Ухвала суду № 66261022, 27.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2017 року № 826/4021/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконної бездіяльність Окружного адміністративного суду м. Києва в ухиленні від виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду, постановленої 27.09.2016 у справі №826/5438/15;

- зобовязати Окружний адміністративний суд м. Києва виконати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду та вручити позивачу дублікат виконавчого листа від 21.10.2015, виданого у справі №826/5438/15;

- відшкодувати на користь позивача за незаконні рішення, дії і бездіяльність відповідача за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду у сумі 1 000 000 (одного мільйону) гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2017 (суддя Літвінова А.В.) відкрито провадження в адміністративній справі №826/4021/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2017 справу №826/4021/17 передано до Київського окружного адміністративного суду на підставі частини 2 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку тим, що однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду (Окружний адміністративний суд міста Києва, відповідач).

26.04.2017 справа №826/4021/17 надійшла на адресу Київського окружного адміністративного суду.

26.04.2017 здійснено автоматизований розподіл справи між суддями Київського окружного адміністративного суду та передано справу на розгляд судді Кушновій А.О.

Згідно з приписами частини сьомої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом, до якого вона надіслана.

У зв'язку з цим, Київський окружний адміністративний суд приймає до провадження адміністративну справу №826/4021/17.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як вбачається із змісту позовної заяви, а саме, розділу «додатки», позивачем зазначено про приєднання до цього листа 3 (трьох) копій адміністративного позову для вручення відповідачу, третій особі-1, третій особі-2 на 2-х аркушах з обох сторін кожна, тобто, на 6-и аркушах.

Судом встановлено, що 28.03.2017 представником відповідача отримано примірник адміністративного позову, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 18).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні інші примірники позовної заяви для вручення третій особі-1 та третій особі-2, що підтверджується також актом від 26.04.2017, який складений працівниками канцелярії Київського окружного адміністративного суду під час перевірки адміністративної справи №826/4021/17, що надійшла поштою.

Окрім того, в силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не було долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору за звернення з позовною заявою.

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік №1801-VIII від 21.12.2016 установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

В позовній заяві заявлено три позовні вимоги, дві з яких є вимогами немайнового характеру, а третя позовна вимога - майнового характеру.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Проте, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, з урахуванням положень п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", позивачу слід було сплатити судовий збір у 1 280 грн. (640 грн. х 2 = 1 280 грн).

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1 280,00 грн.

Разом з цим, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить звільнити його від сплати судового збору за нематеріальні вимоги цього адміністративного позову в кількості 2-х вимог, тобто звільнити його від сплати судового збору в сумі 1 280,00 грн.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає про низький майновий стан, що позбавляє його можливості оплатити цей судовий збір. Окрім того, зазначає, що протягом 2016 року суди звільняли його 10 (десять) разів від сплати судового збору, і тому, враховуючи наведене, керуючись ч.1 ст. 72 КАС України, він звільнений від сплати судового збору за всі вимоги немайнового характеру цього позову.

На підтвердження зазначеної обставини позивачем надано копії трьох судових рішень, за якими його звільнено від сплати судового збору (а.с. 14-16).

Розглядаючи дане клопотання по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Як встановлено вище, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач стверджує про низький майновий стан, посилаючись на судові рішення, за якими його звільнено від сплати судового збору.

Суд зазначає, що доказами скрутного майнового стану особи, що не дозволяє їй сплатити судовий збір, є конкретні документальні докази, які підтверджують неспроможність сплати судового збору. Такими доказами можуть бути документи, що свідчать про статус особи (пенсійне посвідчення), про обсяг доходів за певний час до звернення до суду (довідка ПФУ про суму виплаченої пенсії за передостанній рік), інформація про доходи від податкових органів (довідка про суму отриманих доходів із Державного реєстру фізичних осіб), про наявність осіб, які перебувають на утриманні позивача тощо.

Як вбачається з наданих на підтвердження даного факту рішень, скрутне матеріальне становище позивача у наданих суду копіях трьох судових рішень було підтверджено повідомленнями про призначення субсидій на ЖКП, копією пенсійного посвідчення, довідки форми №3.

Проте вищезазначених документів або будь-яких інших документів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача до позовної заяви не надано.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи те, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, суд вважає за необхідне надати позивачу 30-денний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

При цьому суд звертає увагу, що про наявність недоліків позовної заяви було вказано в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2017 про відкриття провадження в адміністративній справі №826/4021/17.

За таких обставин, враховуючи те, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, суд вважає за необхідне запропонувати ОСОБА_1 у 30-денний термін з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду копій позовної заяви із доданими до неї документами для третіх осіб.

Керуючись ст.ст. 160, 165 КАС України, суд,

у х в а л и в:

1. Прийняти адміністративну справу №826/4021/17 до провадження.

2. Надати позивачу 30-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати:

- два примірника позовної заяви для вручення третій особі-1 та третій особі-2;

- докази сплати судового збору у розмірі 1 280,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного доручення) або докази на підтвердження незадовільного (скрутного) майнового стану позивача.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи №826/4021/17 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.