Ухвала суду № 66256734, 27.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

27.04.2017

Справа № 522/8590/13

Провадження № 1-КП/522/548/17

У Х В А Л А

про повернення обвинувального акту

27 квітня 2017 року

Колегія суддів місцевого Приморського районного суду м. Одеси в складі:

Головуючого судді Пислар В.П.

Суддів Гаєва Л.В., Попревича В.М.

при секретарі Голан А.В.

за участю прокурора Моско О.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих адвоката ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012170500000664 від 09.12.2012 року, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п. 1,5,7, ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1, ст. 296 ч. 4, ст. 125 ч. 1, ст. 358 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

20 лютого 2017 року на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в порядку ст. 433, ст. 436 КПК України надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, в скоєнні вищезазначених кримінальних правопорушень, вирок по якому був скасований зазначеною інстанцією.

В той же день, тобто 20 лютого 2017 року по зазначеному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, потерпілі та їх представник вважав за можливепризначити провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинувачений заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, посилаючись на відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення. Та в свою чергу заявили клопотання про повернення обвинувального акту, мотивуючи тим, що вказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, в обвинувальному акті, окрім викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, відсутнє точне формулювання правової кваліфікації інкримінованих правопорушень, а також не наведено конкретного формулювання самого обвинувачення, із визначенням обєктивної сторони та кваліфікуючих ознак кожного з інкримінованих злочинів.

Обвинувальний акт по даній справі містить неприпустиме за своєю формою визначення, - «ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення…», яке носить обвинувальний нахил та формує заздалегідь упереджене ставлення суду стосовно результатів розгляду справи.

Наданий в якості додатку до обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 реєстр матеріалів досудового розслідування, не містить інформацію щодо здійснення та прийняття в ході досудового слідства усіх необхідних процесуальних дій та рішень, у тому числі щодо внесення до ЄРДР відомостей про скоєні злочини, даних про відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам провадження, тощо.

Заслухавши думку прокурора, інших учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п. 1,5,7, ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1, ст. 296 ч. 4, ст. 125 ч. 1, ст. 358 ч. 1 КК України, підлягає поверненню прокурору, як такий що не відповідає вимогам КПК України.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Так, статтею 291 КПК України визначений ряд вимог щодо змісту обвинувального акту, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування, та цивільний позов, а також розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні злочину передбаченого ст. 115 ч.2 п. 1,5,7, ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1, ст. 296 ч. 4, ст. 125 ч. 1, ст. 358 ч. 1 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статті 291 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність.

Всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 взагалі не містить формулювання обвинувачення.

В даному обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також ті фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 й правова кваліфікація кримінальних правопорушень, в яких підозрюється останній.

Такі відомості, у відповідності до положень ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а тому ОСОБА_4, за цим процесуальним рішенням, має статус підозрюваного.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_4, а тому доводи прокурора про відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України є безпідставними.

Вказівки в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_4 скоїв інкриміновані йому кримінальні правопорушення, є безпідставними, оскільки обвинувачення останньому висунуте не було у встановленому законом порядку та не міститься в самому обвинувальному акті. Більш того, така вказівка в обвинувальному акті є порушенням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади кримінального провадження, передбаченої ст. 17 КПК України, яка випливає зі ст.ст. 62, 129 п. 3 Конституції України, п. 2 ст. 11 Загальної декларації прав людини Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадські та політичні права Генеральної Асамблеї ООН від 18.12.1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, за змістом яких кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Отже, вказане обвинувачення є неконкретним і таким, що порушує право на захист обвинуваченого ОСОБА_4

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акту та додатків вимогам КПК України, в звязку з чим він підлягає поверненню прокурору.

Разом з тим, враховуючи, що термін міри запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_4 спливає, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України, з урахуванням вище наведеного, а також наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявних ризиків, зазначених при обрані йому міри запобіжного заходу, що на переконання суду на разі не відпали та дають достатні підстави вважати що обвинувачений ОСОБА_4 може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України, вважає за доцільне продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання останнього під вартою до двох місяців.

Обставин передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів керуючись ст.ст. 42, 290, 291, 314 КПК України.

У Х В А Л И Л А :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 - задовольнити

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12012170500000664 від 09.12.2012 року, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.2 п. 1,5,7, ст. 121 ч. 1, ст. 122 ч. 1, ст. 296 ч. 4, ст. 125 ч. 1, ст. 358 ч. 1 КК України повернути прокурору Одеської області.

Запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою вважати продовженим до 60 /шістдесяти/ днів.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м. Одеси.

Судді Приморського районного суду м. Одеси Пислар В.П.

ОСОБА_5

ОСОБА_6