Постанова № 66268399, 27.04.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.04.2017 справа №905/3266/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:Сгара Е.В Будко Н.В., Мартюхіної Н.О. Тимошенко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача: від прокурора: від державного виконавця:не прибув не прибув не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від24.01.2017 у справі№ 905/3266/13 (суддя О.О. Кучерява) за позовом Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь Донецької області про за скаргою на діїзвільнення нежитлового приміщення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь Донецької області Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, м. Маріуполь Донецької області В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. по справі №905/3266/13:

- частково задоволено скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14 грудня 2015 року ВП49558846 в межах справи №905/3266/13 за позовом прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про звільнення нежитлового приміщення;

- визнано постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2015 ВП №49558846 недійсною в частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 у межах суми звернення стягнення 19552,83 грн.;

- відмовлено в задоволенні іншої частини скарги.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Маріуполь Донецької області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. по справі №905/3266/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що ухвала місцевого господарського суду є незаконною. Зазначив, що державний виконавець не мав права виносити постанову про арешт майна та оцінювати останнє на суму 802,90 грн.

Позивач у судове засідання 27.04.2017р. не прибув, через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Крім того, заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.

Відповідач у судове засідання 27.04.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Прокурор у судове засідання 27.04.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Державний виконавець у судове засідання 27.04.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. у справі №905/3266/13 задоволено позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,6кв.м, та передати вказане приміщення за актом приймання-передачі; зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,6кв.м протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили та передати вказане приміщення за актом приймання-передачі; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1147,00грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. у справі №905/3266/13 задоволено апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5; скасовано рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. у справі №905/3266/13; позов прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,6кв.м, та передати вказане приміщення за актом приймання-передачі залишено без розгляду; стягнуто з Управління міського майна Маріупольської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 573,50грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2013р. у даній справі касаційну скаргу Управління міського майна Маріупольської міської ради задоволено частково; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. у справі №905/3266/13 скасовано; справу передано до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_5

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. у справі №905/3266/13 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. у справі №905/3266/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014р. у даній справі рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. у справі № 905/3266/13 залишено без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 - без задоволення.

17 березня 2015 року Харківським апеляційним господарським судом винесено додаткову постанову про стягнення з ОСОБА_5 на користь Департаменту міського майна Маріупольської міської ради 802,90грн. судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.12.2013р. у справі №905/3266/13.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 04.12.2015 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №905/3266/13 про стягнення з ОСОБА_5 на користь Департаменту міського майна Маріупольської МР 802,90 грн. судового збору за подання касаційної скарги, виданого господарським судом Запорізької області 17.11.2015.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 10.12.2015 стягнуто з ОСОБА_5 виконавчий збір у розмірі 80,29 грн.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 14.12.2015 стягнено з ОСОБА_5 витрати на проведення виконавчих дій в сумі 31 грн.

Постановою державного виконавця від 14.12.2015 на підставі статей 68-70, 74 Закону України "Про виконавче провадження" звернено стягнення на заробітну плату (інші доходи) боржника.

Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2015р. ВП №49558846 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_5 у межах суми звернення стягнення 20355, 73 грн.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулась до місцевого господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції в якій просила скасувати постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2015р. ВП №49558846.

При розгляді вищевказаних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За приписами ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до ст. 57 зазначеного Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети

Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Відповідно до п. 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішення розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Як вже зазначалось вище, постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 04.12.2015 відкрито виконавче провадження ВП №49558846 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №905/3266/13 від 17.11.2015 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 802,90 грн.

В той же час, постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2015р. ВП №49558846 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 у межах суми звернення стягнення 20355,73 грн.

Таким чином, державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника в розмірі, що перевищує суму стягнення за наказом господарського суду Запорізької області №905/3266/13 від 17.11.2015, що є порушенням положень ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та є підставою для визнання постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2015р. ВП №49558846 недійсною в частині накладення арешту на майно боржника в сумі 19 552,83 грн., тобто в тій частині, яка перевищує суму стягнення за вищевказаним виконавчим документом.

Посилання державного виконавця на той факт, що вищевказаний арешт, на підставі постанови від 14.12.2015р. ВП №49558846, був накладений державним виконавцем з метою забезпечення реального виконання рішення всіх виконавчих документів у зведеному виконавчому провадженні №49673886 є безпідставними, враховуючи наступне:

- вищевказаний арешт був накладений державним виконавцем в межах виконавчого провадження №49558846, а не зведеного виконавчого провадження №49673886;

- державним виконавцем не надано доказів приєднання виконавчого провадження №49558846 до зведеного виконавчого провадження №49673886.

Відповідно до пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду від 29.06.2010р. № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу ДВС за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає про безпідставність вимоги відповідача, заявленої під час звернення із скаргою до суду першої інстанції в частині покладення судових витрат на державного виконавця, враховуючи той факт, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання скарги на дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Вимога скаржника щодо передання матеріалів справи до правоохоронних органів з питання порушення кримінального провадження по факту умисного перевищення посадового становища з метою отримання наживи є необґрунтованою, враховуючи відсутність ознак кримінального правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на дії державного виконавця щодо визнання постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2015р. ВП №49558846 недійсною в частині накладення арешту на майно боржника в сумі 19 552,83 грн. В залишковій частині скарга відповідача на дії державного виконавця підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. по справі №905/3266/13 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Маріуполь Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. по справі №905/3266/13 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.01.2017р. по справі №905/3266/13 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Н.О. Мартюхіна

Н.В. Будко