Ухвала суду № 66268053, 28.04.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"28" квітня 2017 р.Справа № 924/79/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електричних мереж, м. Славута Славутського району Хмельницької області

до Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Славута Славутського району Хмельницької області

про стягнення 260615,53 грн., з яких 150114,46 грн. - пеня, 98389,98 грн. - інфляційні втрати, 12111,09 грн. - 3% річних (заява про розстрочку виконання рішення суду)

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №208 від 26.12.2016 року;

відповідача (заявника): ОСОБА_2 - згідно довіреності №7 від 10.01.2017 року

Суть спору: рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.04.2017р. у справі № 924/79/17 позов публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електричних мереж, м. Славута Славутського району Хмельницької області до Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Славута Славутського району Хмельницької області про стягнення 260615,53 грн., з яких 150114,46 грн. - пеня, 98389,98 грн. - інфляційні втрати, 12111,09 грн. - 3% річних задоволено частково. Стягнуто з Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства (Хмельницька область, м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 52, ідентифікаційний код 02092710) на користь публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електричних мереж (Хмельницька область, м. Славута, вул. Ярослава Мудрого, 15, ідентифікаційний код 22764809) 150114,46 грн. (сто п'ятдесят тисяч сто чотирнадцять гривень 46 коп.) пені, 82945,57 грн. (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень 57 коп.) інфляційних втрат, 12111,09 грн. (дванадцять тисяч сто одинадцять гривень 09 коп.) 3% річних, 3677,58 грн. (три тисячі шістсот сімдесят сім гривень 58 коп.) судового збору. В решті частині позову щодо стягнення 15444,41 грн. інфляційних втрат відмовлено.

14.04.2017р. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2017р. видано відповідний наказ.

21.04.2017р. на адресу суду надійшла заява Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства № 134 від 19.04.2017р. в порядку ст. 121 ГПК України, відповідно до якої останній просить суд розстрочити виконання рішення від 04.04.2017р. по справі № 924/79/17 в сумі 248848,70 грн. на 6 місяців з таким графіком погашення боргу перед публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електричних мереж: травень 2017р. 41474,78 грн., червень 2017р. 41474,78 грн., липень 2017р. 41474,78 грн., серпень 2017р. 41474,78 грн., вересень 2017р. 41474,78 грн., жовтень 2017р. 41474,78 грн.

В обґрунтування поданої заяви Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства зазначає, зокрема, що у звязку з економічною ситуацією в країні та іншими незалежними обставинами станом на 01.07.2017р. заборгованість населення м. Славута перед Славутським УВКГ за водопостачання та водовідведення складає 795298,44 грн. Крім того, Славутське УВКГ є монополістом у сфері водопостачання та водовідведення на території м. Славута, у звязку з чим сплата боргу на користь позивача в сумі 248848,70 грн. призведе до значного погіршення надання послуг населенню м. Славуту. Також, зазначає заявник, заборгованість, яка виникла на протязі 2016р. перед публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" в особі Славутського району електричних мереж виникла з обєктивних причин, а саме у звязку з тим, що обсяг невідшкодованої державою різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення, що постачались населенню, яка утворилась у звязку з невідповідністю фактичної вартості тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органам державної влади чи органом місцевого самоврядування становить 6955000,00 грн., несвоєчасно підприємству відшкодовуються пільги та субсидії, що станом на 01.04.2017р. не відшкодовано в сумі 1222958,15 грн.

На підтвердження заявником надано довідку Славутського УВКГ про заборгованість, зведений реєстр актів звіряння заборгованості станом на 01.04.2017р., акт звіряння розрахунків між Славутським УВКГ та фінансовим управлінням виконавчого комітету Славутської міської ради за різницю в тарифах.

Повноважний представник позивача (стягувача) в судовому засіданні проти розстрочки виконання рішення суду заперечив, наголосив на відсутності виключних обставин, які б свідчили про необхідність розстрочки виконання рішення суду.

Представник відповідача (заявник) під час судового розгляду заяви доводи, викладені в ній, підтримав, просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі №924/79/17 згідно поданого графіка. Додатково подав суду звіт про фінансові результати за 1 квартал 2017 року, банківську довідку про стан рахунку, а також договір про розстрочення грошових зобов'язань від 17.02.2017 року №4, укладений із Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Розглянувши подану заяву про розстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, оскільки судовий захист полягає у відновленні порушеного права.

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочки виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Згідно з ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 № 9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, в даному випадку Славутське управління водопровідно-каналізаційного господарства повинно довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

На підтвердження своїх доводів щодо необхідності розстрочки виконання рішення суду у справі № 924/79/17 заявником надано довідку про існуючу заборгованість, звіт про фінансові результати за І квартал 2017 року, банківську довідку про стан рахунку, акт звіряння розрахунків між Славутським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства та фінансовим управлінням виконавчого комітету Славутської міської ради за різницю в тарифах, а також договір про розстрочення грошових зобов'язань із Головним управлінням Державної фіскальної служби.

Суд, проаналізувавши надані докази, враховуючи виключність обставин, які можуть слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду, прийшов до висновку про недоведеність заявником можливості розстрочення виконання рішення суду у справі №924/79/17.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявником належними та достатніми доказами не доведено існування обставин на підтвердження можливості розстрочення виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.2017 року у справі № 924/79/17.

Відтак, подана Славутським УВКГ заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства про розстрочку виконання рішення суду у справі №924/79/17 відмовити.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи; 2 - позивачу, (м. Славута, вул. Я. Мудрого, 15); 3 - відповідачу, (м. Славута, вул. Я. Мудрого, 52).