Рішення № 66265054, 20.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/2725/16 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/783/519/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. П.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Фейір К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

17.03.2016 року ПАТ «ВіЕс Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на житлову квартиру АДРЕСА_1. Квартира складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 16,1 кв.м. та кухні, загальна площа квартири становить 30,3 кв.м. комора в підвалі 4,0 кв.м., що належить ОСОБА_2 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.07.2007 року, шляхом визначеним статтею 38 Закону України «Про іпотеку», п.п. 16, 18 Іпотечного договору, а саме на підставі рішення суду шляхом продажу майна ПАТ «ВіЕс Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі - продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ПАТ «ВіЕс Банк» щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь - які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ «ВіЕс Банк» за Кредитним договором № КЕ49789 від 06.06.2008 року в розмірі 75 370,79 доларів США, що = 2 041 435,11 гривень (по курсу НБУ станом на 02.03.2016 року, становить: 1$ = 27,085229 грн.). Закріплення за ПАТ «ВіЕс Банк» права управителя, щодо: вільного доступу представників управителя та інших осіб визначених управителем до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна переданого в управління з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном; укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань пов»язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній рай держадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв»язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв»язком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо) підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та цим Договором; інші права необхідні для здійснення належного управління майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 06.06.2008 року між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № KF 49789, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 109 000, 00 доларів США та зобов»язувалась сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 06.06.2018 року. У забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки від 06.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3. та зареєстрований в реєстрі за №1597, згідно якого відповідач ОСОБА_2 надала в заставу нерухоме майно разом з усіма його при належностями, а саме кв. № 15 в будинку №5 на вул. Князя Мстислава Удатного у м. Львові. Квартира складається з однієї житлової кімнати та кухні. Житлова площа 16,1 кв.м., загальна площа 30,3 кв.м., комора в підвалі 4,0 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.07.2007 року.У зв»язку з невиконанням позичальником зобов»язань за кредитним договором станом на 02.03.2016 року утворилась заборгованість в розмірі 118 685,91 доларів США, що в еквіваленті становить 948597,14 грн.

12.01.2016 року банк повідомив відповідача про необхідність повернення суми заборгованості за кредитним договором та можливість у разі непогашення кредиту у визначений строк розпочати процедуру звернення стягнення на заставлене майно. Вимога банку не була виконана, заборгованість за кредитним договором не була погашена.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1. Квартира складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 16,1 (шістнадцять цілих одна десята) кв.м. та кухні, загальна площа квартири становить 30,3 (тридцять цілих три десятих) кв.м., комора в підвалі 4,0 (чотири цілих) кв.м., що належить ОСОБА_2 згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.07.2007 року, шляхом визначеним статтею 38 Закону України «Про іпотеку», п.п. 16, 18 Іпотечного договору, а саме на підставі рішення суду шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечено право Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації вирішено скерувати для задоволення вимог ПАТ «ВіЕс Банк» за Кредитним договором № КЕ49789 від 06.06.2008 року в розмірі 75 370,79 доларів США (сімдесят п»ять тисяч триста сім дол. США 79 центів) що = 2 041 435,11 гривень (два мільйони сорок одна тисяча чотириста тридцять п»ять гривень 11 копійок), (по курсу НБУ станом на 02.03.2016р, становить: 1$ = 27,085229 грн.). Закріплено за Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» права управителя, щодо: вільного доступу представників управителя та інших осіб визначених управителем до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна переданого в управління з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном; укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань пов'язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній рай держадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв'язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв'язком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо) підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та цим Договором; інші права необхідні для здійснення належного управління майном. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з»ясуванням усіх обставин справи.

Зазначила, що розрахунок заборгованості за договором кредиту станом на 02.03.2016 року, поданий позивачем, є неповним та необґрунтованим, вказаний у ньому розмір заборгованості по тілу кредиту та відсотках є недоведеними, а тому такий не може вважатися належним та допустимим доказом у справі. Задовольняючи позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом першої інстанції не встановлено факт наявності заборгованості за договором кредиту та не враховано те, що майно, на яке звернуто стягнення, є спільним майном подружжя, набутим під час шлюбу, а тому є обов»язковою згода одного із подружжя на передачу майна в іпотеку.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

До апеляційної скарги ОСОБА_2 приєднався ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов»язання, якщо він не виконав зобов»язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов»язковим до виконання сторонами. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов»язання.

Відповідно до ст.. 34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі порушенняосновного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

Встановлено, що 06.06.2008 року між ВАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № KF 49789, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 109 000, 00 доларів США та зобов»язувалась сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 06.06.2018 року (а.с. 4-6).

У забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором № KF 49789 06.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1597, згідно якого відповідач надала в заставу банку нерухоме майно - квартиру № 15 в будинку № 5 на вул. Князя Мстислава Удатного у м. Львові. Квартира складається з однієї житлової кімнати та кухні. Житлова площа 16,1 кв.м., загальна площа 30,3 кв.м., комора в підвалі 4,0 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.07.2007 року (а.с. 12-14).

У зв»язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 зобов»язань за кредитним договором № KF 49789 від 06.06.2008 року станом на 02.03.2016 року утворилась заборгованість в розмірі 75370,79 дол. доларів США, що еквівалентно 2041435,11 грн. по курсу НБУ, з яких: 61583,96 доларів США, що еквівалентно 1668286,51 грн. по курсу НБУ станом на 02.03.2016 року заборгованість по кредиту; 8359,61 доларів США, що еквівалентно 226421,95 грн. по курсу НБУ станом на 02.03.2016 року заборгованість по відсоткам; 5354, 22 доларів США, що еквівалентно 145020,27 грн. по курсу НБУ станом на 02.03.2016 року пеня станом на 02.03.2016 р. (а.с. 3).

Згідно п.18 договору іпотеки від 30.04.2008р, укладеного між сторонами, реалізація предмета іпотеки може здійснюватись, зокрема на підставі рішення суду шляхом продажу предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2016 року позивач звертався до відповідача з листом № 09-4/346, в якому повідомив відповідача про необхідність повернення суми заборгованості за кредитним договором й можливість у разі непогашення суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у визначений строк початку процедури звернення стягнення на заставлене майно й звернення до суду за захистом порушених прав кредитора (а.с.17).

Вимога банку відповідачем залишена без реагування, заборгованість у зазначений банком термін не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпоткодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предметі іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.6 ст.38 Закону України від 05.06.2013 року «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Задовольняючи позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки та зазначивши загальний розмір заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції в порушення вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку», не зазначив усіх її складових та вказав початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої з реалізації визначенням початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині розміру заборгованості та вартості предмета іпотеки слід змінити, виклавши його в цій частині в такій редакції:

Позов задоволити. Звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2, що складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 16,1 кв.м. та кухні, загальна площа квартири 30,3 кв.м., комора в підвалі 4,0 кв.м., що належить ОСОБА_2 шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю за договором купівлі-продажу за ціною, встановленою за згодою іпотекодавця та іпотеко держателя в договорі іпотеки, що становить 582480 грн., або на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Кошти, одержані від реалізації предмета іпотеки спрямувати для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» за кредитним договором № KF 49789 від 06.06.2008 року в розмірі 75307,79 дол. США, що станом на 02.03.2016 року становить 2039726 грн. 70 коп. (по курсу 27,0852 грн. за 1 $), з яких сума простроченої заборгованості по тілу кредиту 61593,96 дол. США, заборгованість по процентах 8359,61 дол. США, пеня 145020,27 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 серпня 2016 року в частині розміру заборгованості та вартості предмета іпотеки змінити, виклавши його в цій частині в такій редакції:

Позов задоволити. Звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2, що складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 16,1 кв.м. та кухні, загальна площа квартири 30,3 кв.м., комора в підвалі 4,0 кв.м., що належить ОСОБА_2 шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» від свого імені будь-якій особі покупцю за договором купівлі-продажу за ціною, встановленою за згодою іпотекодавця та іпотеко держателя в договорі іпотеки, що становить 582480 грн., або на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Кошти, одержані від реалізації предмета іпотеки спрямувати для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» за кредитним договором № KF 49789 від 06.06.2008 року в розмірі 75307,79 дол. США, що станом на 02.03.2016 року становить 2039726 грн. 70 коп. (по курсу 27,0852 грн. за 1 $), з яких сума простроченої заборгованості по тілу кредиту 61593,96 дол. США, заборгованість по процентах 8359,61 дол. США, пеня 145020,27 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

ОСОБА_5