Постанова № 66268474, 25.04.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2017справа № 908/3349/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату, м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від02.02.2017 у справі№ 908/3349/16 (суддя Носівець В.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя доЗапорізького обласного військового комісаріату, м.Запоріжжя простягнення 11 929,22 грн.

ВСТАНОВИВ

02.02.2017р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі №908/3349/16, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» було задоволено. Стягнуто з Запорізького обласного військового комісаріату на користь публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» 11 292 грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 1378 грн.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Запорізький обласний військовий комісаріати звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою, в якій просив рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального права без врахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, що він є не належним відповідачем по цій справі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2017р. поновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі № 908/3349/16.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач також просить розгляд апеляційної скарги здійснити без участі представників позивача за наявними у справі документами (клопотання від 05.04.2017р.). Клопотання судом задоволено.

Крім того, 25.04.2017р. від позивача по справі на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення.

У судові засідання представники позивача та відповідача не зявилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка сторін не була визнана обовязковою.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на наведене, судова колегія вважає за можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом на виконання військового обовязку, відповідно до Закону України Про військовий обовязок і військову службу, працівники ПАТ Запоріжсталь перебували на навчальних зборах у Центральному обєднаному районному військовому комісаріаті м. Запоріжжя та Комунарському районному військовому комісаріаті м. Запоріжжя. На підтвердження зазначеної обставини позивач надав до суду документами військових комісаріатів:

1. ОСОБА_5 з 01.09.2015р. по 10.09.2015р. у Центральному ОРВК (згідно довідки від 10.09.2015р. № 1/5942, повідомлення № 2957);

2. ОСОБА_6 з 01.09.2015р. по 10.09.2015р. у Комунарському РВК (згідно повідомлення № 31/8773 від 31.08.2015р.);

3. ОСОБА_7 з 02.09.2015р. по 10.09.2015р. у Центральному ОРВК (згідно довідки від 10.09.2015р. № 1/5942);

4. ОСОБА_8 з 02.09.2015р. по 10.09.2015р. у Центральному ОРВК (згідно повідомлення від 01.09.2015р. та листа Запорізького обласного військового комісаріату від 25.01.2016 р. за № 83/ф) та з 03.10.2015р. по 10.10.2015р. (згідно довідки від 19.10.2015р. № 1/6614).

Згідно відомостей на виплату заробітної плати, нарахованої військовозобовязаним ПАТ Запоріжсталь:

ОСОБА_5 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015р.), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 01.09.2015 р.- 10.09.2015р. у сумі 4080,21 грн. (арк. с. 10);

ОСОБА_6 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015р.), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 01.09.2015р. - 10.09.2015р. у сумі 2952,87 грн. (арк. с. 13);

ОСОБА_7 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015р.), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 02.09.2015р. - 10.09.2015р. у сумі 1972,07 грн. (арк. с. 16);

ОСОБА_8 нарахована середня заробітна плата на місяць (вересень 2015р.), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 02.09.2015р. - 10.09.2015р. у сумі 1667,07 грн. (арк. с. 19);

також ОСОБА_8 нарахована середня заробітна плата на місяць (жовтень 2015р.), в тому числі середній заробіток на час перебування на військових зборах за період 03.10.2015р. 10.10.2015р. у сумі 1257,00 грн. (арк. с. 23).

Заробітна плата за вересень 2015р. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 позивачем виплачена на їх розрахункові рахунки згідно платіжного доручення № 207679 від 05.10.2015р. на загальну суму 43307442,19 грн. Заробітна плата за жовтень 2015р. ОСОБА_8 виплачена на його розрахунковий рахунок згідно платіжного доручення № 212874 від 05.11.2015р. на загальну суму 45240335,99 грн.

Таким чином, позивачем здійснена виплата середньої заробітної плати за перебування на навчальних зборах у вересні 2015 року ОСОБА_5 у сумі 4080,21 грн., ОСОБА_6 у сумі 2952,87 грн., ОСОБА_7 у сумі 1972,07 грн., ОСОБА_8 у сумі 1667,07 грн., а також за перебування на навчальних зборах у жовтні 2015 року ОСОБА_8 у сумі 1257,00 грн., всього на суму 11929,22 грн.

ПАТ Запоріжсталь на адресу Запорізького ОВК супровідним листом від 09.11.2015р. № 13/2073505 направлено відомості середньої заробітної плати, нарахованої військовозобовязаним, призваним на збори, а також виплату єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, за вересень 2015р., зазначивши, що рахунки-фактури № 7515, № 7516, № 7517, № 7518 від 15.10.2015р. відправлені на адресу Запорізького ОВК 16.10.2015р.

Запорізьким ОВК на адресу позивача направлено лист № 980/ф від 11.12.2015р., в якому зазначено, що відповідно до наказу Міністру оборони України № 80 від 12.03.2007р. для компенсації середньої місячної заробітної плати ПАТ Запоріжсталь надано документи на призваних на збори військовозобовязаних ОСОБА_8, ОСОБА_9; повідомлено, що згідно виправдовуючих документів період перебування на зборах військовозобовязаних ОСОБА_8, ОСОБА_9 02.09.2015р. 10.09.2015р., що не співпадає з наданими ПАТ Запоріжсталь відомостями на виплату заробітної плати; просив надати на адресу Запорізького ОВК акцептовані відомості визначеного зразку та рахунки, розраховані до дійсного періоду перебування військовозобовязаних; зазначено, що Запорізьким ОВК отримано рахунок-фактуру № 7520 від 20.11.2015р. на військовозобовязаного ОСОБА_8 за період перебування на зборах з 03.10.2015р. 10.10.2015р. Також зазначено, що для компенсації середньої місячної заробітної плати надано не повний комплект документів на ОСОБА_8, просив надіслати недостаючи документи для проведення виплат.

Листом від 25.01.2016р. №83/ф Запорізький ОВК повідомлено ПАТ Запоріжсталь про виявлення декількох недоліків, через які виплата компенсації не була проведена.

Листом від 18.02.2016р. № 13/2012324 позивач направив Запорізькому ОВК рахунки-фактури № 7516 та № 7517 від 15.10.2015р. для відшкодування коштів.

ПАТ Запоріжсталь листом від 19.08.2016 р. № 16/2055954 просив Запорізький ОВК вжити заходів по сплаті заборгованості у сумі 11929,22 грн. згідно рахунків № 7515, № 7516, № 7517, № 7518 від 15.10.2015 р. та № 7520 від 20.11.2015 р.

На цей лист Запорізьким ОВК направлено відповідь від 13.09.2016 р. № 720/ф, де зазначено, що виправлених документів на адресу Запорізького ОВК не надходило. Разом з цим повідомлено, що наприкінці 2015 року для виплат даного виду Запорізький ОВК не фінансувався з бюджету.

Вимога позивача про відшкодування витрат по виплаті середньої заробітної плати залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

Судова колегія, відповідно до приписів ст.101 ГПК України, повторно переглядаючи справу зазначає наступне.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини. (ст.11 ЦК України).

Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України)

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.1 ст.530 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що на час виконання державних або громадських обовязків, якщо за чинним законодавством України ці обовязки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обовязків, передбачених законами України Про військовий обовязок і військову службу і Про альтернативну (невійськову) службу, Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Згідно з приписами п. 1 ст. 29 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Військовозобов'язаними, в розумінні ст. 1 наведеного Закону, є особи, які знаходяться в запасі для комплектування Збройних Сил України і інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт по забезпеченню оборони держави.

Відповідно до п.п. 4, 9, 11, 13 ст. 29 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу час і строки проведення навчальних зборів військовозобов'язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до визначених пунктів збору. За призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. № 1644 Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобовязаних та резервістів, грошової виплати резервістам виплата середнього заробітку військовозобовязаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р., виходячи із заробітку за два останні місяці.

Згідно з п.п.7,8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007р. № 80, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006р. № 1644, за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.

Відповідно до п. 11, 12, 13 Інструкції виплата середнього заробітку військовозобовязаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (п. 11). Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобовязані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, повязані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) (п. 12). Середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (п. 13 Інструкції).

Відповідно до п. 4.6 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобовязаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 11.11.2009р. №560 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 03.12.2009р. за № 1162/17178) з подальшими змінами та доповненнями, командири військових частин (установ) зобов'язані під час проведення навчальних зборів організувати: видання наказу про зарахування військовозобов'язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово-облікові документи військовозобов'язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи), тощо.

Обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, Київський міський військовий комісаріат) зобов'язані після закінчення навчальних зборів (п. 4.7. Інструкції): відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов'язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку, тощо.

У відповідності до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013р. №389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Таким чином, саме Запорізький обласний військовий комісаріат, є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивача на оплату військовозобовязаним працівникам, які проходили військові збори, середньої заробітної плати.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не здійснено позивачеві відшкодування витрат з посиланням на відсутністю асигнувань з державного бюджету.

Так, ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Частиною 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобовязань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З огляду на наведене судова колегія також приходить до висновку, що відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.10.2005р. по справі ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України.

Також судова колегія враховує правову позицію з цього приводу Верховного суду України, викладену у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, від 15.05.2012р. у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012р. у справі № 15/5027/715/2011.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідач не надав суду доказів відшкодування понесених позивачем витрат, судова колегія дійшла висновку, що вимоги про стягнення заборгованості в сумі 11929,22 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими матеріалами та підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, посилання заявника апеляційної скарги на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату на рішення господарського суду Запорізької області від 02.02.2017р. по справі № 908/3349/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.02.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів

ГоловуючийО.І. Склярук

Судді:Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 4 прим.:

1) позивачу;

2) відповідачу;

3) у справу;

4) ДАГС.