Постанова № 66264070, 27.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1936/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/408/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 27.04.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та представника митниці ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Таджикістану, громадянки України, аспіранта Київського Національного університету ім. В.Гетьмана, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/1, кв.14, м. Київ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0074/125000016/17 від 12.02.2017 року, валюту у розмірі 2235 євро повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 12.02.2017р. о 11:55 год., в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», під час проведення митного контролю пасажирів, які прилетіли до України з ОСОБА_4, м. Солоніки, рейсом №200, у громадянки України ОСОБА_2, яка летіла разом із своїм чоловіком громадянином ОСОБА_4 Kritharidis Ioannis та обрала проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору («зелений коридор»), тим самим заявивши, що переміщувані нею через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі території України, після перетину нею «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 2 235 євро, які перевищували наявну у неї суму валюти в розмірі 10 000 євро, на одну особу, і що знаходились в напоясному гаманці пасажирки без ознак приховування та підлягали обовязковому письмовому декларуванню, чим порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, встановлений ст.366 МК України, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає її незаконною та винесеною без врахування норм чинного законодавства та обставин справи. Суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, до того ж, матеріали справи обєктивно не містять посилань на можливе позбавлення ОСОБА_2 основних прав та свобод в результаті конфіскації предмету правопорушення (валюти), а співвідношення суми предмету правопорушення до всієї кількості пропущеної через митний кордон готівки не вказує на покладення на нього «індивідуального надмірного тягаря». Окрім цього, суд взагалі не визначив розмір та характер нанесеної ОСОБА_2 шкоди державі, зазначивши лише, що вона була незначною, при цьому, залишивши поза увагою, що шкода від вчиненого порушення полягає саме в неповазі до встановленого українською державою порядку переміщення відповідного товару через митний кордон. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 2235 євро.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вказувала, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просила залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у неї готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_2 Вказані кошти необхідні їй для забезпечення повсякденного проживання. Крім того, ОСОБА_2 не має постійної роботи в Україні та вимушена заробляти за кордоном.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у громадянки України ОСОБА_2 валюти в розмірі 2 235 (дві тисячі двісті тридцять пять) євро, покладає на правопорушника індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива