Ухвала суду № 66264331, 28.04.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 539/1098/17

Провадження № 1-кп/553/130/2017

У Х В А Л А

Іменем України

28.04.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: Новака Ю.Д.,

суддів Крючко Н.І., Парахіної Є.В.

при секретарі: Кочарян С.А.,

за участю прокурора: Яроцького Р.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника-адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши на підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2017 року Апеляційний суд Полтавської області передав до Ленінського районного суду м. Полтави матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.185 КК України з Полтавського районного суду Полтавської області для розгляду по суті.

Дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду м. Полтави.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що 06 жовтня 2016 року, близько 19:30 години, ОСОБА_1 прийшов до будинку на вулиці Залізничній, 212 у м.Лубни, де тимчасово мешкала його співмешканка ОСОБА_3 Коли він зайшов до будинку його зустріли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими в останнього виникла сварка. У ході сварки у ОСОБА_1 на ґрунті неприязних стосунків виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство двох та більше осіб, ОСОБА_1, умисно наніс численні удари кулаками по голові та тулубу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, внаслідок чого остання впала на підлогу та втратила свідомість.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, умисно наніс численні удари кулаками по голові та тулубу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, подолавши таким чином опір останнього. Після того як ОСОБА_4 упав на підлогу, ОСОБА_1, здавлюючи органи шиї останнього руками, умисно перекрив надходження кисню в організм, чим скоїв убивство ОСОБА_4, після чого ножем спричинив колото-різане поранення шиї останнього. Далі, ОСОБА_1, здавлюючи органи шиї ОСОБА_5 руками, умисно перекрив надходження кисню в організм, чим скоїв убивство ОСОБА_5, після чого ножем спричинив різане поранення шиї останньої. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 зайшов до кімнати будинку, де в цей час спала ОСОБА_3 Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство 2 та більше осіб, ОСОБА_1 умисно наніс численні удари кулаками по голові та тулубу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, спричинивши останній закриту черепно-мозкову травму, що призвела до її смерті, після чого ножем спричинив різане поранення шиї останньої. Внаслідок отриманої черепно-мозкової травми ОСОБА_3 померла на місці злочину. Причиною смерті ОСОБА_5 слід вважати механічну асфіксію в результаті здавлювання органів шиї руками. Причиною смерті ОСОБА_4 слід вважати механічну асфіксію в результаті здавлювання органів шиї руками. Причиною смерті ОСОБА_3 явилась закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 07 жовтня 2016 року, близько 04:00 години, знаходячись у будинку № 212 на вул. Залізничній у м. Лубни Полтавської області, умисно, із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав бувший у вжитку мобільний телефон «Nokia RM-1133» із зарядним пристроєм, що належав загиблій ОСОБА_5, вартістю 406 грн., та бувший у вжитку мобільний телефон «Nokia RM-1133», що належав загиблому ОСОБА_4, вартістю 350 грн., бувший у використанні рушник вартістю 20 гривень та звязку ключів без вартості. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив крадіжку майна загиблої ОСОБА_5 на суму 406 грн., та майна загиблого ОСОБА_4, на суму 370 гривень. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

27.10.2016 відомості про умисне вбивство ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 внесені до ЄРДР № 12016170240001907 за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.18.04.2017 відомості про викрадення майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 внесені до ЄРДР № 12017170000000174 за ч. 1 ст. 185 КК України. 18.04.2017 кримінальні провадження № 12016170240001907 та №12017170000000174 обєднані під спільним номером 12016170240001907.

28.10.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Вказує, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 не має міцних соціальних звязків, не одружений, дітей не має, скоїв особливо тяжкий злочин, тому може переховуватися від суду; підозрюваний ОСОБА_1може незаконно впливати на свідків, які володіють відомостями з приводу вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, оскільки частина із свідків є знайомими останнього; підозрюваний ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі, він може продовжувати свою злочинну діяльність.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як вину у вчиненому правопорушенні не визнає та не вчиняв даного злочину.

Адвокат обвинуваченого просив суд відмовити в задоволенні клопотання та не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою так як його підзахисний сам має бажання з»являтися в судові засідання щоб довести свою невинуватість, а доводи прокурора про існування ризиків передбачених чинним КПК України є припущеннями.

Заслухавши прокурора, зясувавши думку обвинуваченого та його захисника-адвоката, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1статті 183 КПК Українипередбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності дост. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченогоОСОБА_1 в їх сукупності, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан. Крім того, враховує, що доводи захисника обвинуваченого наведені в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора, свідчать про незгоду з пред»явленим обвинуваченням та підлягають перевірці під час судового розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи, вищевикладене, суд приходить до висновку щодо необхідності обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбаченіст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 183, 314, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, починаючи з 15 год. 00 хв. 28 квітня 2017 року по 15 год. 00 хв. 26 червня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий- суддяОСОБА_6

Судді Н.І. Крючко

ОСОБА_7