Ухвала суду № 66267271, 27.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.04.2017 р. Справа№ 914/1307/15

Суддя О. Запотічняк при секретарі Думин В.Я.

за заявою: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів, від 27.02.2017 року вх. №877/17

про: визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині

у справі №914/1307/15 за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ,

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м.Львів,

про: стягнення 32 820 562,96 грн.

Представники:

Позивача (Стягувача): не з'явився;

Відповідача (Боржника): не з'явився

ВСТАНОВИВ:

24.02.2017 року Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” подано до Господарського суду Львівської області заяву вх. №. №877/17 (від 27.02.2017 б/н) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №914/1307/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про стягнення 32820562,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 28.02.2017р. відкладено прийнятя позовної заяви до провадження оскільки справа була витребувана Львівським апеляційним господарським судом.

Ухвалою від 19.04.2017 року заява була призначена до розгляду 27.04.2017р.

Представник Позивача (Стягувача) в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, направив суду заперечення на заяву в якій просив відмовити в її задоволенні.

Представник Заявника (Відповідача, Боржника) в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у справі №914/1307/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” про стягнення 32 820 562,96 грн. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволено частково, вирішено стягнути з Львівського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” основний борг - 12 538 301,49 грн., пеню – 1 770 921,55 грн., 3% річних - 2 387 444,54 грн., Інфляційні втрати - 9 725 244,83 грн. та судовий збір - 59 039,96 грн. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 4 653 074,63 грн. припинити. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року рішення господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року в справі залишено без змін.

18.11.2015 року Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у даній справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 січня 2016 року Рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року у справі №914/1307/15 залишено без змін.

10.02.2016 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 50126141 з виконання судового наказу №914/1307/15 (в частині стягнення залишку боргу в розмірі 13 942 650,88 грн.).

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого, водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

27.02.2017 р. представником заявника (відповідача) подано заяву до господарського суду Львівської області, відповідно до якої заявник (відповідач) просить визнати наказ Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року у справі №914/1307/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення - 12 538 301,49 грн., пеню – 1 770 921,55 грн., 3% річних - 2 387 444,54 грн., Інфляційні втрати - 9 725 244,83 грн.

У поданій заяві ЛМКП “Львівтеплоенерго” покликається на Закон України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого, водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого, водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Додаткові умови для списання сум неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності законом, не вимагаються.

Предметом розгляду у справі 914/1307/15 було стягнення заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасно проведені розрахунки за поставку природного газу.

За змістом ч. 3 ст.7 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", нарахування не вважаються списаними або погашеними, а лише підлягають списанню, при цьому, в частині вже нарахованих неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних не встановлюється певний юридичний факт, а лише визначається можливість їх подальшого списання.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів від 21.02.2017р. № 93 “Про Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром” передбачено, що рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Боржник уже звертався до суду із заявою від 19.09.2016 року вх. №4470/16 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №914/1307/15 .

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2017 року визнано таким, що не підлягає виконанню Наказ Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року про примусове виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2015 року у справі №914/1307/15 в частині стягнення з Львівського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 12538301,49 грн. основного боргу та 1770921,55 грн. пені.

При прийнятті ухвали суд виходив із наступного.

Частиною 1 ст. 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Частино 4 ст. 117 ГПК передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. №1730-VIII, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Проте, доводи заявника, що вказаний Закон не вимагає від сторін будь-яких дій і заборгованість визнається списаною автоматично з вступом в дію цього Закону, не є вірними з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV зобов’язанням в цьому Законі визнається заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; фінансовою звітністю – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Порядок списання заборгованості, як правило, складається з таких етапів: утворення учасником процедури списання комісії зі списання заборгованості; здійснення списання заборгованості відповідно до фінансової звітності підприємства зі складенням протоколу списання, який надсилається компанії постачальнику природного газу, яка проводить відповідне списання заборгованості, яка обліковується за цим підприємством, у своїй звітності, про що надсилає повідомлення підприємству виробнику теплової енергії. Зазначений процес є двостороннім, із впорядкуванням фінансової документації для обох підприємств.

Враховуючи вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" у відповідача з 30.11.2016р. виникло право на списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних, на стягнення яких видано наказ від 13.05.2016р., але не автоматично, як він зазначає у заяві, а відповідно до певної процедури, яка має засвідчуватись певними документами.

В пп. 3.1, пп. 3.3 п. З постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями) роз’яснено, що частина 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, які слід розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України у межах вже розглянутої справи, у разі:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Слід зауважити, що норма ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто, обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов'язань боржника.

Відповідно ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року у справі №914/1307/15 в частині стягнення 12538301,49 грн. основного боргу та 1770921,55 грн. пені, провадження слід припинити, оскільки уже є ухвала господарського суду Львівської області від 27.09.2017 року якою визнано таким, що не підлягає виконанню Наказ Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року.

Згідно статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі

якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи дану процесуальну норму , суд прийшов до висновку, що в частині заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Львівської області у справі №914/1307/15 від 18.11.2015 року про стягнення 12538301,49 грн. основного боргу та 1770921,55 грн. пені - провадження слід припинити.

Заява про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року у справі №914/1307/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення - , 3% річних - 2 387 444,54 грн., та Інфляційних втрат - 9 725 244,83 грн. до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст.п.3 ст.80, 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, - суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження в частині заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року про стягнення 12538301,49 грн. основного боргу та 1770921,55 грн. пені.

Заява в частині визнання наказу Господарського суду Львівської області від 18.11.2015 року у справі №914/1307/15 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення - , 3% річних - 2 387 444,54 грн., та Інфляційних втрат - 9 725 244,83 грн. до задоволення не підлягає.

Суддя Запотічняк О.Д.