Постанова № 66262736, 03.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/298/17 Справа № 216/379/17-п Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1І Доповідач - Іванова А.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року м. Дніпро

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Іванова А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає по мкр-н. ГірницькийАДРЕСА_1 в м. Кривому Розі,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КУпАП, -

В с т а н о в и в :

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 320 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні перевірки ТОВ «ВК «Промгруп», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Леніна, буд.55, було встановлено правопорушення, вчинене головним бухгалтером ОСОБА_2, що полягало в умисному ухиленні від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а саме розрахунки у сфері ЗЕД між СГД проведено з порушенням законодавчо встановленого терміну у сумі 275 775,00 доларів США (зовнішньоекономічний контракт від 11.11.2014 № 11/11-2014). Порушення є триваючим, на момент перевірки не виправлено, про що складено акт перевірки від 09.12.2016 за № 683/04-36-14-03/37861426.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_2 06 березня 2017 року подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162-1 КУпАП щодо неї.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що суд першої інстанції вирішуючи питання про притягнення останньої до адміністративної відповідальності не дослідив акт перевірки від 09 грудня 2016 року за №683/04-36-14-03/37861426, який був підставою для складання інспектором податкового органу протоколу про адміністративне правопорушення. Також зазначає, що вказаний акт перевірки надійшов до ТОВ «ВК «Промгруп» поштою, однак на цей момент ОСОБА_2 була звільнена з посади головного бухгалтера ТОВ «Промгруп», у звязку з чим не змогла ознайомитися з вказаним актом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує про адміністративне оскарження акту перевірки та податкових повідомлень, прийнятих на його підставі в порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання ОСОБА_2 не зявлявся, про поважні причини своєї неявки суду не повідомила, а оскільки осатання належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП, вважає можливим розглянути справу без її участі.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що адміністративне стягнення, яким її було піддано, не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, є безпідставними і такими, які спростовуються матеріалами справи.

Так, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, актом перевірки від 09 грудня 2016 року за №683/04-36-14-03/37861426 та іншими письмовими матеріалами справи.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про недослідження акту перевірки судом першої інстанції, є необгрунтованими, оскільки вказаний доказ був покладений в основу рішення суду про визнання вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КУпАП та накладенню адміністративного стягнення.

Доводи в апеляційній скарзі, стосовно того, що ОСОБА_2 своєчасно не ознайомилась з вищевказаним актом перевірки у звязку із звільненням останньої з посади головного бухгалтера ТОВ «ВК «Промгруп», через що фактично не мала можливості висунути заперечення та оскаржити його є необгрунтованими та не підтверджуються матеріалами провадження.

Так, в матеріала справи наявний акт від 09 грудня 2016 року про неможливість вручення та підписання посадовими особами ТОВ «ВК Промгруп» акту перевірки від 09 грудня 2016 року за №683/04-36-14-03/37861426, оскільки посадові особи за місцем реєстрації відсутні та через що другий екземпляр акту було направлено поштою (а.с.7). Дана процедура відповідає вимогам положень п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року. Згідно поштової накладної вказаний документ був одержаний посадавою особою підприєства 10 січня 2017 року (а.с.7).

Крім того виходячи із змісту апеляційної скарги, акт перевірки від 09 грудня 2016 року за №683/04-36-14-03/37861426 та податкові повідомлення-рішення оскаржені в адміністративному порядку, що протирічить доводам ОСОБА_2 про неможливість оскарження внаслідок несвоєчасного ознайомлення з вказаними документами.

При накладенні стягнення на ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до ст.33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження ним вчинення нових правопорушень.

Інших доказів відсутності вини ОСОБА_2, не надано та матеріалами справи не встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що застосовані до ОСОБА_2 судом першої інстанції вид та розмір адміністративного стягнення є обґрунтованими та в повній мірі будуть сприяти її вихованню в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нею нових правопорушень, тоді як доводи апеляційної скарги не дають законних та обєктивних підстав для скасування накладеного на ОСОБА_2 адміністративного стягнення.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.162-1 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_3