3. договору в розмірі 520 грн. за га, загальна вартість посіву становить 219 440 грн.;

- посів сівалкою Moor Uni Drill, агрегатованим трактором Massey Ferguson-312 на загальній площі 10 га, з врахуванням вартості роботи відповідно до п. 4.1.4. договору в розмірі 470 грн. за га, загальна вартість посіву становить 4 700 грн.

2. за період з 01.05.2015 по 15.05.2015 позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 432 170 грн., які складаються з:

- культивація культиватором Massey Ferguson-312, агрегатованим трактором Massey Ferguson на загальній площі 258 га, з врахуванням вартості роботи відповідно до п. 4.1.2 Договору в розмірі 340 грн. за га, загальна вартість культивації становить 87 720 грн.;

- посів кукурудзи сівалкою Prosem, агрегатованим трактором Massey Ferguson на загальній площі 520 га, з врахуванням вартості роботи відповідно до п. 4.1.3 Договору в розмірі 520 грн. за га, загальна вартість посіву становить 185 120 грн.;

- посів сої сівалкою Moor Uni Drill, агрегатованим трактором Massey Ferguson на загальній площі 339 га, з врахуванням вартості роботи відповідно до п. 4.1.4. договору в розмірі 470 грн. за га, загальна вартість посіву становить 159 330 грн.

За результатами виконання вказаних робіт, у порядку, встановленому п. 6.1 Договору, сторонами складено Попередні акти передачі-приймання послуг по кількості (а.с. 59-68).

Вказані Попередні акти в кількості 19 штук датовані періодом з 10.04.2016 по 15.05.2016, підписані представниками сторін та затверджені з боку позивача підписом ФОП ОСОБА_2, з боку відповідача - директором ОСОБА_4 Печатки сторін на Попередніх актах відсутні.

Враховуючи висловлені директором відповідача ОСОБА_4 у письмових поясненнях (а.с.87-88) (одержані судом першої інстанції 12.02.2016) сумніви в справжності (оригінальності та автентичності підпису, виконаного напроти ОСОБА_4), за клопотанням відповідача (а.с.89-95), де він зазначив, що у вказаних актах міститься підпис не ОСОБА_4, а невідомої особи, який до того ж не скріплений печаткою, ухвалою суду першої інстанції від 19.02.2016 (а.с.105-108) у справі № 911/5372/16 призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлене запитання щодо того, чи виконано підпис у графі «Затверджено директор ТОВ «Агро-Дніпро»» вищезгаданих Попередніх актів у кількості 19 штук (а.с.59-68) директором відповідача ОСОБА_4

Справжність підпису директора відповідача ОСОБА_4 на вказаних документах підтверджена висновком судової експертизи № 3151/3152/16-32 від 14.02.2017 (а.с. 165-170).

При цьому той факт, що вказані Попередні акти зі сторони відповідача містять лише підписи, які не скріплені печаткою відповідача, не є підставою вважати, що наступне схвалення таких актів зі сторони відповідача не відбулось (на що відповідач послався у вищезгаданому клопотанні про призначення експертизи (а.с. 89-95) та у письмових поясненнях до апеляційної скарги (одержані апеляційним судом 31.03.2017)), оскільки п. 6.1 Договору не містить посилань на необхідність скріплення відповідних Попередніх актів печатками сторін, а зі змісту пункту 9.3 Договору такого висновку дійти також не можна, в той час як відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Водночас колегія суддів звертає увагу відповідача, що, цитуючи пункт 9.3 Договору у вищезгаданих письмових поясненнях до апеляційної скарги (одержано апеляційним судом 31.03.2017), він припустився помилки, виклавши вказану умову Договору в редакції: « всі виправлення, зміни, доповнення, згоди є його невід'ємною частиною, якщо вони оформлені письмово і належним чином завірені печатками і підписами сторін в кожному конкретному випадку», в той час як у дійсній редакції пункту 9.3 Договору, узгодженій сторонами, кома між словами «доповнення» та «згода» відсутня.

З огляду на викладене вище, посилання відповідача на те, що особа з прізвищем «ОСОБА_5», яка підписала Попередні акти як головний бухгалтер відповідача, не мала права та повноважень це робити, оскільки єдиною особою з такими повноваженнями був керівник відповідача ОСОБА_4, до уваги колегією суддів не беруться як такі, що не мають значення для справи.

З матеріалів справи слідує, що позивачем складено та направлено відповідачу претензію № 28/05-15 від 28.05.2015 (а.с. 24-25) та на підпис акти приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2015 на загальну суму 653 250 грн. та від 15.04.2015 на загальну суму 432 170 грн. (а.с. 22-23), які 03.09.2015 отримано представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 27.08.2015 (а.с. 27 на звороті).

Відповідач на претензію не відповів, акти не підписав, вмотивованої відмови від їх підписання позивачу не направив і вказані роботи не оплатив, що і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції визнав майнові вимоги позивача обґрунтованими і задовольнив позовні вимоги позивача, стягнувши з відповідача грошові кошти в сумі 1 085 420 грн., з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зі змісту Договору слідує, що за своєю правовою природою він є саме договором підряду, а відтак, до спірних правовідносин сторін застосуванню підлягають правові норми, які регулюють правовідносини, які виникають при виконанні саме договору підряду.

Частиною 1 ст. 627 УК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи з умов Договору, які погоджені сторонами та, відповідно, є обов'язковими для виконання ними, оплата робіт виконаних за Договором проводиться після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі робіт, при цьому, направлення відповідачу для підписання відповідного акту та не підписання його останнім, за умови нененадання мотивованої відмови, є підставою вважати роботи виконаними належним чином та, відповідно, такими, що підлягають оплаті.

Отже, враховуючи, що відповідач у визначений п. 6.3 Договору 3-денний строк підписані акти за квітень-травень 2015 року не повернув позивачу та не надав мотивованої відмови від підписання, спірні роботи відповідно до п. 6.3. Договору вважаються наданими належним чином та у повному обсязі.

При цьому посилання відповідача на те, що він вказану претензію та акти не отримав, оскільки надане позивачем на підтвердження факту направлення відповідачу для підписання актів приймання-передачі спірних робіт рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом невідомої відповідачу особи не є належним та допустимим доказом як того, що саме відповідач отримав такий лист, так і того, що у вказаному листі відповідачу було надіслано саме спірні акти, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки, по-перше, позивачем надано відповідний опис вкладення у цінний лист, з якого слідує, що відповідачу були направленні саме спірні акти, а по-друге, кореспонденцію було направлено саме за адресою відповідача, і останнім не надано жодних доказів як того, що за вказаною адресою перебуває будь-яка інша особа, так і того, що працівник пошти вручив відповідний лист такій особі.

Направлення позивачем актів приймання-передачі саме в серпні 2015 року (тобто через три місці після виконання спірних робіт - примітка суду), так саме як і ненаправлення відповідачу жодного рахунку на оплату спірних послуг, не обумовлено сторонами в Договорі як підстава звільнення відповідача від обов'язку оплатити виконані позивачем роботи. Посилання відповідача на вказані обставини як на підставу для відмови в позові є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що позивач мав згідно з п. 6.4 Договору призупинити або повністю припинити надання послуг у квітні-травні 2015 року через не підписання і відсутність мотивів відмови від підписання позивачем в порушення умов п. 6.3 Договору актів приймання-передачі, до уваги колегією суддів не беруться, адже роботи позивачем виконані в квітні-травні 2015 року, в той час як акти на підпис відповідачу направлені ним у серпні 2015 року, тобто порушення з боку відповідача умов п. 6.3 Договору на час виконання робіт не було.

Щодо сумніві у спроможності позивача самостійно виконати заявлений обсяг робіт на великих площах за короткий проміжок часу враховуючи, що основним видом його діяльності є діяльність у сфері права, про що відповідач зазначив у апеляційній скарзі, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), до видів діяльності позивача віднесено, серед іншого, й допоміжна діяльність у рослинництві, а відтак, виконання спірних робіт не суперечить видам діяльності позивача.

Посилання на необхідність одержати пояснення тракториста, чи дійсно проводились роботи у спірний період та на яких обсягах площ, до уваги не беруться, оскільки на підтвердження факту можливості виконання спірних робіт позивачем до матеріалів справи долучено як докази наявності у нього на праві власності відповідної техніки (а.с. 41-42), так і докази отримання такої техніки в орендне користування (а.с. 43-47).

Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи документальні докази, в тому числі додані позивачем до заперечень на апеляційну скаргу від 03.04.2017 № 03/04-17 (одержані апеляційним судом 04.04.2017) у сукупності своїй є належним доказом того, що спірні роботи виконані саме позивачем. Відповідач належних та допустимих доказів на спростування вказаного факту суду не надав.

Посилання відповідача на те, що позивачем проведено у 2015 році обробітку земельних ділянок значно більшої площі, ніж перебувала в обробці відповідача, належними документальними доказами в справі не доведені, в той час як позивачем у вищезгаданих запереченнях на апеляційну скаргу від 03.04.2017 № 03/04-17 (одержані апеляційним судом 04.04.2017), а представником позивача у судовому засіданні, роз'яснено суду, що обробка обумовленої сторонами певної земельної ділянки, яку проводив позивач, полягає в дискуванні та культивації саме вказаної ділянки, що на земельній ділянці проводились роботи з дискування, а потім не цій же земельній ділянці - з культивації, тобто про різні земельні ділянки в цьому випадку не йдеться, а йдеться про обробку земельної ділянки в певній послідовності за певними технологіями, а відтак, відсутні підстави вважати, що позивачем проведено робіт на більших площах, ніж перебувала в обробці відповідача.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача станом на дату винесення рішення по справі заборгованості перед позивачем за надані за умовами Договору послуги в сумі 1 085 420 грн. належним чином доведений.

З огляду на викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 085 420 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що у матеріалах справи не міститься жодного документу, який би підтверджував факт отримання відповідачем ухвали Господарського суду Київської області від 23.02.2017 у строк до 03.03.2017 (дата на яку було призначено судове засідання - примітка суду), в той час як вказану ухвалу відповідачем було отримано 04.03.2017, тобто після того, як судом винесено оскаржуване рішення, а відтак, спірне рішення було винесено за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду, що, відповідно до приписів ст. 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду, слід зазначити таке.

З відмітки за зворотному боці ухвали від 23.02.2017 слідує, що вона судом першої інстанції сторонам була направлена 24.02.2017, тобто у встановлений ст. 87 ГПК України триденний термін.

Жодного доказу на підтвердження того, що вказану ухвалу суду ним отримано 04.03.2017, відповідач суду не надав.

Крім того, слід зазначити про таке.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єктів поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вказані норми, ухвала від 23.02.2017 мала бути одержана відповідачем 01.03.2017.

При цьому колегія суддів враховує, що ухвалу суду першої інстанції від 18.12.2015, якою судом першої інстанції порушено провадження у справі № 911/5372/15 та призначено судове засідання на 15.01.2016 і на зворотному боці якої міститься відмітка про відправлення сторонам 18.12.2015, відповідачем отримано 25.12.2016, ухвалу суду апеляційної з відміткою про відправлення сторонам 22.03.2017 відповідачем отримано 23.12.2016, ухвалу суду апеляційної з відміткою про відправлення сторонам 04.04.2017 відповідачем отримано 06.04.2017.

Отже, відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України належними доказами не доведено, що його не було повідомлено судом першої інстанції про судове засідання 03.03.2017.

Крім того, слід врахувати таке.

За змістом ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З матеріалів справи слідує, що:

- ухвалою суду першої інстанції від 29.01.2016 продовжено строк розгляду справи на 15 днів;

- ухвалою суду першої інстанції від 19.02.2016 призначено судову почеркознавчу експертизу, в зв'язку з чим зупинено провадження у справі;

- ухвалою суду першої інстанції від 14.03.2016 у зв'язку з необхідністю розглянути клопотання судового експерта провадження у справі поновлено;

- ухвалою суду першої інстанції від 18.03.2016 провадження у справі зупинено;

- ухвалою суду першої інстанції від 23.02.2017, з огляду усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі (проведення експертизи - примітка суду), провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 03.03.2017.

Отже, станом на дату поновлення провадження у справі (23.07.2017) з встановленого ГПК України строку для вирішення спору по суті фактично залишалось 9 днів, протягом яких суд першої інстанції і мав розглянути спір сторін (відповідачем в апеляційній скарзі при обрахунку такого строку не були враховані 5 днів, протягом яких справа була поновлена, а саме з 14.03.2016 по 18.03.2016 включно - примітка суду), а відтак, 03.03.2017 і було останнім днем вирішення спору.

Водночас колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, тобто відсутність в судовому засіданні представника/ів сторін є підставою для відкладення розгляду справи лише у випадку, якщо така відсутність є перешкодою для вирішення спору сторін по суті, проте, на думку колегії суддів, в цьому випадку, з огляду на досліджені судом обставини справи, нез'явлення відповідача в судове засідання 03.03.2017 не може вважатися такою перешкодою.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі № 911/5372/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дніпро» на рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі № 911/5372/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.03.2017 у справі № 911/5372/15 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/5372/15.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло