Рішення № 66266202, 13.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017Справа №910/533/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/533/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм"

до товариства з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD"

про стягнення 110 088 доларів США, що становить 2 994 393,6 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Квітко Є.В., довіреність № 16/08/2016/ЮФ від 16.08.2016р.;

від відповідача: Мітлицький В.П. - представник за довіреністю № 01/224 від 18.11.2016р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" про стягнення стягнення 110 088 доларів США, що становить 2 994 393,6 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами контракту № 18-16/У від 01.03.2016р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 110 088 доларів США, що становить 2 994 393,6 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017р. порушено провадження у справі № 910/533/17 та розгляд справи призначений на 13.04.2017р. При цьому, позивача було зобов'язано надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на російську мову ухвали суду від 06.01.2017р. про порушення провадження у справі № 910/533/17 у двох примірниках, з метою належного повідомлення відповідача, оскільки останній є нерезидентом України.

30.01.2017р. Господарський суд міста Києва звернувся до Господарського суду Самаркандської області з проханням забезпечити вручення товариству з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" ухвали про порушення провадження у справі №910/910/533/17 від 06.01.2017р.

Присутній у судовому засіданні 13.04.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні подав витребувані судом докази та не заперечував щодо отримання товару та наявності заборгованості перед позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2016р. між товариством з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" та товариством з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" укладено контракт № 18-16/у, згідно з п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує РЕОСОРБИЛАКТ розчин для інфузій в формі «in-bulk» на умовах, визначених в даному контракті.

Відповідно до п. 2.1. контракту, ціни, встановлені в специфікаціях, вважаються твердими і не підлягають зміненню протягом всього терміну виконання сторонами своїх зобов'язань, вказаних в контракті і специфікаціях до даного контракту.

Згідно з п.2.2 контракту, загальна сума контракту складає 2 000 000,00 доларів США.

Валюта платежу - долари США (п.2.3. контракту).

Відповідно до п.3.1. контракту, відвантаження кожної партії товару здійснюється протягом 45 календарних днів з дати підписання специфікації на відповідну партію товару і отримання повідомлення від покупця про можливість прийняти товар.

Згідно з п. 3.2. контракту, базисною умовою поставки товару по даному контракту приймається умова СІЗ - Самарканд, Респубдіка Узбекистан, у відповідності із Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів МТП 2010 року («ІНКОТЕРМС 2010 року»).

При умові поставки автомобільним транспортом, місцем поставки є: Республіка Узбекистан, митний пост «Самарканд», код поста: 18005.

Днем поставки вважається дата поставки товару в пункт призначення (відмітка митних органів Республіки Узбекистан на ТТН).

Відповідно до п. 3.3. договору, вантажоодержувачем по даному контакту є ТОВ "INTEGRA DD", Республика Узбекистан, м. Самарканд, смт. Кимегарлар, вул.. Ертешар, буд. 1

22.08.2016 року між сторонами укладено та підписано специфікації № 12, 13 до контракту на загальну суму 110 088 дол. США.

З інвойсів №№ 16940, 16977 від 26.08.2016 року вбачається, що вартість товару становить 110 088 дол. США.

Митне оформлення товару в країні продавця (Україна) відбулось 29.08.2016р., що підтверджується відмітками у митних деклараціях за № 125130013/2016/447807 та 125130013/2016/447808 від 29.08.2016 року, а також міжнародними товарно-транспортними накладними № 000601 та № 000732 від 29.08.2016 р.

Пунктом 5.1 контракту встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем виходячи із узгодженої сторонами у відповідності із специфікацією вартості товару.

Відповідно до п. 8.2. договору, покупець оплачує продавцю товар вартість кожної поставки партії товару, прямим банківським переказом на рахунок продавця.

Оплата здійснюється відповідачем не пізніше 75 календарних днів з дня митного оформлення товару в країні відповідача.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач виконав свої зобов'язання по поставці товару, згідно зі специфікаціями № 12, 13 від 22.08.2016р. до контракту на загальну суму 110 088 дол. США, що відповідають умовам СІР-Самарканд, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними та електронною декларацією на товар.

Таким чином, оплата за поставлений товар повинна бути здійснена протягом 75 календарних днів відповідно до специфікацій № 12, 13 від 22.08.2016р., починаючи з 29.08.2016р. до 11.11.2016 р. включно.

Проте відповідач вартість отриманого товару на суму 110 088 доларів США позивачу не оплатив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 110 088 дол. США, що еквівалентно 2 994 393,60 грн.

Відповідно до п.15.2 контракту, у випадку, якщо сторони не порозуміються шляхом переговорів, спір, що виникне по даному контракту чи у зв'язку із ним, підлягає передачі на розгляд в господарський суд м. Києва.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено підстави визначення підсудності справ судам України, зокрема, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

У розумінні даного Закону іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

- хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

- об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

- юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави;

За наведених обставин, спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду у Господарському суді міста Києва у відповідності з законодавством України.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт отримання товару за представленими деклараціями та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 110 088 дол. США, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 110 088 доларів США, що еквівалентно 2 994 393,6 грн., підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" (732002, Республіка Узбекистан, м. Самарканд, смт. Кимегарлар, вул. Ертешар, буд № 1, ОКОНХ-19310, , ИНН-301604844) на користь товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, буд. 10, код ЄДРПОУ 30109129) заборгованість у розмірі 110 088 доларів США, що еквівалентно 2 994 393 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 44 915 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 18.04.2017р.

Суддя А.І. Привалов