Рішення № 66264711, 28.04.2017, Городоцький районний суд Львівської області

441/82/16-ц 2/441/16/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2017 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

та відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

25.01.2016р. представник позивача звернувся до суду із вказаною заявою, покликаючись на те, що 12.11.2009р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № Є/G 1435, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 367260 грн. 63 коп. строком до 13.11.2019р., а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Вказував, що за умовами договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши ОСОБА_3 грошові кошти, проте відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображається у розрахунку заборгованості за договором № Є/G 1435.

Зазначав, що станом на 29.12.2015р. загальна сума заборгованості за договором становить 711645 грн. 59 коп., яка складається з 308453 грн. 34 коп. заборгованості за кредитом, 196145 грн. 05 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 172206 грн. 93 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, а також 1000 грн. фіксованої частини штрафу та 33840 грн. 27 коп. процентної складової штрафу.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором № Є/G 1435 між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за яким боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність за невиконання умов договору. Відповідачам надсилалися письмові вимоги про необхідність виконання зобов'язань за договором № Є/G 1435, проте такі були залишені відповідачами без задоволення.

З огляду на вищенаведене просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість по кредитному договору № Є/G 1435 в сумі 711645 грн. 59 коп., а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 10674 грн. 68 коп..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги банку підтримує в повному обсязі. Додатково пояснив, що заборгованість ОСОБА_3 за період розгляду справи в суді ще збільшилася, проте позивач не збільшує позовні вимоги, залишаючи за собою право звернутися до суду з новим позовом.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Як пояснив ОСОБА_3 в судовому засіданні 29.03.2016р., з метою виконання кредитного договору від 12.11.2009р. між позивачем та ним додатково було укладено договір застави майна - автотранспорту, тому позивач ввів суд в оману, не надавши достовірної інформації стосовно предмета позову. За вищевказаним договором в заставу було передано транспортні засоби і загальна сума кредиту відповідає сумі застави у розмірі 367260 грн. 63 коп., що унеможливлює позивача стягувати з нього заборгованість шляхом власних готівкових коштів. Цими діями позивач створює для нього проблеми і відбирає від нього час, нерви та здоров'я, безпідставно звинувачує його у невиконанні умов договору. Таким чином, враховуючи умови кредитного договору, договору застави на виконання кредитного договору в першу чергу стягнення має бути звернено на заставлене майно, що знаходиться у його користуванні та розпорядженні, а не на готівкові кошти, як вказано в позовних вимогах ПАТ КБ "Приватбанк". В судовому засіданні 28.04.2017р. відповідач ОСОБА_3 ствердив, що вважає заборгованість перед КБ «Приватбанк» погашеною в повному обсязі, а відтак не розуміє, чому повинен повертати ще якісь кошти. Мав надію, що відповідь про правомірність нарахування заборгованості дасть експертиза, проте у нього відсутні первинні документи, які б підтверджували здійснення ним оплати, оскільки таких він не зберігав.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, хоча була своєчасно і належним чином повідомлена про час та місце проведення такого, а також від неї не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.11.2009р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір за № Є/G 1435, відповідно до якого позивач ПАТ КБ «Приватбанк» надав відповідачу у справі ОСОБА_3 кредит у розмірі 367260 грн. 63 коп. з остаточною датою погашення такого 13.11.2019р.. Кредит виданий на споживчі цілі. (а.с.12-16).

Згідно умов договору відповідач за користування кредитом в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п.1.2, 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.9 даного договору, а також графіка погашення кредиту, відсотків і винагород, приведеному в Додатку № 1 до даного договору, позичальник сплачує відсотки у розмірі, вказаному в п. А.6 (а.с.14).

Згідно п.6.1 укладеного Кредитного договору № Є/G 1435 від 12.11.2009р. при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, термінів повернення кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі, вказаному у п.А.7 і А.8 додатку № 1 до Договору. За п.6.2 договору у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених п.п.2.2.7, 2.2.8, 2.2.11 даного Договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту (а.с.14). Таким чином, як випливає із Розділу 6 "Відповідальність сторін" Кредитного договору № Є/G 1435 від 12.11.2009р., пеня та штраф передбачені як санкція за різні види порушень умов договору та не є відповідальністю за один і той сам вид порушень.

На забезпечення виконання зобовязань за даним договором 12.11.2009р. було укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_4. Відповідно до п.4 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі (сума кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, пеня за прострочку сплати платежів та інші штрафні санкції, що передбачені вказаним договором) (а.с.17).

Всупереч вимогам договору та закону відповідач ОСОБА_3 не виконує свої зобовязання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 29.12.2015р. у нього виникла заборгованість на суму 711645 грн. 59 коп., що складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по сплаті процентів та комісії, пені та штрафу (а.с.4-6).

Позивачем вживалися заходи до погашення відповідачами суми заборгованості в добровільному порядку, проте такі бажаних результатів не дали (а.с.7-11).

Ст.1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Ст.554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки ОСОБА_3 в порушення умов кредитного договору за № Є/G 1435 від 12.11.2009р. не сплачував відповідно до графіку погашення суму кредиту та процентів за користування ним, внаслідок чого станом на 29.12.2015р. утворилася заборгованість на суму 711645 грн. 59 коп., суд вважає, що з відповідачів слід солідарно стягнути вищевказану суму заборгованості за кредитним договором.

Заяв від відповідачів про застосування позовної давності до даних правовідносин в суд не надходило.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення проти позову ОСОБА_3 з наступних міркувань.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.572 ЦК України).

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, установленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту ст.ст.11, 15 ЦПК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст.16 ЦК України.

Право вибору способу захисту, передбаченого законом, належить особі, яка звернулася за захистом свого права (ст.ст.3, 4, 11 ЦПК України). Згідно ч.2 ст.31 ЦПК України позивачеві також належить право визначати предмет і підставу позову.

Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак ПАТ КБ "Приватбанк" на реалізацію наданих йому законом прав самостійно обрав спосіб захисту своїх цивільних прав шляхом стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за укладеним договором. Наявність укладених договорів застави не позбавляє позивача права обрати інший спосіб захист своїх прав, відмінних від звернення стягнення на предмет застави. Адже нормами ЦК України встановлено лише право, а не обов'язок заставодержателя набувати право звернення стягнення на предмет застави у випадках, встановлених законом чи договором. Наявність судового рішення про стягнення з позичальника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора і в подальшому права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане у заставу майно.

Аналогічна позиція викладена у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999р. № 02-5/602 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу"", де в п. 8.5 зазначено, що звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі на підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню в рівних частинах з відповідачів в користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати - судовий збір.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.526, 550, 554, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 179, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, 16.05.1968 р. н., жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, 14.09.1971 р. н., жительки с. Черлянське Передмістя, вул. Вербицького, 30 Городоцького району Львівської області, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) 711 645 (сімсот одинадцять тисяч шістсот сорок п'ять) гривень 59 коп. заборгованості за кредитним договором № Є/G 1435 від 12.11.2009р., які перерахувати на р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 10674 (десять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні 68 коп. судового збору, тобто по 5337 (п'ять тисяч триста тридцять сім) гривень 34 коп. з кожного, перерахувавши їх на р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий Ференц О.І.