Рішення № 66263893, 26.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.2017 Справа № 904/2214/17

За позовом Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим", м. Суми

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 8050,00 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 25.10.16р.

Суть спору:

Приватне спеціалізоване підприємство "УкрРосХим" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 8050,00 грн. збитків (нестачі) від втрати вантажу та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з перевезення вантажу в частині доставки вантажу в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2017 р. по справі № 904/2214/17 порушено провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.04.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 26.04.2017 р.

Представник позивача у судові засідання не зявився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без участі позивача за наявними документами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.04.2017 р. заперечував проти позову, доказів в обґрунтовування заперечень суду не надав.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.04.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору № ДГ-NPS008960 від 02.12.2015 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "НФ Трейдінг Україна" та Приватним спеціалізованим підприємством "УкрРосХим", на адресу позивача направлена партія товару добриво складне мінеральне NP 12:24, виробництва ПАТ "Сумихімпром" у кількості 64 000 кг (1 280 мішків по 50 кг кожний).

У залізничній накладній № 43397710 зазначено, що вантажовідправником є ПАТ "Сумихімпром".

Під час комісійної видачі вантажу фактично встановлена наявність 63 000 кг, що менше ніж зазначено у залізничній накладній, тобто виявлена нестача у розмірі 1000,00 кг.

Нестача продукції підтверджена Комерційним актом РА № 012708/3 від 01.07.2016 р., в розділі "Д" якого зазначено, що на підставі актів загальної форми станції Смородино Південної залізниці № 475, станції Верхівцеве №6666,6670,станції Кривий Ріг Сортувальний №5241, та акту загальної форми станції Девладове №307 проводилась комісійна видача вантажу вагону № 24261273 в присутності ДС ОСОБА_2, агента комерційного ОСОБА_3, менеджера ПСП "УкрРосХим" ОСОБА_4 Про комісійну видачу вантажу повідомлено чергового представника ОСОБА_5 Софіївського відділення поліції Дзержинського відділу Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області. В документі зазначено вантаж добрива хімічні, мінеральні не поіменовані в алфавіті, маса вантажу визначалась відправником по стандарту 1280 місць. По документу нетто 64000 кг., тара 22 400 кг., стандартна маса одного місяця брутто/нетто 50 кг. При видачі вагону знято справну ЗПП з лівої сторони станції Баси № И 553790 відправника, з правої сторони свинцова пломба станції Кривий Ріг Сорт. А О11.Вантаж в мішках з поліпроетилена, трафарети на мішках Супер-Агро NP 12:24-10S. Навантаження мішків в вагоні між дверми в 9 ярусі.

Таким чином, загальна вартість недостачі у вагоні № 24261273, згідно розрахунку позивача, складає 8050,00 грн.

Отже, як зазначає позивач недостача вантажу у спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, тому просить стягнути з відповідача збитки (нестачі) від втрати вантажу у розмірі 8050,00 грн. що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (статті 115 Статуту).

Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5082, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.

Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.

За приписами п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Проте, у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та вартість, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості відвантаженої продукції, оскільки, згідно чинного законодавства, залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

За ст. 114 та ст. 115 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Наведеної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові від 11.07.2012р. № 31/6.

Виходячи із вказаної вартості вантажу позивачем розрахована вартість втраченого вантажу у вагоні № 24261273, яка складає 8050,00 грн.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 8050,00 грн. збитків (нестачі) від втрати вантажу.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіонального філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим" (40020, м. Суми, вул. Ковпака, 4, код ЄДРПОУ 13996998) 8050,00 грн. (вісім тисяч пятдесят грн. 00 коп.) збитків (нестачі) від втрати вантажу, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України 28 квітня 2017 р.

Повне рішення складено 26.04.2017