Постанова № 66261838, 27.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1997/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (згідно ордеру та витягу з договору)

представника відповідача ОСОБА_2, (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національно поліції в Одеські області про визнання протиправним рішення від 28.02.2017 року № 14/1-Л-331 та про зобовязання здійснити виплату, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 31 березня 2016 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним рішення Головного управління Національно поліції в Одеські області від 28.02.2017 року № 14/1-Л-331 про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у звязку із встановленням ОСОБА_3 інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та про зобовязання Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду ІІІ групи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові, з посиланням на Закон України «Про міліцію», Закон України «Про Національну поліцію», зазначено, що ОСОБА_3, проходив службу в органах внутрішніх справ України з 14 березня 2003 року на різних посадах до 06 листопада 2015 року. Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 04.11.2015 року № 1160 о/с майора міліції ОСОБА_3, старшого інспектора Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області звільнено зі служби в органах внутрішніх справ з 06.11.2015 року. Наказом ГУНП в Одеській області від 07.11.2015 року №250 о/с ОСОБА_3, який мав спеціальне звання майор міліції, на підставі пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» прийнято на службу в поліції в порядку переатестування на посаду старшого інспектора Білгород-Дністровського відділу поліції Головного управління Національній поліції в Одеській області з присвоєнням йому спеціального звання майор поліції. Наказом ГУНП в Одеській області від 15.07.2016 року № 663 о/с ОСОБА_3, старшого інспектора Білгород- Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області, звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч.1 ст. 77 (через хворобу). Відповідно до свідоцтва про хворобу №212/2 виданого 04.07.2016 року військово- лікарською комісією ТМО МВС України по Одеській області, встановлено що травма, яку позивач отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ, повязана з виконанням службових обовязків, а захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно довідки до акту огляду Медико-соціальною експертною комісією від 23.11.2016 року серії 10 ААВ №812788 ОСОБА_3, було присвоєно III групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 26 січня 2017 року ОСОБА_3, звернувся до ГУНП в Одеській області із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у звязку з тим що, позивач отримав III групу інвалідності під час проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка передбачена законом. Але листом від 28.02.2017 №14/1-Л-331 ГУНП в Одеській області було відмовлено у виплаті цієї допомоги, оскільки, на думку відповідача, для її виплати немає правових підстав, а саме, призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких повязана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Законом України «Про Національну поліцію України» не передбачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, викладених в адміністративному позові.

13 квітня 2016 року (а.с. 49-51) від представника ГУНП в Одеській області за довіреністю до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, де зазначено, що адміністративний позов задоволенню не підлягає в повному обсязі. Відповідач не погоджується з твердженням позивача, що у нього виникло право на виплату одноразової грошової допомоги на підставі ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» та пп. 4 п. 5 розділу І Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4. Позивач з 2003 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та наказом ГУМВС України від 04.11.2015 № 1160 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 УРСР від 29 липня 1991 року №114. З 07.11.2015 по 22.07.2016 останній проходив службу в Головному управлінні Національній поліції в Одеській області, та наказом ГУНП в Одеській області від 15.07.2016 № 663 о/с його було звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Як свідчить копія довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 127358, долученої ОСОБА_3 до матеріалів справи, 28.11.2016 року позивачу була встановлена III група інвалідності за травмою, повязаною з виконанням службових обовязків 23.11.2009 з втратою професійної працездатності - 60%. Відповідно до листа ОСОБА_5 в Одеській області від 28.02.2017, встановлено, що згідно ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським передбачена виплата допомоги у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок захворювання, повязаного з проходженням ним служби в поліції, у той час як захворювання ОСОБА_3 настало (згідно довідки МСЕК) у звязку з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких повязана з проходженням служби в ОВС, законом України «Про Національну поліцію України» не передбачено.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3, з підстав зазначених в запереченнях на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3, з 14.03.2003 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджено записами в трудовій книжці (а.с. 24-25).

В період проходження служби: при виконанні службових обовязків повязаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю 23.11.2009 року, стався нещасний випадок за участю оперуповноваженого СКР Б.Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області ст. лейтенанта ОСОБА_3, а саме заподіяна травма іншою особою (ЗЧМТ, струс головного мозку, ухиби мяких частин голови), що підтверджено: висновком за результатами службового розслідування факту нанесення тілесних ушкоджень співробітникам Білгород-Дністровського МВ ГУМВС від 03.12.2009 року (а.с.9-11), актом розслідування нещасного випадку (а.с. 12-17), актом № 3 про нещасний випадок (а.с. 18-22), довідкою ГУМВС України в Одеській області № 10/25 (а.с. 23).

З 07.11.2015 року по 22.07.2016 року ОСОБА_3, проходив службу в Національній поліції, що підтверджено записами в трудовій книжці (а.с. 24-25).

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про хворобу № 212/2 від 04.07.2016 року Військово-лікарської комісії ТМО МВС України по Одеській області (а.с.28-29), встановлено, що ОСОБА_3, не придатний до військової служби в мирний час, обмежено непридатний до служби в поліції.

На підставі рапорту ОСОБА_3 від 06.07.2016 року, подання начальника Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області від 06.07.2016 року та свідоцтва про хворобу № 212/2 виданого ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області від 04.07.2016 року, ГУНП в Одеській області 15 липня 2016 року видано наказ № 663 о/с про звільнення зі служби в поліції за п. 2 ч.1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_3 старшого інспектора Білгород-Дністровського відділу поліції ГУНП в Одеській області з 22 липня 2016 року (а.с. 26).

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.11.2016 року (а.с. 27) встановлено що ОСОБА_3, встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною інвалідності вказано «травма пов'язана з виконанням службових обовязків», ступінь втрати працездатності 60%.

Позивач звернувся із заявою до начальника ГУНП в Одеській області з проханням провести виплату одноразової грошової допомоги у звязку з тим, що він отримав 3 групу інвалідності при проходженні служби в органах внутрішніх справ та травму під час виконання службових обовязків (а.с. 31). Заява зареєстрована в ГУНП в Одеській області 01.02.2017 року за № Л-1401 та в ОСОБА_5 в Одеській області 08.02.2017 року за № л-331.

ОСОБА_6 фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області № 14/1-Л-331 від 28.02.2017 року позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, з підстав того, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським, втрата працездатності яких повязана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Законом України «Про Національну поліцію України» не передбачена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом ОСОБА_4 України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Положеннями абзацу 3 п. 15 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету ОСОБА_4 України № 850 від 21.10.2015 року (далі - Порядок №850).

Приписами Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пп.2 п.2).

Підпунктом 2 п. 3 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у звязку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного звязку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не повязане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, імя та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України) (п. 7). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги,…(п.8). МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9).

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок отримання травми при виконанні службових обовязків при проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01 лютого 2017 року звернувся до ГУНП в Одеській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, яка йому була встановлена внаслідок проходження служби в органах внутрішніх справ, в порядку, визначеному наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293).

Зазначеним наказом затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 4, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Разом з тим, згідно п. 3 розділу 3 Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до довідки до акта медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 812788 позивачу на підставі акту огляду МСЕК № 6 встановлено третю групу інвалідності з 28 листопада 2016 року, по причинні: травма повязана з виконанням службових обовязків (а.с. 27).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач відповідає визначеним у вказаному вище Порядку № 4 критеріям та є таким, що має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на підставі свідоцтва про хворобу від 04 липня 2016 року № 212/2 позивача було звільнено з органів Головного управління Національної поліції в Одеській області. Тобто, останнім місцем служби позивача як поліцейського є Білгород-Дністровський відділ поліції Головне управління Національної поліції в Одеській області.

З урахуванням зазначеного та положень п. 3 розділу 3 Порядку № 4, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги до Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Отже, оскільки наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено наявними у нього та поданими відповідачу разом з відповідною заявою доказами, суд приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління Національної поліції в Одеській області у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності.

Представник відповідача заперечуючи проти задоволення адміністративного позову зазначив, що у позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженого наказом МВС України № 4 від 11.01.2016 року.

Однак суд критично оцінює зазначене твердження представника відповідача щодо того, що на позивача не розповсюджуються правила Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 4, оскільки вказане твердження є необґрунтованим, що підтверджується п. 3 розділу 3 Порядку № 4, за змістом якої призначення вказаної допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.

Також суд враховує, що відповідно до пп. 4 п. 5 розділу 1 Порядку № 4 визначено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі, зокрема, втрати працездатності поліцейського, а саме: пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми чи каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в частині вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Національно поліції в Одеські області від 28.02.2017 року № 14/1-Л-331 про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у звязку із встановленням ОСОБА_3 інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Та відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 26 січня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.

З метою вирішення вимоги позивача щодо зобовязання ГУНП в Одеській області виплати одноразову грошову допомогу, суд зазначає наступне.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі … втрати працездатності поліцейського, визначається Законом України «Про Національну поліцію» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі … втрати працездатності поліцейського.

Приписами п.5 розділу IIІ Порядку 4 визначено перелік документів які подаються для виплати одноразової грошової допомоги. На заяві (рапорті) графа «Відмітка кадрового підрозділу» заповнюється підрозділом кадрового забезпечення Національної поліції або відповідного міжрегіонального, територіального органу поліції, засвідчується підписом його керівника та скріплюється відповідною печаткою (п.6 р.ІІІ Порядку 4). При прийманні матеріалів фінансові підрозділи зобовязані: перевірити правильність оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу; перевірити відповідність оригіналам копій документів, зафіксувати й засвідчити виявлені розбіжності. Фінансові підрозділи мають право витребувати від інших підрозділів поліції та у осіб, яким оформляється ОГД, до оформлені документи, а також вимагати подання інших документів, необхідних для прийняття рішення про призначення ОГД (п.7 р.ІІІ Порядку). Фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: …. у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій (п.1 р. IV Порядку 4). Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у пятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п.2 р. IV Порядку 4). ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції (п.5 р. IV Порядку 4).

З вище зазначених приписів Порядку 4 вбачається, що для виплати одноразової грошової допомоги необхідно: висновок фінансового підрозділу про призначення одноразової грошової допомоги що складається та затверджується у відповідності до п.1 р. IV Порядку 4 та наказ про виплату такої допомоги керівника територіального органу поліції. Виплата ОГД здійснюється в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.

Таким чином, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, без порушень принципу розподілу влади.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобовязання ГУНП в Одеській області здійснити виплату, за відсутності висновку фінансового підрозділу та наказ про виплату такої допомоги передбачають втручання в діяльність суб'єкта владних повноважень, який уповноважений приймати відповідні рішення.

Отже, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити певні дії не можуть бути задоволені з тих підстав, що суд не може підміняти собою суб'єкта владних повноважень щодо реалізації ним власних повноважень, наданих законодавством.

Враховуючи, що під час розгляду справи судом не встановлено наявність висновку фінансового підрозділу про призначення одноразової грошової допомоги та наказу про виплату такої допомоги позивачу, а позивачем не оскаржувалися дії ГУНП в Одеській області, щодо не вчинення дій відповідачем у відповідності до Порядку 4, суд вважає вимогу ОСОБА_3, про зобовязання здійснити виплату ОГД в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Національно поліції в Одеські області від 28.02.2017 року № 14/1-Л-331 про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у звязку із встановленням ОСОБА_3 інвалідності ІІІ групи внаслідок захворювання, повязаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 26 січня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 27.04.2017 року.

Суддя Вовченко O.A.