Рішення № 66266254, 26.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017Справа №910/3089/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» простягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 514 250 грн. 38 коп.

Представники:

від позивача: Радзевіл А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 514 250 грн. 38 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 21.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір № К-6853/8-980, умовами якого передбачено, що кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами (угодами) до нього, що складають невід'ємну частину договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов кредитного договору Відповідачу були надані кредитні кошти у розмірі 402 128 грн. 00 коп., проте Позичальник в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 01.01.2017 року у Позичальника утворилась заборгованість за Договором у розмірі 514 250 грн. 38 коп., з яких: заборгованість з повернення суми кредиту у розмірі 332 892 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 134 408 грн. 90 коп., заборгованість по комісії у розмірі 6 657 грн. 84 коп., пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 23 326 грн. 95 коп., пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 16 366 грн. 03коп.,. пеня за несвоєчасне погашення простроченої комісії у розмірі 598 грн.66 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 514 250 грн. 38 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 року порушено провадження у справі №910/3089/17, судове засідання призначене на 27.03.2017 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/3089/17, у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/3089/17 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року справу №910/3089/17 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 05.04.2017 року.

04.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.04.2017 року в судове засідання представники сторін не з'явились. Представник позивача про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості за Договором №К-6853/8-980 від 21.11.2013 року у розмірі 332 892,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 року відкладено розгляд справи на 26.04.2017 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

20.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

В судовому засіданні 26 квітня 2017 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 14.04.2017 року уповноваженій особі підприємства Відповідача ухвали суду від 05.04.2017 року, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Що стосується Клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи, Суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Подане Відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника Відповідача в судове засідання, задоволенню не підлягає, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 26 квітня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» звернулося до Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" із заявою № 31/10/13-02 від 31.10.2013 року, в якій просило Позивача надати кредит у сумі 402 128, 00 грн. строком на 60 місяців до 25.10.2018 для придбання транспортних засобів:

- Автомобіль KIA Optima 2.0 6 A/T 2012 року випуску, номер кузова (шасті, рами) KNAGN411BC5265363, вартістю 251 330, 00 грн. (згідно договору купівлі-продажу № 214258-Y01742 від 28.10.2013, укладеного між ТОВ «ЛК «Фаворит», ТОВ «ПРІНТЕР МЕН» та ТОВ «Автоцентр на Харківському»);

- Автомобіль KIA Optima 2.0 6 A/T 2012 року випуску, номер кузова (шасті, рами) KNAGN411BC5265364, вартістю 251 330, 00 грн. (згідно договору купівлі-продажу № 214258-Y01743 від 28.10.2013, укладеного між ТОВ «ЛК «Фаворит», ТОВ «ПРІНТЕР МЕН» та ТОВ «Автоцентр на Харківському»).

21.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір № К-6853/8-980, умовами якого передбачено, що кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами (угодами) до нього, що складають невід'ємну частину договору.

Кредит надається в сумі 402 128, 00 грн. (п. 1.1.1. договору).

Термін остаточного повернення кредиту 20.11.2018 включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами цього договору або законодавством (п. 1.1.2. договору).

Процентна ставка за користування кредитом 23 % річних (п. 1.1.3. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів. В будь-якому випадку позичальник не може використовувати кредит на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що позичальник сплачує, щорічно, на користь кредитодавця комісію за надання кредиту в розмірі 1 % від суми залишку тіла кредиту, який буде фіксуватися кожен рік станом на дату, що відповідає даті підписання кредитного договору.

Згідно з п. 2.1. договору кредитодавець відкриває позичальнику позичковий рахунок № 20639009006853, на якому буде враховуватися кредит, наданий за цим договором, погашення кредиту, а також дострокове погашення кредиту, якщо таке буде. Такий позичковий рахунок є для позичальника обов'язковим для обліку руху сум, які позичальник повинен повернути кредитодавцю.

Умовами п. 2.3. договору визначено, що позичальник здійснює повернення кредиту/траншу кредиту у валюті кредиту/траншу кредиту платіжним дорученням на відкритий йому позичковий рахунок у строки (терміни), визначені графіком погашення, що наведений у Додатку № 1 не пізніше терміну (строку), вказаного в п. 1.1.2. даного договору.

Підпунктом 2.6.1. пункту 2.6 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку до моменту фактичного повернення кредиту (у тому числі за період прострочення терміну остаточного погашення кредиту, зазначеного в п. 1.1.2. цього договору).

Відповідно до п. 3.3. договору позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредит відповідно до умов п. 2.3. цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору, сплачувати кредитодавцю проценти та комісії на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем. В разі надання кредиту в іноземній валюті оплата здійснюється в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату платежу.

Додатком № 1 від 21.11.2013 року до кредитного договору № К-6853/8-980 сторони погодили Графік погашення тіла кредиту.

27.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» (далі - позичальник) укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № К-6853/8-980 від 21.11.2013, відповідно до якого сторони домовились викласти підпункт 3.3.18 пункту 3.3. ст. 3 кредитного договору у наступній редакції: «Протягом строку (терміну) дії даного договору проводити, щомісячно, через поточні рахунки, відкриті у кредитодавця, розрахунки в об'ємі не меншому за загальну суму погашення кредитів наданих позичальнику».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору № К-6853/8-980 від 21.11.2013 року Позивачем було перераховано Відповідачу грошові кошти у розмірі 402 128 грн. 00 коп.., що підтверджується меморіальним ордером № 3212 від 21.11.2013 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов кредитного договору Відповідачу були надані кредитні кошти у розмірі 402 128 грн. 00 коп., проте Позичальник в порушення умов вказаного Договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 01.01.2017 року у Позичальника утворилась заборгованість за Договором у розмірі 514 250 грн. 38 коп., з яких: заборгованість з повернення суми кредиту у розмірі 332 892 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 134 408 грн. 90 коп., заборгованість по комісії у розмірі 6 657 грн. 84 коп., пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 23 326 грн. 95 коп., пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 16 366 грн. 03коп.,. пеня за несвоєчасне погашення простроченої комісії у розмірі 598 грн.66 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 514 250 грн. 38 коп.

09.12.2016 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №2643/16 достроково погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 529 283 грн. 10 коп., що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 14.12.2016 року, фіскальним чеком від 14.12.2016 року, яка була отримана останнім 19.12.2016 року, проте залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Кредитного договору № К-6853/8-980 від 21.11.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір № К-6853/8-980, умовами якого передбачено, що кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором, а також додатковими договорами (угодами) до нього, що складають невід'ємну частину договору.

На виконання умов Кредитного договору № К-6853/8-980 від 21.11.2013 року Позивачем було перераховано Відповідачу грошові кошти у розмірі 402 128 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 3212 від 21.11.2013 року та виписками по рахунку Відповідача.

Судом встановлено, що за Кредитним договором № К-6853/8-980 від 21.11.2013 року перед Позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» утворилась заборгованість з повернення суми кредиту у розмірі 332 892 грн. 00 коп., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 01.01.2017 р., наданим Позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у розгляді питання щодо дострокового повернення кредиту в зв'язку з простроченням виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором господарські суди мають виходити з такого. У силу частини другої статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 1050 зазначеного Кодексу, якою встановлено санкцію за прострочення повернення чергової частини позики, а саме: позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до статті 1048 ЦК України. У такому випадку дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань та є належним способом захисту порушеного права.

Тобто, у випадку невиконання боржником зобов'язання з повернення частини кредиту, у кредитора виникає право вимоги від боржника дострокової сплати всієї суми заборгованості, а також сплати процентів за користування такими коштами.

Відповідно до п. 3.3. договору позичальник зобов'язаний, зокрема повернути кредит відповідно до умов п. 2.3. цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору, сплачувати кредитодавцю проценти та комісії на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п.3.2.3, 3.2.10 Договору Кредитодавець має право, зокрема, вимагати повернення кредиту, сплати процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, у разі невиконання Позичальником вимог п.3.2.2 цього Договору; вимагати від Позичальника негайного дострокового погашення наданого кредиту, процентів, інших платежів та можливих штрафних санкцій за цим Договором у разі неналежного виконання Позичальником будь - яких зобов'язань та умов, обумовлених цим Договором.

09.12.2016 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №2643/16 достроково погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 529 283 грн. 10 коп., що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень від 14.12.2016 року, фіскальним чеком від 14.12.2016 року, яка була отримана останнім 19.12.2016 року, проте залишена без відповіді і виконання.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що строк виконання Відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами відповідно до положень ст.ст. 530, 1050 Цивільного кодексу України та умов Договору на момент розгляду справи судом настав.

Однак, Суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» заборгованості з повернення суми кредиту у розмірі 332 892 грн. 00 коп. за Кредитним договором № К-6853/8-980 від 21.11.2013 року.

Таким чином, Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з повернення суми кредиту у розмірі 332 892 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість про процентам за користування кредитними коштами у розмірі 134 408, 90 грн. та заборгованість по комісії у розмірі 6 657 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 1.1.3. договору, процентна ставка за користування кредитом - 23 % річних.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що позичальник сплачує, щорічно, на користь кредитодавця комісію за надання кредиту в розмірі 1 % від суми залишку тіла кредиту, який буде фіксуватися кожен рік станом на дату, що відповідає даті підписання кредитного договору.

Приймаючи до уваги положення п. 1.1.3 та п. 1.5 Кредитного договору № К-6853/8-980 від 21.11.2013 року, а також виходячи із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованість по процентам за користування кредитними коштами та розрахунку заборгованості по комісії за користування кредитними коштами, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості за простроченими процентами у розмірі 134 408 грн. 90 коп. та заборгованості по комісії у розмірі 6 657 грн. 84 коп.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за несвоєчасне погашення простроченого кредиту за загальний період прострочення з 02.07.2016 р. по 31.12.2016 р. у розмірі 23 326 грн. 95 коп., пеню за несвоєчасне погашення прострочених процентів за загальний період прострочення з 02.07.2016 р. по 31.12.2016 р. у розмірі 16 366 грн. 03 коп. та пеню за несвоєчасне погашення простроченої комісії за загальний період прострочення з 02.07.2016 р. по 31.12.2016 р. у розмірі 598 грн. 66 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем. В разі надання кредиту в іноземній валюті оплата здійснюється в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 23 326 грн. 95 коп., розрахунок пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 16 366 грн. 03 коп. та розрахунок пені за несвоєчасне погашення простроченої комісії у розмірі 598 грн. 66 коп. за загальні періоди прострочення з 02.07.2016 р. по 31.12.2016 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Фаворит» на користь Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни підлягає стягненню заборгованість з повернення суми кредиту у розмірі 332 892 грн. 00 коп., заборгованість за простроченими процентами у розмірі 134 408 грн. 90 коп., заборгованість по комісії у розмірі 6 657 грн. 84 коп., пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 23 326 грн. 95 коп., пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 16 366 грн. 03 коп. та пеня за несвоєчасне погашення простроченої комісії у розмірі 598 грн. 66 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Фаворит» (03151, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛИНСЬКА, будинок № 10 ЛІТЕРА А, офіс № 296, Ідентифікаційний код юридичної особи 34349201) на користь Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ЛЕНІНА, будинок 2-В, Ідентифікаційний код юридичної особи 36964568) заборгованість з повернення суми кредиту у розмірі 332 892 (триста тридцять дві тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп., заборгованість за простроченими процентами у розмірі 134 408 (сто тридцять чотири тисячі чотириста вісім) грн. 90 (дев'яносто) коп., заборгованість по комісії у розмірі 6 657 (шість тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп., пеню за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 23 326 (двадцять три тисячі триста двадцять шість) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп., пеню за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 16 366 (шістнадцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 03 (три) коп., пеню за несвоєчасне погашення простроченої комісії у розмірі 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 66 (шістдесят шість) коп. та судовий збір у розмірі 7 713 (сім тисяч сімсот тринадцять) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 квітня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин