Рішення № 66266838, 22.02.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Справа № 911/192/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 02.06.2014 р.);

від відповідача-1: не зявились;

від відповідача-2: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс, м. Київ

до:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп, с. Мархалівка, Васильківський район, Київська область;

2)Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004, с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область

про стягнення 1 334, 61 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп, ПП „Аграрна компанія 2004 про солідарне стягнення 470, 46 грн відсотків за користування товарним кредитом та стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004 864, 15 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-2 свого обовязку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., укладеного між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ „Сокол ЛТД, та угоди № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012 р., укладеної між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс, та невиконанням відповідачем-1 свого обовязку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору поруки № 7-04-2014-187 від 07.04.2014 р., укладеного між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2017 р. порушено провадження у справі № 911/192/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс до Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп, Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004 про стягнення 1 334, 61 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.02.2017 р.

30.01.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 30-2/01 від 30.01.2017 р. про долучення додаткових документів до справи, що долучені судом до матеріалів справи.

03.02.2017 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 03-2/02 від 03.02.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

08.02.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.02.2017 р.

13.02.2017 р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява вих. № 30-3/01 від 30.01.2017 р. про збільшення позовних вимог у справі № 911/192/17, у якій він просить суд солідарно стягнути з відповідачів на свою користь 5 000, 00 грн відсотків за користування товарним кредитом та стягнути з відповідача-2 на свою користь 1 470, 46 грн відсотків за користування товарним кредитом та 13 864, 15 грн штрафу, солідарно стягнути з відповідачів судові витрати, повязані із оплатою послуг адвоката у розмірі 1 000, 00 грн.

22.02.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.

Заява № 30-3/01 від 30.01.2017 р. позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не зявились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2008 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ „Сокол ЛТД було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К, згідно п. 1.1. якого постачальник зобовязується передати у власність покупця товар, відомості про який зазначені в п. 1.2. договору, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість і відсотки за користування товарним кредитом на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі вартості отриманого та неоплаченного покупцем товару на період: з дати одержання товару покупцем (але не раніше 16.04.2008 р.) до 30.09.2008 р.

Згідно з п. 2.2. даного договору за користування товарним кредитом покупець сплачує постачальнику відсотки в розмірі 9 % річних від вартості отриманого, але неоплаченного товару за кожний день користування товарним кредитом.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що сума відсотків за договором за користування товарним кредитом зазначена в додатку № 1, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4. договору вартість договору становить ціну товару і суму відсотків за користування товарним кредитом та складає 64 968, 59 грн.

Згідно п. 2.5. договору оплата за товар здійснюється в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування платіжним дорученням коштів на його поточний рахунок у строки відповідно до Додатку № 1. За домовленістю сторін можливі інші розрахунки.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє протягом трьох років з моменту його укладення, а в частині невиконаних зобовязань до повного їхнього виконання.

10 червня 2008 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №59/2008К, відповідно до якої, у звязку з заміною асортименту товару, п.п. 1.2., 2.4. Договору та додаток №1 до договору (розрахунки відсотків по першому платежу) викладено в новій редакції. Згідно додаткової угоди, сторонами погоджено зміну вартості товару у звязку із збільшенням кількості переданого покупцю соняшнику. Таким чином, провівши розрахунок відсотків по першому платежу на суму 70233,61 грн, визначено вартість договору в розмірі 73143,01 грн (в тому числі 2909,40 грн нарахованих відсотків за користування товарним кредитом).

ТОВ „Корпорація „Агросинтез поставило, ТОВ „Сокол ЛТД отримало товар на загальну суму 70 233, 61 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0295/К від 04.06.2008 р. та відповідною довіреністю серії ЯИС № 293103 від 04.06.2008 р.

Проте в порушення умов договору ТОВ „Сокол ЛТД не належним чином виконав взяті на себе зобовязання щодо проведення своєчасної оплати переданного товару за договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р.

У звязку із неналежним виконанням ТОВ „Сокол ЛТД грошового зобовязання щодо проведення своєчасної оплати переданного товару за договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., ТОВ „Корпорація „Агросинтез звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ „Сокол ЛТД заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних збитків, штрафу та проіндексованої вартості товару за період з 01.10.2008 р. по 19.02.2009 р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.04.2009 р. у справі № 17/22-416 за позовом ТОВ „Корпорація „Агросинтез до ТОВ „Сокол ЛТД про стягнення 41 328, 27 грн позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ТОВ „Сокол ЛТД на користь ТОВ „Корпорація „Агросинтез 23 143, 01 грн основної заборгованості, 3 719, 21 грн пені, 464, 89 грн 3 % річних, 1 634, 57 грн інфляційних збитків, 6 942, 90 грн штрафу, 5 423, 69 грн індексації ціни товару та судові витрати 531, 28 грн судового збору, відстрочивши виконання рішення суду до 01.08.2009 р.

30.06.2009 р. на виконання рішення господарського суду Тернопільської області по справі № 17/22-416 від 23.04.2009 р. було видано відповідний наказ.

02.09.2011 р. зазначена в наказі заборгованість була повністю погашена, що підтверджується матеріалами справи.

У звязку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ Сокол ЛТД, правонаступником якого є Приватне підприємство Аграрна компанія 2004, взятого на себе грошового зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору поставки на умовах товарного кредиту №59/2008К від 9 квітня 2008 року, 27 травня 2013 року ТОВ Компанія Ніко-Тайс звернулась до господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ ПК Трейдсервісгруп та ПП Аграрна компанія 2004 суми нарахованої пені, інфляційних втрат, 3% річних за період з 20 лютого 2009 року по 1 вересня 2011 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. по справі № 911/2016/13 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп, ПП „Аграрна компанія 2004 позов задоволено повністю і присуджено до стягнення солідарно з ТОВ „ПК Трейдсервісгруп та ПП „Аграрна компанія 2004 на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс 1 000,00 грн пені, 92,73 грн витрат з оплати послуг адвоката, та стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004 на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс 9 969, 20 грн пені, 5 832, 04 грн інфляційних збитків, 1 751, 80 грн 3 % річних, судових витрат 1 627, 77 грн судового збору та 1 702, 98 грн витрат з оплати послуг адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 911/2016/13 апеляційну скаргу ПП „Аграрна компанія 2004 залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. по справі № 911/2016/13 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп, ПП „Аграрна компанія 2004 залишено без змін.

В звязку з неналежним виконанням ПП Аграрна Компанія 2004 (правонаступник ТОВ Сокол ЛТД) своїх зобов'язань за договором поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008р. № 59/2008К щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, які забезпечені порукою ТОВ ПК Трейдсервісгруп, ТОВ Компанія Ніко-Тайс звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп, Приватного підприємства Аграрна Компанія 2004 про стягнення заборгованості за вказаним договором, а також нарахованих на суму боргу за час прострочення інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.12.2014р. у справі № 911/4373/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп, Приватного підприємства Аграрна Компанія 2004 про стягнення 9528,55 грн, позовні вимоги ТОВ Компанія Ніко-Тайс задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ ПК Трейдсервісгруп, ПП Аграрна Компанія 2004 1627,10 грн штрафу, судових витрат 1 827, 00 грн судового збору та 1 000, 00 грн витрат на послуги адвоката та стягнуто з ПП Аграрна Компанія 2004 3 786,17 грн заборгованості, 2 570, 63 грн пені, 1 138, 97 грн інфляційних втрат, 405, 68 грн 3% річних.

Враховуючи те, що Приватним підприємством Аграрна Компанія 2004 було порушено строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар за договором поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008р. № 59/2008К в розмірі 3 786,17 грн, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував на вказану суму боргу інфляційні втрати за час прострочення з вересня 2011р. по лютий 2015р. в розмірі 1 139,64 грн та 3% річних з зазначеної простроченої суми грошового зобов'язання за період прострочення з 02.09.2011р. по 26.02.2015р. в сумі 394,63 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2015р. у справі № 911/1046/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп, Приватного підприємства Аграрна Компанія 2004 про стягнення 4 932, 74 грн позовні вимоги ТОВ Компанія Ніко-Тайс задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ ПК Трейдсервісгруп та ПП Аграрна Компанія 2004 на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 394, 63 грн 3% річних. Стягнуто з ПП Аграрна Компанія 2004 на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 1 139, 64 грн інфляційних втрат, 2 262, 40 грн пені, 1 135, 85 грн штрафу, 913, 50 грн витрат по сплаті судового збору, 250, 00 грн витрат на оплату послуг адвоката. Стягнуто з ТОВ ПК Трейдсервісгруп на користь ТОВ Компанія Ніко-Тайс 913, 50 грн витрат по сплаті судового збору, 250, 00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р. у справі № 911/1046/15 апеляційну скаргу ПП „Аграрна компанія 2004 залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 21.04.2015 р. по справі № 911/1046/15 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп, ПП „Аграрна компанія 2004 залишено без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені вищевказаними судовими рішеннями.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

15.11.2012 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс було підписано угоду № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні, згідно умов п. 1.1. якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання зобовязання ТОВ „Сокол ЛТД щодо сплати розміру пені, 3 % річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р.

Згідно п. 1.2. № 15-11/12-2 угоди за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1. угоди № 15-11/12-2 вартість зобовязання, що відступається за даною угодою, становить 23 813, 19 грн.

Пунктом 2.2. угоди № 15-11/12-2 передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., є загальною сумою (розміром) пені, 3 % річних та інфляційних витрат, котрі нараховані за період із 20.02.2009 р. по 05.11.2012 р. відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Пунктом 6.1. угоди № 15-11/12-2 визначено строк її дії, згідно якого ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цією угодою.

05.11.2012 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс було підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до угоди № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.

15.11.2012 р. ТОВ „Корпорація „Агросинтез звернулось до боржника ТОВ „Сокол ЛТД із повідомленням б/н від 15.11.2012 р. про заміну кредитора у зобовязанні, у якому повідомило ТОВ „Сокол ЛТД про те, що за угодою № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012 р., укладеною між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс, перше відступило новому кредитору - ТОВ Компанія Ніко-Тайс право вимоги щодо сплати розміру пені, 3 % річних та інфляційних витрат за період із 20.02.2009 р. по 05.11.2012 р., набутих ТОВ „Корпорація „Агросинтез на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ „Сокол ЛТД грошового зобовязання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р. у розмірі 23 813, 19 грн. Факт направлення ТОВ „Корпорація „Агросинтез повідомлення ТОВ „Сокол ЛТД підтверджується фіскальним чеком № 6723 від 08.04.2013 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього.

22.04.2013 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс було підписано додаткову угоду № 1 до угоди № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012 р., згідно умов якої сторони дійшли згоди змінити п. 2.1., 2.2., 2.3. угоди та викласти їх у наступній редакції:

„2.1. Вартість зобовязання, що відступається за даною угодою становить 18 553, 04 грн.

2.2. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., є загальною сумою (розміром) пені, 3 % річних та інфляційних витрат, котрі нараховані за період із 20.02.2009 р. по 01.09.2011 р. відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

2.3. Сума нарахованих інфляційних витрат становить 5 832, 04 грн.

01.08.2014 р. між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ Компанія Ніко-Тайс було підписано додаткову угоду № 2 до угоди № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012 р., згідно умов якої сторони вирішили змінити п.п. 1.1., 1.2., 2.1. угоди, доповнити статтю 2 угоди п. 2.4. та. п. 2.5. та викласти їх у наступній редакції:

„1.1. Первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ТОВ „Сокол ЛТД зобовязання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3 % річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008 К, у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р. у розмірі 23 813, 19 грн.

1.2. За цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3 % річних, інфляційних витрат та штрафу, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобовязання) згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008 К від 09.04.2008 р.

2.1. Вартість зобовязання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 18 553, 04 грн.

2.4. З моменту укладення даної угоди новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., по відношенню до боржника щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3 % річних, інфляційних витрат, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, у звязку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р. у розмірі 23 813, 19 грн.

2.5. З моменту укладення даної угоди новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами первісного кредитора, що можуть випливати у майбутньому та випливають із умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р. у розмірі 23 813, 19 грн по відношенню до боржник .

07.04.2014 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 07-04-2014-187, згідно умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку щодо виконання ПП „Аграрна компанія 2004 грошового зобовязання щодо сплати розміру 3 % річних у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно рішення суду, передбаченими ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 р., укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою 3 % річних у сумі 500, 00 грн.

Пунктом 6.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

18.12.2014 р. новий кредитор - позивач звернувся до боржника відповідача-1 із вимогою вих. № 15-187/14 від 15.12.2014 р., у якій просив у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобовязання відповідно до договору поруки № 07-04-2014-187 від 07.04.2014 р.

У травні 2014 р. відповідач-1 звернувся до позивача із відповіддю вих. № 187 від 24.05.2014 р. на вимогу, у якій повідомив, що виконати взяті на себе зобовязання за договором поруки № 07-04-2014-187 від 07.04.2014 р. не в змозі у звязку із скрутним фінансовим становищем.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобовязанні, забезпеченням виконання зобовязання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Отже, враховуючи вищевикладене, та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до угоди № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012 р., укладеної між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс, до останнього перейшло право вимоги виконання ТОВ „Сокол ЛТД, правонаступником якого є відповідач-2, обовязку по оплаті, у тому числі відсотків за користування товарним кредитом та штрафу від суми основної заборгованості за договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., укладеним між ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ „Сокол ЛТД.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 5 000, 00 грн, передбачені договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., а також стягнути з відповідача-2 відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 1 470, 00 грн, передбачені договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р. за період користування товарним кредитом з 20.02.2009 р. по 26.02.2015 р. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 694 цього ж кодексу передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі невиконання продавцем обовязку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обовязок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 536 цього ж кодексу передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 2.2. договору поставки передбачено, що за право користування товарним кредитом покупець сплачує постачальнику відсотки в розмірі 9 % річних від вартості отриманого, але не оплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що нарахування відсотків за користування товарним кредитом за період з 20.02.2009 р. по 22.02.2015 р. на суму заборгованостей, встановлених вищезазначеними рішеннями господарських судів, не здійснювалося.

Розрахунок відсотків за користування товарним кредитом, виконаний позивачем, є

є невірним.

Правильний розрахунок 9 % річних за користування товарним кредитом від суми основної заборгованості наступний:

період заборгованості - з 20.02.2009 р. по 01.09.2011 р., сума основної заборгованості 23 143, 01 грн, кількість днів заборгованості 924 дні, розмір річних 9 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів23143.0120.02.2009 - 01.09.20119249 %5272.8023 143, 01 грн х 0, 09 % х 924/365 = 5 272, 80 грн;

період заборгованості - з 02.09.2011 р. по 26.02.2015 р., сума основної заборгованості 3 786, 17 грн, кількість днів заборгованості 1 274 дні, розмір річних 9 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів3786.1702.09.2011 - 26.02.201512749 %1188.443 786, 17 грн х 0, 09 % х 1 274/365 = 1 188, 44 грн;

Отже, загальний розмір 9 % річних за користування товарним кредитом від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди становить 6 461, 24 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача-2 відсотків за користування товарним кредитом за договором у вищевказані періоди у розмірі 6 461, 24 грн.

Заявлена позовна вимога про солідарне стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004 та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп 5 000, 00 грн відсотків за користування товарним кредитом на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., угоди № 15-11/12-2 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012 р. та договору поруки № 07-04-2014-187 від 07.04.2014 р., є необґрунтованою, оскільки договором поруки № 07-04-2014-187 від 07.04.2014 р. не передбачена відповідальність поручителя щодо виконання даного виду грошового зобовязання, тому суд не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача-2, передбачений договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р., штраф у розмірі 30 % вартості договору за кожен факт прострочення строку платежу, всього на загальну суму 13 864, 15 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що за прострочення (порушення) строків платежів за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0, 25 % від простроченої суми грошового зобовязання, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченного платежу за кожен день прострочення, а також додатково штраф у розмірі 30 % вартості договору за кожен факт прострочення строку платежу.

Відповідачем-2 було порушено строк оплати вартості товару, що підтверджується вищезазначеними рішеннями господарських судів.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що вартість договору включає в себе ціну товару і суму відсотків за користування товарним кредитом та складає, згідно додаткової угоди № 1 від 10.06.2008 р. до договору поставки № 59/2008К, 73 143, 01 грн, що також підтверджено рішеннями судів.

Отже, штраф за договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р. складає 73 143, 01*30 % = 21 942, 90 грн. Так як вимоги ТОВ „Корпорація „Агросинтез та ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс щодо стягнення штрафу у справах № 17/22-416 та 911/1046/15 у розмірі 6 942, 90 грн та 1 135, 85 грн відповідно вже розглядалися, то вимога про стягнення штрафу у розмірі 13 864, 15 грн не заявлялась та судом не розглядалась.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача-2 штрафу від суми основної заборгованості у розмірі 13 864, 00 грн за договором поставки на умовах товарного кредиту № 59/2008К від 09.04.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 1 000, 00 грн.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським обєднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини пятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 1 000, 00 грн підтверджуються договором № 19-05-2016 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.05.2016 р., укладеним між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс та адвокатом ОСОБА_1, актом б/н від 19.05.2016 р. прийому-передачі документів, актом від 13.01.2017 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р., платіжним дорученням № 127 від 23.08.2016 р. на суму 1 000, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони відповідно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Аграрна компанія 2004 (ідентифікаційний код 33007579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс (ідентифікаційний код 38039872) 6 461 (шість тисяч чотириста шістдесят одна) грн 24 (двадцять чотири) коп. відсотків за користування товарним кредитом, 13 864 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 15 (п'ятнадцять) коп. штрафу та судові витрати 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн 37 (тридцять сім) коп. судового збору, 999 (девятсот девяносто девять) грн 54 (пятдесят чотири) коп. витрат на послуги адвоката.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

03 квітня 2017 р.