Рішення № 66257187, 28.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/1761/15-ц Провадження № 22-ц/772/1020/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 76 Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів Оніщука В.В., Медвецького С.К.,

за участю секретаря Ліннік Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4 про поділ майна шляхом стягнення компенсації за частку в майні, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14.02.2017 року, ухвалене по даній справі,

в с т а н о в и л а :

В липні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просила здійснити поділ спільного майна подружжя стягнувши з ОСОБА_3 на її користь грошову компенсацію в розмірі 127720, 67 грн., що складає 2/3 вартості автомобіля марки OPEL ASTRA сірого кольору, 2006 року випуску.

Мотивуючи свої вимоги зазначила, що з 1996 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, у якому в 1998 році у них народився син ОСОБА_5. 26.05.2008 року шлюб між ними розірвано, проте під час шлюбу відповідачем за спільні кошти подружжя був придбаний спірний автомобіль на підставі біржової угоди №005316/0203 від 11.10.2007 р. Даний автомобіль був поставлений на тимчасовий облік у Вінницькому МРЕВ 16.10.2007 р., на постійний облік автомобіль зареєстровано вже після розірвання шлюбу.

Позивач зазначає, що пізніше їй стало відомо, що зазначений автомобіль 23.03.2013 року був проданий бувшим чоловіком третій особі без її згоди, а кошти від його продажу відповідачем використано на власний розсуд.

На переконання ОСОБА_2 автомобіль марки OPEL ASTRA сірого кольору, 2006 року випуску був придбаний під час шлюбу та за спільні кошти подружжя, а тому він є обєктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_3 При цьому позивач посилалась на ту обставину, що оскільки спільна дитина після розлучення проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні, розмір сплачуваних відповідачем аліментів не є достатнім для фізичного та духовного розвитку дитини, враховуючи факт приховання відповідачем продажу спірного автомобілю, та вчинення відносно позивача неправомірних дій , що підтверджується вироком суду від 05.12.2015 р., то вважає вказані обставини достатніми підставами для здійснення поділу майна судом, відступивши від засад рівності часток подружжя, збільшивши її частку в спільному майні до 2/3 частин.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14.02.2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. З яким ОСОБА_3 не погодився оскарживши його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та постановлення нового, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

При цьому скаржник посилається на неповне зясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, спірний автомобіль було зареєстровано за ним та відповідно набуто у власність вже після розірвання шлюбу із ОСОБА_2, а тому не може вважатись спільним майном подружжя, та не підлягає поділу.

До даних правовідносин підлягає застосування строків позовної давності про що відповідач в суді першої інстанції не клопотав так як був відсутній в день ухвалення рішення, проте ставить питання про їх застосування в апеляційній скарзі.

Висновок експерта щодо ринкової вартості автомобіля марки Opel мадель Astra 1,4і сірого кольору, 2006 р.в., д.н.з. АВ 0812РА, є неналежним доказом по справі, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування, а лише визначає ринкову вартість автомобіля із зміненим ідентифікаційним позначенням номеру кузова та з перевареним за допомогою ручного зварювання частини кузова з ідентифікаційним позначенням номеру кузова, що позбавляє можливості ідентифікувати, що саме цей автомобіль належав відповідачу.

Суд першої інстанції безпідставно відійшов від принципу рівності часток подружжя, оскільки їхній спільний син досягнув повноліття, є працездатною особою, крім того заборгованість по сплаті аліментів на користь позивача на утримання сина було повністю погашено.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, сторін по справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції прийшла до такого висновку.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з 1996 року по 26.05.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

19.12.1998 року у них народився син ОСОБА_5.

Згідно журналу карток, щодо дати постановки на облік та зняття з реєстрації автомобіля OPEL ASTRA 1,4 і сірого кольору, 2006 р. в., д. н. з. АВ0812АP наданого управлінням ДАІ щодо вказаного автомобілю зазначено в першому записі постановка на тимчасовий облік ТЗ, прибулого з інших регіонів 16.10.2007 року, власник - ОСОБА_3 на підставі біржової угоди №005316/0203. Наступним записом є сама ж реєстрація транспортного засобу придбаного на аукціоні, товарній біржі 24.07.2008 року (а. с. 50-52).

Пунктом 8 Правил державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року визначено, що правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери підтверджуються документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими субєктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Глава 8 СК України презюмує спільність майна подружжя набутого за час шлюбу та рівність часток кожного із них в цьому майні.

Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Доводи апеляційної скарги про те, що право власності на спірний автомобіль набуто після розірвання шлюбу є безпідставними з огляду на те, що спірний автомобіль був придбаний ОСОБА_3 у шлюбі, тобто за спільні кошти подружжя та в інтересах сім'ї , що не заперечувалось й самим ОСОБА_3

Відповідно до частини першоїстатті 303 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції. Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції.

Зокрема відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції не ставились, про що наголошувалось скаржником в своїй апеляційній скарзі.

Стаття 267 ЦК України, яка визначає наслідки спливу строків позовної давності,є нормою матеріального права суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності, що узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом України в постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для всіх судів.

Суд апеляційної інстанції фактично позбавлений можливості вирішувати дане питання в порядку апеляційного розгляду справи.

Посилання ОСОБА_3 на висновок експерта яким визначено ринкову вартість автомобіля, як на неналежний доказ, оскільки цей висновок позбавляє можливості ідентифікувати належність автомобіля OPEL ASTRA 1,4 і сірого кольору, 2006 р. в., д.н.з. АВ0812АP саме йому, є безпідставними зважаючи на вказані вище відомості надані управлінням ДАІ, в яких також зазначалось, що під час перебування на обліку за громадянином ОСОБА_3 спірного автомобілю, останній не був переобладнаний (а. с. 50-52).

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме в частині збільшення частки дружини у спільному майні подружжя, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і за своїми наслідками тягнуть скасування оскаржуваного рішення.

За правилами ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При цьому пунктом 30Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя" за №11 від 21 грудня 2007 рокурозяснено, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3ст. 70 СКв окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1ст. 60 СК). Рішення суду повинно містити мотиви та обґрунтування відступу від засади рівності часток подружжя у їхньому спільному майні. Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки, сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі й у тому разі, коли суд не відступив від засади рівності часток.

Відступивши від засад рівності часток подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що спільна дитина перебуває на утриманні позивача, відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання по сплаті аліментів, що викликало вжиття позивачем додаткових зусиль для організації питань матеріального забезпечення спільної дитини, заборгованість по аліментам була погашена лише 21.11.2016 року.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції перебував виконавчий лист №2-153 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.10.2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно дост. 60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлено, що момент розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість по аліментам ОСОБА_3 погашена, більш того, спільний син ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ОСОБА_5 19.12.2016 року досягнув повноліття.

З позовом про збільшення розміру аліментів позивач до суду не зверталась. Доказів того, що розмір аліментів, які було стягнуто за рішенням суду, недостатній для забезпечення фізичного та духовного розвитку сина - ОСОБА_6 не надала. Від так позовні вимоги в цій частині не є доведеними.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відступленнявід засади рівності часток подружжя, з підстав, зазначених в позовній заяві, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, а саме стягнувши з відповідача на її користь грошову компенсацію ? вартості спірного автомобіля.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права, а саме не зазначення третьої особи ОСОБА_4 в уточнюючій позовній заяви, хоч і знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, проте не тягнуть за собою скасування рішення суду з цих підстав.

Керуючись ст. ст. 88, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14.02.2017 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4 про поділ майна шляхом стягнення компенсації за частку в майні, скасувати в частині поділу майна та стягнення компенсації за його частку.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_4 про поділ майна шляхом стягнення компенсації за частку в майні задовольнити частково.

Поділити в рівних частках, в порядку поділу спільного майна подружжя, автомобіль марки OPEL ASTRA 1,4і сірого кольору, 2006 року випуску д.н.з. АВ0812АP, визнавши за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності за кожним по ? частині вказаного автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 95790,5 грн., що складають ? частини автомобіля.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: