ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2017 рокуСправа № 912/936/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/936/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області
про стягнення 225 272,70 грн
за участю представників сторін:
від позивача - юрисконсульта відділу правового забезпечення Кіровоградської філії ПАТ "Укртелеком" ОСОБА_1, довіреність від 12.12.2016;
від відповідача - не був присутнім.
У судовому засіданні проголошену вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області заборгованості в сумі 225 272,70грн на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян та 3 379,09грн судового збору.
Обґрунтовуючи поданий позов, позивач посилається на те, що відповідачем, всупереч норм чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 не відшкодовані, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 225 272,70 грн.
Ухвалою від 27.03.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судовий розгляд призначено на 26.04.2017 об 11год. 00хв., від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.
Позивачем подано разом з супровідним листом № 208/05 від 18.04.2017 витребувані господарським судом документи та письмові пояснення.
У судовому засіданні 26.04.2017 представником позивача повністю підтримано заявлені позовні вимоги та подано додаткові письмові пояснення у справі.
Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, явку свого повноважного представника в судове засідання 26.04.2017 не забезпечив.
Натомість 18.04.2017 на адресу господарського суду надійшли письмові пояснення відповідача, згідно яких останній зазначив, що на його адресу надійшла ухвала господарського суду від 27.03.2017 про порушення провадження у справі, однак виконати її вимоги Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області не має можливості з підстав неотримання позовної заяви та доданих до неї документів, у зв'язку з чим відповідач просить суд вирішити питання щодо направлення на адресу Управління позовної заяви з додатками, а також на підставі статей 22 та 77 Господарського процесуального кодексу України просить суд відкласти розгляд справи.
Господарський суд розглядаючи дане клопотання відповідача враховує таке.
При звернені до суду з даним позовом позивач додав до позовних матеріалів докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками, а саме опис вкладення у цінний лист від 24.03.2017 та фіскальний чек від 24.03.2017 № 1404 (а.с.6).
Перевіривши статус поштового відправлення (позовної заяви з додатками), що направлялась позивачем на адресу відповідача (номер поштового відправлення 2500626456480) господарський суд встановив, що Управлінням соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області отримано таке відправлення 19.04.2017 через представника.
Враховуючи, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України щодо вчинення суддею дій по витребуванню від сторін документів, відомостей, висновків, необхідних для вирішення спору кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що відповідачу були створені належні умови для надання ним доказів, в тому числі і відзиву на позов, в обґрунтування своєї правової позиції.
Господарським судом при розгляді клопотання про відкладення також взято до уваги, що відкладення розгляду справи можливо згідно норм Господарського процесуального кодексу України (стаття 77) саме у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному судовому засіданні та не ставиться у залежність від наявності клопотання сторони. Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідач отримав копію позовної заяви і додані до неї документи 19.04.2017 і до судового засідання, яке призначене на 26.04.2017, мав достатньо часу і можливостей для підготовки та подання господарському суду своїх заперечень щодо поданого позову.
Застосовуючи, згідно із частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, господарський суд враховує, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку відповідає обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain) від 07.07.1989).
Зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача у судовому засіданні та неподанням ним відзиву на позов у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
В силу приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України).
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - позивач, ПАТ "Укртелеком") є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Статуту та внутрішніх актів ПАТ "Укртелеком". Згідно п. 2.2.1. Статуту, одним з основних видів діяльності позивача є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв'язку, радіозв'язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.
Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 28.09.2006 № 384 Позивача включено до Реєстру Операторів, провайдерів телекомунікацій за № 74.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту", Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України від 23.03.2000 № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 24.03.1998 № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Механізм реалізації визначених законодавством України соціальних гарантій, зокрема отримання пільг з оплати послуг зв'язку, визначається Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Положення), Порядком надання окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок).
Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком Позивача. При цьому в силу положень Конституції України та Законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов'язок відшкодовувати витрати підприємств, що надають такі послуги особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян.
Пільги, зокрема щодо оплати послуг за користування телефоном, послуг з встановлених квартирних телефонів, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (пункт 3 Порядку).
Згідно з частиною 5 статті 102 Бюджетного кодексу України надання пільг з послуг зв'язку здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Відповідно до пункту 10 Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 15 числа надають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Згідно пункту 11 Положення на Відповідача, як на уповноважений орган, покладено обов'язок щомісяця:
1) звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складати:
- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають пільги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";
- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3- пільга";
3) до 15 числа подає:
- фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга";
- Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
З огляду на вищезазначені вимоги законодавства, позивач у 2016 році надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, які проживають на території міста Світловодськ.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, позивачем були надані відповідачу, як уповноваженому органу, розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, згідно з формою №2-пільга.
Всупереч нормам чинного законодавства, витрати понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідачем не відшкодовані, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 225272,70грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.46 та т.1 а.с.52-246, т.2 а.с. 1-116).
В електронному форматі розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за січень-грудень місяці 2016 року, складені позивачем по формі №2-пільга направлялися на електронну адресу відповідача у форматі DBF файлів, що підтверджується скріншотами з корпоративної електронної пошти позивача (т.1 а.с.16-22).
Підтвердженням направлення вказаних розрахунків відповідачу на паперових носіях є листи від 15.06.2016 № 08-27-932, від 11.07.2016 № 08-27-1078; від 09.08.2016 № 08-31-1250, від 12.09.2016 № 08-31-1456, від 12.10.2016 № 08-31-1644, від 10.11.2016 № 08-31-1851, від 08.12.2016 № 08-31-2116, від 13.01.2017 № 08-31-34 з доказами їх надіслання рекомендованою кореспонденцією (т.1 а.с.23-44).
Крім того, у зазначених листах, а також у листі від 13.01.2017 за № 08-31-82 (т.1 а.с.44-45) позивач неодноразово звертався до відповідача з питань необхідності відшкодування пільг з оплати послуг зв'язку за вказаний період.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповіді на численні звернення позивача не надано, розрахунків не проведено.
Дані обставини слугували підставою для звернення позивача із позовом до господарського суду для захисту своїх порушених прав.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно пункту 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.
Пунктом 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги визначено, що облік пільговиків ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Як вбачається з інформації, що розміщена на офіційному сайті Світловодської міської ради (http://svmisto.com.ua/struktpidrozd/3041-struktura-vikonavchih-organv-svtlovodskoyi-mskoyi-radi.html), Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області є виконавчим органом Світловодської міської ради, який забезпечує реалізацію державної політики з питань соціального захиту.
За викладених обставин господарський суд дійшов висновку, що головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг в м. Світловодськ є Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області. Таким чином, саме на відповідача згідно положень Порядку та Постанови №256 покладено обов'язок щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікацій, за послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.
Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними місячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до частини 1 пункту 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (частина 2 пункту 8 вказаного Порядку).
Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в розмірі 225 272,70грн відповідачем відшкодовані не були, що не спростовано відповідачем.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30.06.2011 № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що "...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).".
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Норми частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кіровоградської філії до Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області про стягнення суми 225 272,70грн відшкодування коштів за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 , у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
На підставі статті 49 Господарського процесуального України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області (27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 4, ідентифікаційний код 23091198) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Кіровоградської філії ПАТ "Укртелеком" (25006, м. Кропивницький, вул. Гоголя, 72, ідентифікаційний код 22211233) - 225 272,70грн заборгованості та 3 379,09грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 28.04.2017.
Суддя Є. М. Наливайко
Судове рішення № 66267033, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 26.04.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/936/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: