Ухвала суду № 66257597, 24.04.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3514/17

Провадження № 1-в/234/99/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Ткачова С.М., з участю секретаря Харькової Т.С.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про розяснення ухвали слідчого судді, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області звернувся із заявою ОСОБА_1 про розяснення ухвали слідчого судді.

В обґрунтування заяви він зазначив, що ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 11 березня 2017 року (справа № 234/3514/17, провадження № 1-кс/234/1311/17) щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Застава була внесена в той же день, і 13.03.2017 року його було звільнено з- під варти. Відповідно до зазначеної ухвали в разі внесення застави на нього було покладено обов'язки: прибувати до слідчого першого слідчого відділу управління прокуратури Донецької області із встановленої періодичністю; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та вїзд в Україну. Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 17.03.2017 року (справа №234/3716/17, провадження №1-кс/234/1371/17) його було відсторонено від посади старшого слідчого Покровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області строком на два місяці. При вирішенні питання щодо покладення на нього такого обовязку як заборона відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а це - місто Мирноград Донецької області, слідчим суддею залишилось поза увагою, що він працює в іншому місті - місті Покровськ. І хоча він і відсторонений від посади, це не означає, що з ним припинені трудові відносини, бо відсторонення від посади і звільнення з роботи - це різні правові поняття, тому він повинен виходити на роботу, місцем розташування якої є м. Покровськ. Також слід зазначити, що він користується правовою допомогою адвоката, робоче місце якого також знаходиться в м. Покровську. Слідчий Самойленко І.А., взявши на себе дискреційні повноваження з контролю за виконанням ним запобіжного заходу, перевищуючи свої посадові обовязки, забороняє йому залишати м. Мирноград і вибувати в м. Покровськ до місця роботи, створює перешкоди в спілкуванні з адвокатом, чим порушує його право на захист та фактично перешкоджає йому продовженню трудових відносин, провокуючи цим його звільнення. Вважає, що в разі, якщо суддя дійшов висновку про необхідність покладення на нього такого обовязку, то з урахуванням місця розташування роботи, ймовірно, було б доцільним зазначити «не відлучатися із м. Мирнограда та м. Покровська». Крім цього, просить розяснити «що означає певна періодичність», зазначена в ухвалі суду при покладенні на нього обовязку прибувати до слідчого першого слідчого відділу управління прокуратури Донецької області, оскільки, на його думку, слідчим Самойленком І.А., в провадженні якого перебуває кримінальне провадження щодо нього, така «періодичність» трактується всупереч цьому поняттю, що свідомо направляється на порушення його прав і інтересів.Так, слідчим Самойленком І.А. запроваджено графік контролю за виконанням ним запобіжного заходу, який полягає у необхідності його прибуття з м. Мирнограда до нього в м. Краматорськ, відстань між якими більше 100 км, у наступні дати: 24.03, 28.03, 31.03, 04.04, 07.04, 10.04. 13.04, 18.04, 21.04, 24.04, 26.04, 28.04, 03.05, 04.05, 05.05, 08.05.2017року. Час прибуття визначено слідчим о 10.00 годині без врахування розкладу руху автобусів та без врахування тієї обставини, що місцем відправлення автобусів є автостанція, розташована в м. Покровську, куди йому додатково слід прибути. При цьому зазначає, що вказані дати зовсім не повязані з проведенням слідчих дій і визначені слідчим на власний розсуд, з явною упередженістю.Так, 24.03.2017 року він, перебуваючи на лікарняному - денному стаціонарі, змушений був відкласти медичні процедури, щоб прибути до слідчого на виконання цього графіку, оскільки слідчий Самойленко І.А., незважаючи на те, що він його завчасно повідомив про перебування на лікуванні, погрожує вирішити питання про звернення застави в дохід держави та змінити йому запобіжний захід на тримання під вартою. При цьому 24.03.2017 року він змушений був чекати слідчого півтори години, оскільки прийняти його відразу по приїзду він відмовився.До того ж, свавільно встановлений слідчим графік контролю, не передбачений жодною Інструкцією чи будь-якими нормами КПК, та його заборона залишати м. Мирноград без його дозволу порушує його конституційне право на працю.Оскільки порушені ним питання суттєво обмежують його конституційні права і свободи, вище зазначені обовязки підлягають розясненню шляхом постановлення процесуального рішення. Просить розяснити, яким чином слід розуміти обовязок «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає» при тому, що він працює в м. Покровську. Розяснити, що передбачає обовязок «прибувати до слідчого з певною періодичністю» та чи не суперечить графік контролю за виконанням ним запобіжного заходу, встановлений слідчим Самойленком І. А. діючим нормам Кримінального процесуального Кодексу та нормам Європейського права.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з*явився, про слухання заяви був належним чином повідомлений.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз*яснення рішення суду.

Вивчивши доводи заявника, повно та всебічно дослідивши матеріали заяви, суд встановив такі обставини справи та визначені для них правовідносини.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України визначено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобовязує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обовязків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

З урахуванням вище зазначених положень чинного законодавства суд зазначає, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ні підозрюваним ОСОБА_1, ні його захисником ОСОБА_2, питання щодо визначення яких саме обовязків передбачених ст. 194 КПК України у разі внесення застави відносного ОСОБА_1, ними не порушувалися, в подальшому будь-яких клопотань про зміну запобіжного заходу від них також не надходило, а тому, суд не має на те законних повноважень, щодо розяснення диспозиції статті ст. 194 КПК України.

Щодо вимоги розяснення обовязку «прибувати до слідчого з певною періодичністю», то суд зазначає наступне, що відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, а тому, суд позбавлений можливості вказувати слідчому як саме проводити досудове розслідування та визначати періодичність зявлення до органу досудового розслідування учасників кримінального провадження, оскільки це залежить від проведення слідчих чи інших процесуальних дій, тобто суд не має на це законних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Разом з тим, відповідно до визначеного у пункті 24 частини 1 статті 3 КПК України терміну «судове провадження» - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами. Тобто, предметом роз'яснення в порядку, передбаченому статтею 380 КПК України, може бути судове рішення, постановлене за наслідками судового провадження.

Види судових рішень визначені в статті 369 КПК України, якою встановлено, що судове рішення може бути викладене у формі вироку або у формі ухвали суду. Таким чином, ухвала слідчого судді, не віднесена до рішень, які можуть бути предметом роз'яснення в порядку, передбаченому статтею 380 КПК України. Крім того, ухвали слідчого судді, на відміну від ухвал суду, постановляються під час досудового розслідування, а не судового провадження, тому ухвала слідчого судді не відповідає критерію стадії кримінального провадження, під час якої приймається судове рішення, яке може бути роз'яснено.

Крім цього, частиною 1 статті 9 КПК України, визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно дотримуватись вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до положень пункту 19 частини 1 статті 7, частини 3 статті 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, діючим законодавством не визначено процедури роз'яснення ухвали слідчого судді, крім того, суд не може втручатися в компетенцію інших осіб, зокрема, які проводять слідчі дії. В цій частині надання роз'яснень ст. 380 КПК України не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 370-372, 380, 383 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розяснення ухвали слідчого судді,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Краматорського міського

суду Донецької області ОСОБА_3