Ухвала суду № 66268042, 28.04.2017, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/418/17

ун. № 759/6185/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого судді Скоріна А.В.,

суддів Дячук С.І., Новик В.П.,

за участю секретаря Будкової В.О.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12017100120000114 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.263 ч.1, 410 ч.3 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Присяжнюка П.О.,

сторони захисту: захисника Чернової О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, 410 ч.3 КК України, надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 25 квітня 2017 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просить направити вищевказаний обвинувальний акт до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про підсудність, оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 410 КК України, яке є більш тяжким, вчинене не у межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.

Крім цього прокурор під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу - тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зникли.

Захисник Чернова О.О. заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадках встановлення непідсудності кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 410 КК України. Враховуючи, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 410 КК України за ступенем тяжкості є більш тяжким і вчинене в смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області, що не є територіальною юрисдикцією Святошинського районного суду м. Києва і є територіальною юрисдикцією Чернігівського районного суду Чернігівської області, а тому кримінальне провадження, підлягає направленню до Апеляційного суду м. Києва для подальшого направлення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення даного питання.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_2 під вартою, суд бере до уваги що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України), а тому суд, приймаючи до уваги стан його здоров'я, що не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення, та дані про особу, вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, за яких останній обвинувачується у вчинені дій, що ставляться йому у провину. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на свої моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Щодо клопотання захисника Чернової О.О. про зміну її підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то на думку суду дане клопотання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів, керуючись правилами ч. 5 ст. 182; ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 32, 34, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 314-315, 369-372, 376 КПК України, п.п. «b» та «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100120000114, стосовно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263 КК України, направити до Апеляційного суду м. Києва для подальшого направлення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про підсудність.

У задоволенні клопотання захисника Чернової О.О. про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.

Клопотання сторони обвинувачення задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_2, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26.06.2017р.(включно).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у вигляді 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320 000 (триста двадцять тисячі) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ 02896733, банк одержувача ГУДК у м.Києві, МФО 820019, рахунок 37315001003040), після внесення якої він підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до суду із встановленою періодичністю;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме АДРЕСА_1, без дозволу суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить Інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.В.Скорін

Судді: С.І.Дячук

В.П.Новик