Рішення № 66267114, 25.04.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 квітня 2017 року Справа № 913/222/17

Провадження №6/913/222/17

За позовом Державного підприємства «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», м. Кременець Тернопільської області

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», м. Сєвєродонецьк, Луганської області

про стягнення 46 782 грн. 51 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Захарова Е.А.

У засіданні брали участь:

від позивача представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №42/02 від 31.12.2016.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи: позивачем заявлені наступні вимоги:

- стягнути з ПАТ Укрінком суму в розмірі 40 906 грн. 37 коп., як залишок на рахунку Державного підприємства Кременецьке управління з постачання та реалізації газу станом на 30.03.2016, з яких 30 045 грн. 06 коп. сума, яку ПАТ Укрінбанк ( після 13.07.2016 ПАТ Укрінком) так і не перераховано отримувачам коштів згідно платіжних доручень;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафних санкцій, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 1321 грн. 31 коп., інфляційні збитки в сумі 4554 грн. 83 коп., а всього заявлено до стягнення 46 782 грн. 51 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.04.2017).

Позивач не скористався правом на участь в судовому засіданні повноважного представника але про дату та час слуханні справи був повідомлений належним чином.

Так, представник позивача був присутнім в судовому засіданні 10.04.2017 і мав можливість скористатися наданими йому правами, що останнім і було зроблено. При цьому,

суд не визнавав явку сторін в судове засідання обовязковою.

В даному випадку, відсутність представника позивача не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідачем до суду надано клопотання про заміну первісного відповідача у справі належним відповідачем ПАТ «Українська інноваційна компанія».

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає що ПАТ «Укрінбанк» відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів змінив назву на ПАТ «Укрінком» (код ЄДР 05839888) шляхом вчинення 13.07.2016 реєстраційної дії № 10741070127038947 приватним нотаріусом ОСОБА_3 Державна реєстрація змін до установчих документів, а саме: державна реєстрація статуту ПАТ «Укрінком» була проведена цієї ж дати за № 107411050132038947.

Також, відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком» від 28.03.2017 було також змінено назву на ПАТ «Українська інноваційна компанія» (код ЄДР 05839888) шляхом вчинення 03.04.2017 реєстраційної дії № 1070120000007396 реєстратором ОСОБА_4 Державна реєстрація змін до установчих документів Статуту ПАТ «Українська інноваційна компанія» була проведена 28.03.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_5 (реєстраційна дія за № 10741050132038947).

Вказане клопотання відповідача слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Як вбачається з п. 1.1 Статуту ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (код 05839888) товариство є набувачем всіх прав та обовязків ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Укрінком».

Згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності субєкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив.

В даному випадку, фактично заміни відповідача не відбулося, а було лише змінено назву ПАТ «Укрінком» на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

За таких обставин, слід замінити відповідача у справі ПАТ «Укрінком» на правонаступника ПАТ «Українська інноваційні компанія».

Відповідач за відзивом на позовну заяву заперечує та зокрема зазначає наступне.

Публічне акціонерне товариство УКРІНБАНК було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 до неплатоспроможних, а рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 Про запровадження тимчасової адміністрації у ОСОБА_1 акціонерному товаристві УКРІНБАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

На підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову №180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК.

На підставі вказаної постанови Національного банку України, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 22.03.2016 прийнято рішення №385 Про початок процедури ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку.

За рішенням загальних зборів акціонерів від 13.07.2016, що оформлене протоколом №1 позачергових загальних зборів акціонерів, назву Публічне акціонерне товариство УКРІНБАНК змінено на Публічне акціонерне товариство УКРІНКОМ, відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру.

Окрім того, рішенням загальних зборів акціонерів від 13.07.2016 змінено й види діяльності товариства: зокрема, виключено вид діяльності діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 Інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Дії банку щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків регламентовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземний валютах, затвердженою постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492. Згідно пп.1.1. ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України Про банки і банківську діяльність, Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та іншого законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України і регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).

Виходячи з вищенаведених норм Закону, Інструкції і Положення, переказ коштів позивача на інший банківський рахунок неможливий через те, що Публічне акціонерне товариство УКРІНКОМ не є банком і не має банківської ліцензії.

Таким чином, як зазначає відповідач, Публічне акціонерне товариство УКРІНКОМ розпочало діяти лише з 13.07.2016 як юридична особа, діяльність якої не повязана із діяльністю комерційних банків. Тобто відповідач у справі не є банківською установою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що між сторонами у справі був укладений договір банківського рахунку № 26003060100006. Примірник вказаного договору у позивача взагалі відсутній, але сторони приступили до виконання умов договору. В той же час, позивач отримав лише примірник додаткового договору від 18.05.2015 р. до договору банківського рахунку № 26003060100006.

В рамках договірних відносин, у вересні 2015 року до Кременецького відділення ПАТ «УКРІНБАНК» були надані на виконання платіжні доручення на перерахування коштів, частина з яких не була виконана, зокрема:

- платіжне доручення № 79 від 11.09.2015 на суму 3 000,00 грн.,

- платіжне доручення № 81 від 15.09.2015 на суму 18 345,06 грн.,

- платіжне доручення №82 від 18.09.2015 на суму 8 700,00 грн.

У звязку з затримкою перерахування коштів за вказаним платіжними дорученнями позивачем було направлено відповідачу претензію від 21.10.2015 № 305, яка останнім залишена без відповіді.

Грошові кошти, які були на поточному рахунку в банківській установі є власністю ДП Кременецьке УПРГ, оскільки відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України, об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі і гроші та цінні папери, інше майно. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», кошти існують у готівковій або у безготівковій формі.

Відповідно до виписки по особовим рахункам позивача з 01.09.2015 по 30.03.2016, станом на 30.03.2016 на поточному рахунку ДП Кременецьке УПРГ залишився залишок в розмірі 40 906 грн. 37 коп.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 387 Цивільного кодексу України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею, а також належить право витребування майна із чужого незаконного володіння.

Враховуючи викладене, з урахуванням ст. 177, 387 Цивільного кодексу України, позивач звертає увагу суду на те, що вказані кошти є власністю останнього, у зв'язку з чим, залишок коштів на відповідному рахунку в сумі 40 906 грн. 37 коп. (з яких 30 045 грн. 06 коп. сума, яку ПАТ Укрінбанк ( після 13.07.2016 ПАТ Укрінком) так і не перераховано отримувачам коштів згідно наведених платіжних доручень) повинен бути витребуваний та повернутий позивачу.

Також, позивачем зазначено, що доказом укладення та дії договору банківського рахунку №26003060100006 є додатковий договір від 18.05.2016 до договору, а також факт проведення банківських операцій по рахунку №26003030100006 та справляння відповідної плати за надані послуги.

Крім того, позивач вказує на те, що результатами камеральних перевірок, засвідчених в ОСОБА_6 про результати перевірки своєчасності сплати податкового зобовязання від 03.11.2015 № 60/1500/39460902 та від 09.12.2015 №150/1500/39460902, жодних порушень з боку відповідача зафіксовано не було.

Позовні вимоги, позивач також обґрунтовує посиланням на норми ст.ст. 526, 530, 536, 549, 610, 625, 629, 1068, 1092 ЦК України, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та інші.

Відповідач за відзивом на позовну заяву та додатковими поясненнями до відзиву проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.

Оцінивши матеріали справи суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Як на підстави заявленого позову позивач посилається на договір банківського рахунку № 26003060100000 від 18.05.2015, але вказаний договір ані позивачем, ані відповідачем до справи доданий не був ні в копіях, ні в оригіналах.

За поясненнями представників сторін вказаний договір у них фізично відсутній. Крім цього, позивач вказує, що цього договору у нього взагалі не було зовсім.

В той же час, в матеріалах справи знаходиться копія додаткового договору до договору банківського району № 26003060100000 від 18.05.2015 року про обслуговування за допомогою системи «Клієнт банк».

Але оригінал вказаного додаткового договору ані позивачем, ані відповідачем до суду не був наданий та позивач зазначає, що в нього взагалі відсутній оригінал цього договору.

В той же час, відповідачем не надано пояснень щодо підтвердження або спростування факту укладання або неукладання зазначених договорів між банком та клієнтом.

При цьому, відповідачем не спростовується факт існування додаткового договору до договору банківського району № 26003060100000 від 18.05.2015 року про обслуговування за допомогою системи «Клієнт банк».

Згідно наявної в матеріалах справи копії додаткового договору від 18.05.2015, цей договір був укладений між ПАТ «Український інноваційний банк» в особі керуючого Кременецьким відділенням та ДП «Кременецьке управління з постачання і реалізації газу» в особі в.о. директора ОСОБА_6

Згідно п. 1.1 додаткового договору банк зобовязується забезпечити оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією за допомогою системи «Клієнт-банк».

Згідно п.1.3 діяльність системи «Клієнт-банк» здійснюється з положенням (додаток 1), а згідно п. 1.4 перелік рахунків та послуг наведені в додаткам 2,3,4 до договору.

Згідно п. 2.1 договору банк зобовязується передати клієнту спеціалізоване програмне забезпечення робочого місця абонента системи «Клієнт-банк» а проводити платежі клієнта на підставі електронних платіжних документів, одержаних через систему «Клієнт-банк».

Разом з цим, позивачем додатки №№3,4 до матеріалів справи додані не були, також не було надано суду доказів підписання вказаних додатків між сторонами.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

В той же час, відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були складені наступні платіжні доручення: №79 від 11.09.2015 про перерахування коштів в сумі 3 000,00 грн., яке прийняте банком 11.09.2015; № 81 від 15.09.2015 про перерахування коштів в сумі 18 345,06 грн., яке прийняте банком 15.09.2015; № 82 від 18.09.2015 на перерахування 8 700,00, яке прийняте банком 18.09.2015.

В даному випадку, позивачем не доведено суду факт укладення договору №26003060100006. Також позивачем не надано суду доказів укладення додатків до додаткового договору, які за умовами договору є його невідємною частиною.

Згідно п. 6.1 додаткового договору від 18.05.2015 цей договір вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє необмежений строк. Дія цього договору може бути припинена за згодою сторін у разі подання від клієнта відповідної заяви. Банк має право припинити дію цього договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених чинним законодавством.

В той же час, позивачем не надано суду доказів відмови від договору та припинення його дії.

Так, 21.10.2015 позивачем було складено претензію №305 на імя керуючого Тернопільського відділення ПАТ «Укрінбанк» на суму 30 045,06 грн., за якою позивач просив банк виконати відповідні платіжні доручення та вказував про можливість застосування штрафних санкцій.

За правилами статті 8 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

В даному випадку позивачем не доведено суду наявність відповідних рахунків та коштів на таких рахунках. Так, між сторонами не було підписано додатків до додаткового договору, де би вказувалися які саме рахунки були відкриті позивачу.

Разом з цим, згідно довідки ПАТ «Укрінбанк» яка знаходиться в матеріалах справи (без номера та без дати) зазначено, що ДП Кременецьке управління з постачання та реалізації газу в Кременецькому відділенні ПАТ «Укрінбанк» відкрито поточний рахунок №26003060100006 в національній валюті.

Під час розгляду справи додатково було встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство УКРІНБАНК було віднесено Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 до неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_7 на здійснення тимчасової адміністрації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16, визнано незаконними та скасовано постанову Національного банку України від 24.12.2015 №934 Про віднесення ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК до категорії неплатоспроможних та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 Про запровадження тимчасової адміністрації у ОСОБА_1 акціонерному товаристві УКРІНБАНК, делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

31.08.2016 Вищим адміністративним судом України касаційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були залишені без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16 - без змін.

В свою чергу, на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 було винесено постанову №180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК. Цього ж дня Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 Про початок процедури ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку. Згідно з зазначеним рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантування №385 розпочато процедуру ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК ОСОБА_7.

Публічне акціонерне товариство УКРІНБАНК, відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНБАНК, змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство УКРІНКОМ, шляхом вчинення 13.07.2016 реєстраційної дії №10741070127038947 приватним нотаріусом ОСОБА_3. Державна реєстрація змін до установчих документів, а саме державна реєстрація статуту ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНКОМ також була проведена 13.07.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_3, реєстраційна дія 10741050132038947. Банківської діяльності в статуті ОСОБА_1 акціонерного товариства УКРІНКОМ не передбачено, ліцензію про здійснення банківської діяльності Публічне акціонерне товариство УКРІНКОМ не отримувало.

Дії банку щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків регламентовані Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземний валютах, затвердженою постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492. Згідно пп.1.1. ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України Про банки і банківську діяльність, Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та іншого законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України і регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства слід прийти до висновку, що обслуговування відповідачем відповідних рахунків та здійснення переказів коштів неможливий також і через те, що Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ» не є банком і не має банківської ліцензії.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи приймаються господарським судом як письмові докази, досліджуються та оцінюються за загальними правилами ГПК.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні.

Як вказано вище, позивачем не було належними та допустими доказами доведено, що між сторонами укладався договір № 26003060100006.

В той же час, позивачем не надано суду доказів відмови від додаткового договору від 18.05.2015 та припинення його дії, у звязку з чим у останнього не виникло права стягнення з відповідача у справі залишку коштів, що залишилась на відповідному банківському рахунку.

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 40 906,37 грн. слід відмовити.

В той же час, позивачем неправомірно нараховані штрафні санкції (фактично 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України) 1321,31 грн. та інфляційні в сумі 4 554,83 грн.

Так, сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Але, в даному випадку позивачем не доведено суду, що відповідач взагалі має перед ним грошове зобовязання в сумі 40 906,37 грн.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, у звязку з чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати мінімального судового збору за подачу позову майнового характеру в сумі 1 600,00 грн. слід покласти на позивача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 25, 33, 34, 36, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача у справі.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення 28.04.2017

Суддя Т.А.Василенко