Постанова № 66264010, 27.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/880/17 Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.Провадження № 33/780/429/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 147 27.04.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2017 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 31 березня 2017 року -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 31 березня 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює,

визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 320 грн.

Відповідно до постанови ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.03.2017 року о 18 год. 52 хв. в м. Обухів по вул. 8-го Листопада, 121, керував автомобілем VOLKSWAGEN д.н.з. АІ2065EМ в стані алкогольного спяніння. Перевірка проводилась зі згоди водія в присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер» ARBL 0576, результат якого показав 2.48% проміле. Від проходження медичного огляду в медичному закладі ОСОБА_2 відмовився. Своїми діями, що виразились в порушенні вимог п.2.9А Правил дорожнього руху України, скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Обухівського районного суду Київської області від 31 березня 2017 року скасувати та закрити справу в звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в суді першої інстанції судове засідання за його участі не проводилося, він був позбавлений можливості дати пояснення, заявити клопотання про допит свідків.

Крім цього зазначає, що він не визнавав свою вину у вчиненому правопорушення, проте суд першої інстанції відобразив даний факт в постанові.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був належним чином повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_2 не надходило.

У матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду за відсутності правопорушника.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 21.03.2017 року керував автомобілем перебуваючи в стані алкогольного спяніння.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №175627 серії БР від 21.03.2017 року, ОСОБА_2 21.03.2017 року о 18 год. 52 хв. в м. Обухів по вул. 8-го Листопада, 121, керував автомобілем VOLKSWAGEN д.н.з. АІ2065EМ в стані алкогольного спяніння. Перевірка проводилась зі згоди водія в присутності двох свідків за допомогою приладу «Драгер» ARBL 0576.

Із роздруківки показників огляду на стан алкогольного спяніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» ARBL 0576 видно, що показник після проведення тесту на стан алкогольного спяніння ОСОБА_2 складає 2.48% проміле (а.с.1).

Із акту огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що під час освідування були присутні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які своїми підписами підтвердили факт перебування водія ОСОБА_2 в стані алкогольного спяніння (а.с.3).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2Д у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.

У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Зазначені вимоги закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.

З огляду на вищезазначене постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 31 березня 2017 щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у звязку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 31 березня 2017 щодо ОСОБА_2 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1