Ухвала суду № 66260637, 28.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2280/16 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 22-ц/783/2016/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. І.

Категорія: 43

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради про зобовязання вчинити дії та оскарження дій,-

встановила:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні позову.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне зясування судом обставин справи. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.Вказує, що він, як медичний працівник, звернувся до Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР із заявою про внесення його до списків для позачергового надання житла. Однак, йому відмовлено в такому праві.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. На підставі ст.ст.10, 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Встановлено, що 29 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Львівської міської ради із заявою про зобовязання Управління житлового господарства внести його дані до списку громадян, які мають право на позачергове отримання житла.

Листом від 2 червня 2015 року Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР на звернення позивача надана відповідь, що Житловим кодексом України не передбачена пільга для медичних працівників.

Позивач звертався зі скаргою до Уповноваженому Верховної ОСОБА_3 Украхни з прав людини, у відповідь на яку отримав листа, в яку зазначено, що питання ведення обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподілу та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, а також видачі ордерів на заселення житлової площі в будинках державних та комунальних організацій належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно із ст. 31 ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Відповідно до ст. 60 цього Кодексу правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень затверджуються ОСОБА_3 Міністрів Української PCP і Українською республіканською радою професійних спілок.

На виконання ст. 60 ЖК постановою ОСОБА_3 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 № 470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській PCP.

Відносини щодо користування службовими приміщеннями регулюється главою 3 ЖК Української РСР.

Згідно з ч. 1 ст. 119 цього Кодексу перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством.

Відповідно до ст. 121 ЖК Української РСР, порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством. Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації.

ОСОБА_3 Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» затверджено Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення та Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP.

Відповідно до ст. 46 ЖК Української РСР, виключений перелік осіб, яким поза чергою надається жиле приміщення.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до вірного висновку про відмову в позові оскільки позивачем не доведено наявності вільного службового житла, яке могло бути розподілено позивачу. Водночас порушення черговості на отримання службового житла не доведено при розгляді справи і не містить законодавчого обґрунтування.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до вірного висновку, що позивачем не підтверджено наданими доказами факту порушення його прав, оскільки усі його доводи зводяться до припущень щодо отримання іншими особами житла всупереч встановленому законодавством порядку.

З такими висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: