Постанова № 66262898, 25.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 рокуСправа № 924/1121/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Панової І.Ю., Погребняка В.Я.,ліквідатора ТОВ "Профілайн-Поділля" Капличного А.М. - в режимі відеоконференції,

ТОВ "Профілайн-Поділля" - Яроша В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля" в особі ліквідатора Капличного А.М. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 924/1121/16 Господарського суду Хмельницької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП "Фортуна-Дарниця" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 грудня 2007 року, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.11.2016 (суддя Яроцький А.М.) матеріали справи №924/1121/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП "Фортуна-Дарниця" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 грудня 2007 року були передані за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 (колегія суддів: Василишин А.Р. - головуючий, судді Бучинська Г.Б., Петухов М.Г.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Профілайн Поділля" в особі арбітражного керуючого Каплчного А.М. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24 листопада 2016 року у справі № 924/1121/16 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля" в особі ліквідатора Капличного А.М. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 скасувати, а справу передати до Господарського суду Хмельницької області на повторний автоматизований розподіл, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Профілайн-Поділля" Капличного А.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 25.04.2017 справа слухалася в режимі відеоконференції.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2016 ліквідатор ТОВ "Профілайн-Поділля" Капличний А.М. звернувся до суду першої інстанцій з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП "Фортуна-Дарниця" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 грудня 2007 року.

Передаючи матеріали справи за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва, суд першої інстанції застосував вимоги ч.1 ст.15 ГПК України про територіальну підсудність справ господарському суду, оскільки обидві сторони спірного договору та майно знаходяться в місті Києві, а спори, пов'язані з укладанням, зміною умов, розірванням чи визнанням недійсними договорів, підлягають вирішенню господарським судом за місцем знаходження однієї з сторін, до якої звернувся заявник.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши про його відповідність обставинам справи та нормам процесуального права.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції при перегляді справи у відповідності до ст.ст.99,101 ГПК України не досліджені в повній мірі вимоги та доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 22 грудня 2007 року між ТОВ АТП "Фортуна-Дарниця" (відповідачем) та ТОВ "Лагуна Плюс ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., зареєстрований в реєстрі за № 8213, відповідно до умов якого відповідач продав ТОВ "Лагуна Плюс ЛТД" нежилий будинок - будівлю АРМ № 2, площею 412,80 кв.м., який розташований у м. Києві, вул. Віскозна, 32 (літера б).

Звертаючись із позовом до суду про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу від 22.12.2007, заявник послався на те, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.04.2011 було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля".

Постановою господарського суду Хмельницької області від 04.05.2011 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Герасименко І.І., в подальшому ліквідатора було замінено, і ухвалою від 30.10.2013 ліквідатором ТОВ "Профілайн-Поділля" призначено арбітражного керуючого Капличного А.М.

В ході здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатор Капличний А.М. виявив, що за спірним договором купівлі-продажу відповідач ТОВ АТП "Фортуна-Дарниця" як учасник ТОВ "Профілайн-Поділля" відчужив третій особі майно, яке до цього було віднесено ним до статутного капіталу позивача - ТОВ "Профілайн-Поділля", чим порушив його законний інтерес на це майно.

При цьому, звертаючись з даним позовом до господарського суду Хмельницької області, ліквідатор Капличний А.М. вказував на корпоративний характер спору, оскільки відповідач (ТОВ АТП "Фортуна-Дарниця") є учасником позивача та своїми діями порушив право останнього на передане до його статутного капіталу майно, тому цей спір має розглядатись господарським судом Хмельницької області відповідно до ст.16 ГПК України про виключну підсудність справ.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, повторно переглянувши справу в апеляційному порядку згідно ст. ст. 99, 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність передачі матеріалів справи за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва, пославшись на те, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23 листопада 2016 року №1001738448 та №1001738382: місцезнаходження сторін спірного договору, а саме, юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна Плюс ЛТД" визначено - м. Київ, Печерський Узвіз, будинок 15, квартира 46; відповідача АТП "Фортуна-Дарниця" - м. Київ, Деснянський район, вул. Віскозна, будинок 32, і майно за Договором знаходиться в м. Києві.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом та докази, на підставі яких прийнято рішення.

Згідно ч.2 ст.105 ГПК України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам чинного законодавства, оскільки погодившись із висновком суду першої інстанції та заливши ухвалу без змін, суд апеляційної інстанції лише констатував факти, встановлені судом першої інстанції. При цьому, суд не проаналізував аргументи апеляційної скарги та не обґрунтував чому він не приймає до уваги доводи заявника (позивача) щодо корпоративного характеру позову та необхідності застосування виключної підсудності при розгляді даного спору.

Крім цього, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доводам заявника апеляційної скарги стосовно прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення у незаконному складі суду.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відхиляючи будь-які доводи сторін, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи не взято до уваги судом.

Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст.ст. 43, 84, 101 ГПК України взагалі не надав оцінки з правовим обґрунтуванням доводам ліквідатора ТОВ "Профілайн-Поділля", які були викладені в позовній заяві та в апеляційній скарзі в частині необхідності, на думку заявника, застосування до вказаних правовідносин вимог ст.16 ГПК України про виключну підсудність справ.

Отже, суд апеляційної інстанції справу по суті повторно у повному обсязі не розглянув, чим припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 з направленням справи на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати вищевикладене, більш повно та ретельно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профілайн-Поділля" в особі ліквідатора Капличного А.М. задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 у справі № 924/1121/16 скасувати.

Справу № 924/1121/16 передати на новий апеляційний розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Панова І.Ю. Погребняк В.Я.