Рішення № 66267250, 24.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2017р. Справа № 914/450/17

За позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київдо відповідача:Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», м. Львівпро:стягнення 14607,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу Суддя Крупник Р.В. Секретар Кияк І.В.Представники сторін:від позивача:не зявився;від відповідача:не зявився. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

06.03.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі Позивач) до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (надалі Відповідач) про стягнення 1575,24 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 07.03.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 27.03.2017р. Ухвалою від 24.04.2017р. суд відклав розгляд справи на 24.04.2017р.

Представник позивача в судове засідання не зявився, у заяві №11/15908 від 11.04.2017р., яка надійшла до суду 24.04.2017р. просить суд розглядати справу без його участі. Як вбачається з позовної заяви, заявлені вимоги ПрАТ «СК «Українська страхова група» обґрунтовує тим, що 18.03.2016р. між позивачем та гр. ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-1301-16-00063, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1. 26.10.2016р. трапилася ДТП, внаслідок якої застрахованому позивачем автомобілю було завдано механічних пошкоджень. Оскільки винуватцем ДТП являвся гр. ОСОБА_2 (водій автомобіля «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2), цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з ПрАТ «АСК «Скарбниця» 14607,00 грн. страхового відшкодування, яке було виплачене позивачем власнику пошкодженого у ДТП транспортного засобу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, 21.04.2017р. через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки згідно ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк виконання грошового зобовязання страховика за полісом обовязкового страхування цивільно-правовою відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви. Так як позивач не звертався до відповідача з вимогою (заявою) про виплату страхового відшкодування, позов є передчасним, адже строк виконання грошового зобовязання відповідача по виплаті страхового відшкодування є передчасним.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, що б розглянути спір за цими матеріалами.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2016р. між позивачем (Страховиком) та гр. ОСОБА_1 (Страхувальником) укладено договір №28-1301-16-00063 добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядження автомобілем марки Subaru Outback, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, терміном дії з 19.03.2016р. по 18.03.2017р.

Згідно довідки Управління патрульної поліції у м. Львові про ДТП №3016307524454826, 26.10.2016р. на вул. Степана Бандери, 87 у м. Львові трапилася ДТП за участі застрахованого позивачем автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. ДТП відбулася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 8.7.3.(л) ПДР України.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 23.01.2017р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Крім цього, як йдеться у постанові, вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_2 визнав.

У звязку з настанням страхового випадку, страхувальник 26.10.2016р. звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі заяви страхувальника, акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектної відомості), розрахунку страхового відшкодування, позивачем було складено страховий акт №ЗСКА-5851 від 02.11.2016р., яким вирішено виплатити страхувальнику 14607,00 грн. страхового відшкодування, шляхом перерахунку коштів ТОВ «Арія Моторс» (СТО, яка здійснювала ремонт застрахованого автомобіля).

Факт виплати страхового відшкодування позивачем в розмірі 14607,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №20356 від 02.11.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ АСК «Скарбниця» згідно полісу №АК/6019738.

Виплативши страхувальнику суму страхового відшкодування, позивач звернувся з позовом до відповідача, як страхувальника винної у ДТП особи.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Так, п. 3 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Матеріалами справи підтверджено, що у звязку з настанням 26.10.2016р. ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль страхувальника, позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та перераховано страхувальнику (зокрема, СТО, яка здійснювала ремонт автомобіля) кошти у розмірі 14607,00 грн.

За приписами ст. 993 ЦК України, положення котрої кореспондуються зі ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1181 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

В силу приписів ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною 4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу, винного у ДТП, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику потерпілої у ДТП особи, суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14607,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що зобовязання по виплаті ним позивачу сплаченого останнім страхового відшкодування не настало, оскільки позивач не звертався до нього з заявою про відшкодування такого. Однак, наведене судом відхиляється, адже згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Більше того, у постанові від 28.08.2012р. у справі №3-38гс12 Верховний Суд України висловив правову позицію, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобовязаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність з вимогою виплати матеріального відшкодування, а може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки у відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу винного у ДТП, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як страховику потерпілої у ДТП особи, суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14607,00 грн.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5; код ЄДРПОУ 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) 14607,00 грн. страхового відшкодування та 1600,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2017 р.

Суддя Крупник Р.В.