Рішення № 66257950, 19.04.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

19.04.2017

Номер провадження № 2/331/138/2017

ЄУН 331/6651/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Світлицької В.М.

при секретарі Богач А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріабанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АКБ «Індустріабанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.11.2007 р. між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» та ОСОБА_1 укладений договір кредитний (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 року. Факт надання позивачем кредиту ОСОБА_1 згідно з умовами кредитного договору підтверджується меморіальним ордером № TR.45789.1 від 09.11.2007 року, відповідно до якого з позичкового рахунку на поточний рахунок ОСОБА_1 позивачем було перераховано грошові кошти за кредитним договором в сумі 35000,00 доларів США згідно з заявою позичальника від 09.11.2007 р. та на виконання вимог п. 4.1 кредитного договору. 09.11.2007 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/0199/4/07, предметом іпотеки за яким є двокімнатна квартира № 72, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, буд. 22, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького МНО ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі за № 3581. Також, з метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором між АКБ «Індустріалбанк» та ОСОБА_2, як поручителем, 09.11.2007 року був укладений договір поруки № KRIP/0199/1/07, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобовязується перед банком солідарно в повному обсязі відповідати за виконання позичальником ОСОБА_1 усіх боргових зобовязань, які виникають з кредитного договору № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 р. Станом на 06.10.2016 року заборгованість за договором кредитним (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 року складає 28474,89 доларів США та 23715,09 грн. Кредитний договір було укладено між АКБ «Індустріалбанк» та ОСОБА_1 в інтересах сімї, про що свідчать заяви дружини позичальника ОСОБА_3 від 09.11.2007 р. про згоду на укладення кредитного договору та договору іпотеки. Кредитний договір укладено ОСОБА_1 в інтересах сімї, кошти отримані за кредитним договором використані для потреб сімї, а саме на покупку житла, тому, укладений між банком та ОСОБА_1 кредитний договір, згідно з вимог ч. 3 ст. 61, ч. 4 ст. 65 СК України створює обовязки також і для дружини позичальника ОСОБА_3 Оскільки за кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами ст. 60 СК України стали обєктом спільної сумісної власності подружжя, та були витрачені в інтересах сімї на придбання житла, то на спірні правовідносини поширюється правило про солідарну відповідальність. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором кредитним (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 року в розмірі 28474, 89 доларів США та 23 715, 09 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні представник ПАТ АКБ «Індустріалбанк» підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечують проти позовних вимог, просять суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, в попередніх судових засіданнях проти задоволення позову заперечувала.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ АКБ «Індустріалбанк» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.11.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредитний (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0199/11/07, згідно з умовами якого позивач надав ОСОБА_1 у користування кредитні кошти в розмірі 35000,00 доларів США, строком з 09.11.2007 р. по 08.11.2027 р. включно, для/на придбання нерухомості житлового призначення із сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 12% річних, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, банк зобовязується надати позичальнику у користування грошові кошти в сумі, на строки та цілі, визначені цим договором, шляхом перерахування коштів, на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 у розмірі 35 000 доларів США підтверджується меморіальним валютним ордером № TR.45789.1 від 09.11.2007 р.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору, позичальник забезпечує виконання своїх зобовязань з повернення кредиту, комісій, нарахованих відсотків, пені і штрафних санкцій, покриття можливих збитків банку, обумовлених невиконанням та/або неналежним виконанням обовязків позичальником по цьому договору через забезпечення його повернення шляхом застави (іпотеки) двокімнатної квартири № 72, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, буд. 22.

Для забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором від 09.11.2007 р. № KRI/0199/11/07, між банком та ОСОБА_1 укладено договір застави нерухомого майна (іпотеки) № KRIZ/0199/4/07 від 09.11.2007 р., за яким предметом іпотеки є нерухомість, а саме: двокімнатна квартира № 72, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, буд. 22.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору, погашення кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту без перерахунку розміру платежів в залежності від співвідношення будь-яких курсів валют, а сплата нарахованих комісій у національній валюті України, шляхом внесення готівки в касу банка або безготівковим перерахуванням коштів на рахунки банку, вказані у розділі 11 цього договору, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору, за порушення строку погашення заборгованості за кредитом та/або сплати нарахованих відсотків, комісій банк може нараховувати пеню в розмірі 1 (одного) відсотку від своєчасно не сплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зстаттею 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється за кожен день прострочення виконання ( частина третястатті 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором, та допустив заборгованість по кредиту, чим порушує умови договору, припинив погашення кредиту та процентів в порядку і строки, передбачені договором, і станом на 06.10.2016 р. утворилася заборгованість за кредитним договором, а тому повинен нести відповідальність, передбачену договором та сплатити штрафи передбачені договором.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором від 09.11.2007 р. № KRI/0199/11/07 між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № KRIP/0199/1/07 від 09.11.2007 р., згідно з умовами якого поручитель зобовязується відповідати перед банком солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання позичальником усіх його зобовязань за кредитним договором № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 р. та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Згідно з п. 2.1.1 договору поруки, банк має право у разі невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обовязковими для виконання протягом 5 (пяти) робочих днів з моменту отримання поручителем від банку письмового повідомлення про невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки, поручитель відповідає за зобовязаннями згідно з кредитним договором перед банком в тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Згідно з п. 3.2 договору поруки, відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Як вбачається з повідомлення від 25.08.2016 р., реєстру № 653 кореспонденції, відправленої АКБ «Індустріалбанк» 25.08.2016 р. (рекомендовані з повідомленням), позивачем було направлено на адресу ОСОБА_2 повідомлення про невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 р. з вимогою негайно виконати усі зобовязання за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання перед боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, відповідач ОСОБА_2 має зобовязання перед позивачем за договором кредитним (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) №KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 р. по поверненню кредиту ОСОБА_1., яке, як встановлено судом, на теперішній час не виконано.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідачаОСОБА_3 на користь банкузаборгованості за договором кредитним (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 року, слід за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.541, ч. 1, ч. 2 ст.543 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Укладення договору кредитного (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 в інтересах сім'ї підтверджується нотаріально завіреною згодою відповідача ОСОБА_3 від 09.11.2007 року, про надання згоди чоловіку на укладання та підписання договору кредиту та додатків до нього з АКБ «Індустріалбанк» на суму 35000,00 доларів США, а також договору іпотеки набутого ними під час шлюбу майна: квартири АДРЕСА_1.

За кредитним договоромбанк передав ОСОБА_1 грошові кошти у власність, які, згідно з вимогамист. 60 СК України, стають об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, відповідно до ч. 3ст. 61 СК Україниякщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 4ст. 65 СКдоговір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.

Частиною 1статті 190 ЦК Українипередбачено, що під майном слід розуміти, окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обовязки.

Таким чином, обєктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обовязки. Договір укладений одним із подружжя, створює обовязки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено вінтересахсімї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сімї.

Так, за кошти, одержані ОСОБА_1. за укладеним в шлюбі кредитним договором з банком було придбано квартиру.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що зазначений кредитний договір створив обов'язки щодо повернення кредиту і для ОСОБА_3.

Таким чином, загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідачів становить 28474,89 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 22895,03 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2014 р. по 30.09.2016 року включно в розмірі 5579,86 доларів США, а також пеня за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 23715,09 грн.

Відповідно до ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 п. 14 Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 12 Постанови № 5 від 30.03.2012 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ встановлено, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Разом із тим як за предявлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, про можливість стягнення суми в іноземній валюті, оскільки спір виник із зобовязань, виражених в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ст. 10 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обовязків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з абзацом 2 п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» від 12.06.2009 року встановлено, що розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.

Згідно з ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачаОСОБА_2,оскільки на їх підтвердження не надано належних та допустимих доказів, а тому вони є неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь банку понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 541, 543, 549, 554, 610, 611, 612, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 61, 65 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний «Індустріалбанк» заборгованість за договором кредитним (фізичних осіб на придбання нерухомості/на споживчі цілі під заставу нерухомості) № KRI/0199/11/07 від 09.11.2007 року в розмірі 28474,89 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 22895,03 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2014 р. по 30.09.2016 року включно в розмірі 5579,86 доларів США, а також пеню за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 23715,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний «Індустріалбанк» судовій збір у розмірі 3805,84 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.М. Світлицька