Ухвала суду № 66259312, 27.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 438/1288/16-к Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.

Провадження № 11-кп/783/445/17 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів: Макойди З.М., Белени А.В.,

при секретарі Щербай В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України за апеляційною скаргою прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 10.02.2017р. про повернення прокурору обвинувального акта,

за участю: прокурора Федини Л.М., Яворського С.М.

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

29.12.2016р. у провадження Бориславського міського суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 10.02.2017р. обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернуто прокурору Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4, зобовязавши його усунути виявлені недоліки протягом розумного строку.

Не погоджуючись із даною ухвалою прокурор Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування покликається на те, що ухвала про повернення обвинувального акта не відповідає викладеним у ній фактичним обставинам кримінального провадження, а також прийнята із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що згідно обвинувального акта слідчим дотримано усіх вимог закону та зазначено ті обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Вважає помилковим висновок суду про те, що обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин, і містить лише те, що було встановлено під час досудового розслідування. Попри відсутність в обвинувальному акті конкретної вказівки на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Твердження в обвинувальному акті про встановлені досудовим розслідуванням факти є абсолютно логічними та такими, що не суперечать п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні викладено чітко та конкретно. Покликається на Постанову Верховного Суду України від 24.11.2016р. у справі № 5-328кс16, згідно якої відсутність вказівки в обвинувальному акті на обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що твердження суду про те, що з обвинувального акта неможливо зробити висновок про ступінь співучасті обвинувачених не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки у даному випадку мала місце форма співучасті співвиконавство. Окрім цього, суд першої інстанції, виходячи за межі своїх процесуальних прав, у ході підготовчого судового засідання намагався дати оцінку правильності правової кваліфікації кримінального правопорушення.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, як необґрунтовану, а оскаржувану ухвалу без змін. У мотивах покликається на те, що судом першої інстанції обґрунтовано та мотивовано повернуто прокурору обвинувальний акт, оскільки такий не відповідає вимогам Закону та порушує право на захист підозрюваних. Вказує, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні взагалі не містить формулювання обвинувачення, а у такому викладено лише зміст підозри та фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та правова кваліфікація кримінальних правопорушень. З обвинувального акта у даному кримінальному провадженні неможливо зробити висновок про ступінь співучасті обвинувачених та форму вини кожного стосовно вчиненого діяння, оцінити фактичні обставини у повному обсязі та дійти висновку щодо кваліфікації їх діянь.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу та просили таку задоволити, думку захисника ОСОБА_5 та обвинувачених, які заперечили апеляційну скаргу прокурора та зазначили про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, є передчасним.

Вимоги до обвинувального акту встановлені ст. 291 КПК України.

Відповідно до даної норми закону обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи помякшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був предявлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

На переконання колегії суддів обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, та інші відомості, передбачені ст. 291 КПК України.

Колегія суддів визнає обґрунтованими апеляційні доводи прокурора про те, що твердження суду щодо неможливості з обвинувального акта дійти висновку про ступінь співучасті обвинувачених не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки у даному випадку мала місце форма співучасті співвиконавство.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх процесуальних прав, оскільки у ході підготовчого судового засідання намагався дати оцінку правильності правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Разом з тим, покликання прокурора на те, що підготовче судове засідання було проведено за відсутності потерпілого, є безпідставними, оскільки, як вбачається з оскаржуваної ухвали участь у підготовчому судовому засіданні приймав представник потерпілого ОСОБА_7

Оскільки, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому рішення суду першої інстанції про його повернення прокурору слід вважати таким, що порушує норми п.3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 10.02.2017р. про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, слід скасувати, як таку, що постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та постановити нову ухвалу, якою призначити у даному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 задоволити.

Ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 10.02.2017р. про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016140100000948 від 14.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України скасувати.

Призначити у даному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9