Ухвала суду № 66262372, 27.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

27.04.2017 р.№ 2а-820/1719/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання Цабеки К.Є.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник, Головне управління ДФС у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до ФОП ОСОБА_3, в якому просив підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - ФОП ОСОБА_3, накладений рішенням заступника начальника Головне управління ДФС у Харківській області від 24.04.2017р. № 4372/10/20-40-14-10.

В обґрунтування заявлених вимог субєкт владних повноважень зазначив, що у спірних правовідносинах, Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), яка перебуває (розміщене, зберігається) за адресою АДРЕСА_1 та за місцем здійснення діяльності: м.Харків, 23 ОСОБА_2, 62 (сервісний центр «Анклав»)

Вказане рішення Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено 24.04.2017 року 16 год. 00 хв. Головне управлінням ДФС у Харківській області вважає винесення рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків обґрунтованою мірою для негативних наслідків для ФОП ОСОБА_3, оскільки останнім було не допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що унеможливлює реалізацію контролюючим органом функції по проведенню фактичної перевірки платника податків. За таких обставин, субєкт владних повноважень вважає за необхідне підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити подання з підстав наведених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі, оскільки наказ Головного управління ДФС у Харківській області від 31.03.2017 року № 1287 про проведення фактичної перевірки оскаржено у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ від 31.03.2017 року № 1287 про проведення фактичної перевірки господарського обєкту розташованого за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 62, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п.2984910047), тривалістю у відповідності до вимог п.82.,3. ст..82 Податкового кодексу України, за період діяльності з 27.10.2015 року по дату завершення перевірки.

На проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу в.о. начальника ГУ ДФС у Харківській області виписано направлення від 31.03.2017 року №№1972,1973.

В матеріалах справи міститься акт від 13.04.2017 № 625/20/40-14-10/НОМЕР_1 про не допуск до проведення фактичної перевірки, а також акт від 13.04.2017 №632/20-40-14-10/НОМЕР_1 про відмову від отримання акту недопуску до проведення фактичної перевірки та надання пояснень.

З пояснень представника позивача вбачається, що при виході 13.04.2017 посадовими особами контролюючого органу за адресою господарського обєкту, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3, для проведення фактичної перевірки було предявлено наказ на проведення перевірки, службові посвідчення, а також направлення на перевірку. Однак субєктом господарювання повідомлено про відмову у допуску посадових осіб до перевірки, про що складено акт від 13.04.2017 № 625/20/40-14-10/НОМЕР_1 про не допуск до проведення фактичної перевірки, а також акт від 13.04.2017 №632/20-40-14-10/НОМЕР_1 про відмову від отримання акту недопуску до проведення фактичної перевірки та надання пояснень.

Письмові пояснення платника податків щодо причини відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не надано.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94 ст. 94 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено Рішення від 24.04.2017 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що наказу на проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу надано не було. Відповідач отримав копію наказу лише 24квітня 2017 року. 27 квітня 2017 року було подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду в якому ФОП ОСОБА_3 просить визнати дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо складання наказу непрпровомірними та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 1287 від 31.03.2017 року.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті даної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

В судовому засіданні було встановлено, що 27 квітня 2017 року ФОП ОСОБА_3 подано адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо складання наказу неправомірними та скасування наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1287 від 31.03.2017 року, про, що свідчить штамп канцелярії Харківського окружного адміністративного суду № 820/1758/17 від 27.04.2017р.

Тобто, на даний час відповідачем оскаржується законність проведення перевірки, недопуск до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Враховуючи пояснення представника відповідача та виходячи із системного аналізу положень ст.1833 КАС України, суд вбачає у спірних правовідносинах спір про право, тобто предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме: платник податків заперечує не лише накладення адміністративного арешту, а й законність проведення перевірки взагалі.

Оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України. Суд також вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст.1833,157,185 КАС України суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосєльцева О.В.