Постанова № 66260801, 11.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року (о 09 год. 45 хв.) Справа № 808/361/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення в Олександрівському районі)

про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач або ФОП ОСОБА_1О.) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення в Олександрівському районі) (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача від 30.12.2016 №151 про анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є відомості про наявність податкового боргу з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 123 557,12 грн., однак позивач не є платником зазначеного податку, натомість заборгованість з єдиного податку у ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку відсутня. Декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік № НОМЕР_1 від 27.04.2015, на суму 123 557,12 грн. була подана до контролюючого органу як фізичною особою, в наслідок прощення частини заборгованості у розмірі 362 061,15 грн. за кредитним договором № 0703/0708/88-139 від 07.07.2008, що в силу приписам п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є додатковим благом, яке необхідно відображати у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачувати відповідний податок як фізичною особою, а не субєктом господарської діяльності. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (вх. № 10633 від 11.04.2017). Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (вх. № 10634 від 11.04.2017), проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. № 5132 від 22.02.2017). Зокрема зазначає, що відповідно до картки особового рахунку платника податків, у позивача з 31.07.2015 існував податковий борг з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 123 557,12 грн. Розмір податкової заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 став підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку, у зв'язку із наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, відповідно до абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 та п.299.10. ст.299 Податкового кодексу України. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовним вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи подані клопотання представників сторін, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 26.04.1996 за № 2 103 017 0000 044804, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (Серія В03 № 122429), який міститься в матеріалах справи (а.с.10).

01.01.2012 ФОП ОСОБА_1 здійснено перехід на спрощену систему оподаткування та з 01.01.2012 позивач належить до третьої групи платників податку за ставкою 5 % (а.с.9).

30.12.2016 Комісією Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (відділення в Олександрівському районі) винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 151. Комісія створена відповідно до розпорядження Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.12.2016 № 73-Р. У рішенні зазначено, що реєстрація ОСОБА_1 як платника єдиного податку анулюється з причини наявності податкового боргу з податку на доходи осіб, що сплачується за результатами річного декларування на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України. Платник не сплачує податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування з 01.10.2015 по 31.03.2016, розмір заборгованості становить 123 577,12 грн. Датою анулювання реєстрації є 31.12.2016 (а.с.12-13).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправними позивач звернулась до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі Податковий кодекс України).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регламентуються положеннями глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України, зокрема за приписами п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

За змістом п. 295.3 та 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Згідно з п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєрідність та повноту сплати єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Статтею 299 Податкового кодексу України передбачений порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку слугувала наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування з 01.10.2015 по 31.03.2016 у розмірі 123 577,12 грн.

Так, судом встановлено, що відповідно до повідомлення про анулювання (спрощення) частини боргу (вих. № 0703/0708/88-139 від 07.07.2008) від 01.10.2014 АТ «Дельта Банк» прийнято рішення про анулювання (спрощення) частини заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 362 061,15 грн. за кредитним договором № 0703/0708/88-139 від 07.07.2008 та запропоновано ОСОБА_1 самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб та відобразити вищезазначений дохід у річній податковій декларації про майновий стан і доходи відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164 ст. 164 Податкового кодексу України.

Відтак, у фізичної особи ОСОБА_1 не субєкта господарської діяльності виникло додаткове благо, (а не у фізичної особи підприємця ОСОБА_1О.) у відповідності до положень Податкового кодексу України.

Таким чином, частина прощеного боргу у розмірі 362 061,15 грн. у відповідності до положень п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України є доходом, отриманим платником податку фізичною особою ОСОБА_1 як додаткове благо.

ОСОБА_1 як фізичною особою до податкового органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік № НОМЕР_1 від 27.04.2015, якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 123 557,12 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі № 808/1910/16, стягнуто з ОСОБА_1 кошти на погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 123 557,12 грн.

Ухвалою від 04.11.2016 у справі № 808/1910/16, розстрочено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі №808/1910/16 починаючи з листопада 2016 року на 36 (тридцять шість) місяців шляхом сплати рівними платежами у розмірі 3432,15 грн. щомісячно до листопада 2019 року включно.

Судом встановлено, що станом на 25.01.2017 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 123 557,12 грн. фізичною особою ОСОБА_1О достроково сплачено.

Відповідно до викладеного слідує висновок, що позичальником - боржником кому прощено частину боргу у розмірі 362 061,15 грн. є фізична особа ОСОБА_1О, а не субєкт господарської діяльності - фізична особа підприємець.

Як вбачається із облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб з 31.12.2015 по 31.12.2016, у позивача відсутній податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, крім того станом на 31.12.2016 наявна переплата у розмірі 16,17 грн., натомість на кожне перше число кожного кварталу 2016 року у ФОП ОСОБА_1 була наявна переплата у розмірі 16,17 грн., що свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб на кожне перше число місяця двох послідовних кварталів та на момент винесення оскаржуваного рішення, а відтак рішення відповідача від 30.12.2016 №151 про анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, у звязку із відсутністю у позивача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб, що є підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 151 від 30.12.2016 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму судового збору 1600 (одна тисяча шістсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак