Постанова № 66260556, 26.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/6961/16-п Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.

Провадження № 33/783/440/17 Доповідач: Макойда З. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Львів

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Макойда З.М., з участю захисника ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2017 року,-

в с т а н о в и в :

цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави та позбавити права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_3 в дохід держави 270 грн. 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою, ОСОБА_2 27.11.2016 року о 02 год. 45 хв. на автомобільній дорозі «Київ-Чоп» М-06, 618 км +100 м керував автомобілем Audi A 6, номерний знак JE0776 в стані алкогольного спяніння. Стан алкогольного спяніння підтверджується висновком лікаря № 456 СЦРЛ. Огляд на стан алкогольного спяніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі Стрийська районна центральна лікарня, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.

На вказану постанову судді правопорушник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції, скасувати постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2017 року та закрити провадження по справі. Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження, то такий пропущений з поважних причин, оскільки не був присутнім на розгляді справи, оскільки перебував на лікарняному, про що суду було відомо з його письмової заяви. Зазначає, що про постанову судді стало відомо 24.03.2017 року. Крім цього вказує, що постанова судді першої інстанції незаконна та необґрунтована, прийнята без врахування усіх обставин справи про адміністративне правопорушення, без розгляду ряду доказів, що спростовують факт керування ним 27.11.2017 року транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, виступ захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, вважаю, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, у разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП поліцейські керуються Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», постановами Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення», від 17 грудня 2008 року № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогоного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливам лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та іншими нормативно-правовими актами.

Крім цього, процедура огляду на стан спяніння відсторонення водія від /керування ТЗ такими, що вчинені з порушення вимог ст. 266 КУАП, постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 «Про затвердження Порядку направлення водіїв ТЗ для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а також до вимог спільного наказу МОЗ/ МВС України від 09.11.2015 N 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв ТЗ ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

У матеріалах справи є копія рапорту інспектора УПП від 27.11.2016 р. про те, що підставою зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 було вчинено останнім дій, які підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП (користування зовнішніми освітлювальними приладами), однак протокол про вчинення цього ОСОБА_2 за цим фактом працівниками поліції не складався і відомості про це у матеріалах справи відсутні.

Також, у рапорті зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_2 виявлено «ознаки спяніння»,однак які саме не вказані, оскільки зазначена вище інструкція та постанова КМ України дає перелік ознак, які можуть давати підстави того, що водій є нетверезий (колір обличчя, тремор рук, запах з рота алкоголю, тощо).

Про жодну із зазначених ознак ні в протоколі, ні в рапорті, ні в висновку лікарів на стан спяніння не вказано.

Водночас, із висновку результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння за № 456 складеного о 03 год. 00 хв. 27.11.2016 року вбачається, що такий складався та підписаний черговими лікарями травматологом і терапевтом, а підпис та участь в медичному огляді ОСОБА_2, лікаря нарколога відсутня.

Крім цього, є явні невідповідності у годинах при складанні цього висновку, оскільки протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП складався 0 03 год. 10 хв. 27.11.2016 року.

Також, у приміщенні медичного закладу ОСОБА_2 пройшов огляд на стан спяніння за допомогою «Драгера» наданого поліцією, результат позитивний, який нерозбірливо зазначений у копії рапорту, цифровий показник роздрукований з електронного носія, (чек) до справи не долучений.

При розгляді справи апеляційним судом ОСОБА_2 надав висновок щодо результатів медичного огляду за місцем проживання, а саме з Жовківської ЦРЛ про те, що такий огляд він пройшов о 04 год. 45 хв. 27.11.2016 року і ознак спяніння не виявлено.

Цей висновок належним чином складений та завірений печаткою.

В поясненнях ОСОБА_2 зазначав, що про розгляд цієї справі судом першої інстанції не був повідомлений, а тому участі в розгляді не приймав у звязку із хворобою, надавши відповідний медичний документ про це, а відтак ним вказаний висновок Жовківської ЦРЛ суду першої інстанції не надавався.

Про рішення суду першої інстанції він дізнався на сайті «Судова влада», 24.03.2017 року.

За таких обставин вважаю, що ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2017 року.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2 задоволити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах правопорушника ОСОБА_2 задоволити, а постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області ОСОБА_4