Рішення № 66263827, 25.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2017 Справа № 904/2192/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про стягнення 146 465,36 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 8 від 10.01.17р.

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача 146 465,36 грн. вартості послуг зі зберігання зерна

Відповідач відзив на позов, документи, витребувані судом, чи доказів відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав. Представник Відповідача у судовому засіданні 04.04.17р. повідомив про неготовність до розгляду справи, а у судове засідання 25.04.17р. Відповідач не забезпечив явку свого представника.

Для огляду в судовому засіданні Позивач надав оригінали Договору, складської квитанції на зерно, актів наданих послуг.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.12р. сторонами укладено Договір №65 складського зберігання зерна (далі Договір), за п.1.1. якого Поклажодавець (Відповідач) зобовязався передати, а Зерновий склад (Позивач) зобовязався прийняти зернову культуру (далі ОСОБА_2), забезпечити, за необхідності, доробку шляхом очищення та сушіння, а також зберігання (включаючи доробку вентилюванням та охолодженням в процесі зберігання) і провести відпуск ОСОБА_2 Поклажодавцеві.

У цьому договорі під терміном "зернова культура" розуміється зерно кукурудзи (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору ОСОБА_2 передається на зберігання з умовою "до запитання", але не довше ніж до 01.05.13р., крім випадку, передбаченого п. 3.3, 6.7 цього Договору. Термін зберігання ОСОБА_2 обчислюється по кількості календарних днів фактичного періоду зберігання.

ОСОБА_2 зберігається за адресою 19501, м. Городище, Черкаська область, вул. Індустріальна, 12 (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору ОСОБА_2 Поклажодавець доставляє на Зерновий склад автотранспортом; ОСОБА_2, що доставляється залізничним транспортом, приймається за наявності технічної можливості та згоди Зернового складу.

Згідно з п. 5.7. Договору Поклажодавець зобовязується не менш ніж за 10 днів до вибірки (переоформлення) провести з Зерновим складом звіряння кількості ОСОБА_2, що зберігається, і погодити терміни, спосіб і обсяги одержаної ОСОБА_2 в асортименті.

Оплата послуг, наданих відповідно до даного Договору, здійснюється Поклажодавцем у таких розмірах з урахуванням ПДВ, зокрема:

-оформлення складського документу (1 прим.) 11,40 грн.;

- приймання (1т фіз. ваги) 8,40 грн.;

- зберігання (1т в день) - 0,72 грн. (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.4. Договору оплата за послуги з приймання, оформлення складського документу, сушіння й очищення ОСОБА_2 здійснюється Поклажодавцем до 5 числа місяця, наступного за місяцем приймання ОСОБА_2 на зберігання. Підставою оплати є рахунок, що виставляється Зерновим складом

Оплата за послуги зберігання здійснюється щомісяця, до 5 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Підставою оплати є рахунок, що виставляється Зерновим складом (п. 6.5. Договору).

Даний Договір набирає сили з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобовязань, відповідно до умов цього Договору (п.12.1 Договору).

На виконання умов Договору, Позивач прийняв на зберігання від Відповідача ОСОБА_2 кукурудзу 3 класу на кормові потреби, 2012 року збирання урожаю у кількості 86 162 кг (вага фізична), залікова вага 69 524 кг, що підтверджується складською квитанцією на зерно № 542 від 12.11.12р.

За даними Позивача, він надав Відповідачеві послуги зі зберігання зерна на загальну суму 165 186,77 грн. за період з листопада 2012р. по грудень 2016р.

Починаючи з липня 2013р., Відповідач відмовлявся підписувати акти надання послуг, надані послуги оплатив частково, у сумі 18 721,41 грн.

Згідно з банківською випискою, наданою Позивачем, Відповідач оплатив послуги за не підписаними ним актами надання послуг, а саме: № 128 від 31.07.13р. у розмірі 3 403,90 грн., № 134 від 31.08.13р., № 142 від 30.09.13р. у розмірі 3 003,43 грн., № 158 від 31.10.13р. у розмірі 3 103,55 грн., № 192 від 30.11.13р. у розмірі 3 003,43 грн., № 223 від 31.12.13р. у розмірі 3 103,55 грн.

Позивач наполягає, що на неодноразові його письмові звернення (лист № 226 від 15.09.15р., № 256 від 02.11.15р., № 217 від 19.12.16р., № 13 від 18.01.17р.) з проханням сплатити борг за надані послуги, підписати акт звіряння взаємних розрахунків, а також акти надання послуг, Відповідач відповіді не надавав, борг не сплатив, у звязку з чим його борг становить 146 465,36 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Згідно з ч.1, 3 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Статтею 948 ЦК України передбачено, що Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Згідно з ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна України" зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня (ч. 1 ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна України").

Поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна (ч.1. ст. 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна України").

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час розгляду справи, Відповідач ОСОБА_3 виконання зобовязань за Договором чи інших доказів відсутності боргу, суду не надав.

Перевіривши доводи Позивача, надані документи, які свідчать про укладання Договору, виконання Договору Позивачем і неналежне виконання Договору Відповідачем, суд погоджується з позицією Позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, (код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія", 53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Елетрометалургів, 224 (код 31337984) 146 465,36 грн. основного боргу, 2 196,99 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 28.04.2017

Суддя С.Г. Юзіков