Вирок № 66255849, 27.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2017 Справа №607/4334/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі с/з Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016210010004248 від 28 грудня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Середзінського І.В.

представник потерпілої

ОСОБА_3 адвоката Борис С.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2016 року близько 19.10 год. обвинувачений ОСОБА_2 керував технічно-справним автомобілем «DAEWOO Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вулиці Живова в напрямку вул. Микулинецької від вул. Шептицького м. Тернополя, своєю смугою, зі швидкістю близько 30 км/год.

Так, обвинувачений, ОСОБА_2, в порушення вимог пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати і в такий спосіб своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У цей час, проїзну частину дороги вул. Живова, навпроти центрального автовокзалу м. Тернополя, переходив пішохід ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухався в темпі повільної ходи, поза межами пішохідного переходу, в напрямку зліва на право, відносно руху автомобіля «DAEWOO Lanos», р. н. НОМЕР_1 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_2

Рухаючись далі, обвинувачений ОСОБА_2 наближаючись до заїзду в торгівельний центр «NOVUS», мав об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_6 та технічну можливість зупинити керований транспортний засіб до місця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзду на нього, у порушення п. 12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху (зміну дорожньої обстановки появою рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу, чи перетинає її) негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав таку можливість, а продовжував рух.

Унаслідок порушення зазначених вимог пунктів Правил дорожнього руху України, обвинувачений ОСОБА_2 поставив себе в такі умови, що несвоєчасно застосував екстрене гальмування, чим позбавив себе технічної можливості зупинити керований ним автомобіль та передньою правою його частиною скоїв наїзд на ОСОБА_5

У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, з крововиливами у речовину мозку та під його оболонки, яка ускладнилася гнійним запаленням мозку та його оболонок, призвела до набряку-набубнявіння та компресії мозку і його здавлення з дислокацією стовбура у великий потиличний отвір, що обумовило порушення життєво важливих функцій організму, від яких 02 січня 2017 року в Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги настала його смерть. Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням обвинуваченим ОСОБА_2 вище перелічених вимог ПДР України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні вказав, що 28 грудня 2016 року ввечері, керуючи автомобілем «DAEWOO Lanos», по вулиці Живова в напрямку вул. Микулинецької від вул. Шептицького м. Тернополя, своєю смугою, зі швидкістю близько 30 км/год., не був достатньо уважним, та не побачив як проїзну частину дороги вул. Живова, навпроти центрального автовокзалу м. Тернополя, переходив пішохід, поза межами пішохідного переходу, маючи можливість, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості та скоїв наїзд на пішохода, який отримав тілесні ушкодженні, від яких 02 січня 2017 року в Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги настала його смерть. Просить суд врахувати його визнання вини, щире каяття, визнання заявлених прокурором позовних вимог, суворо його не карати та не позбавляти волі.

Обвинувачений ОСОБА_2, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, часткове відшкодування завданого збитку потерпілій ОСОБА_3, думку представника потерпілої, який просить обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти волі. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції частини статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.Однак, з врахуванням обставин вчинення правопорушення, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, думки представника потерпілої, суд вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного виду покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Також суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 у період дії іспитового строку на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов'язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.

У ході розгляду кримінального провадження прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 1998, 90 грн. Так, згідно довідки Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги № 317 від 29.03.2017 року ОСОБА_5 знаходився на лікуванні з 28.12.2016 року по 02.01.2017 року протягом п'яти днів, на що затрачено кошти в загальній сумі 1998, 90 грн. За вказаних обставин, суд вважає, що сума затрачених закладом охорони здоров'я коштів на лікування потерплого від злочину, на підставі ст. 1206 ЦК України, повинна бути стягнута із винної особи, а тому позов прокурора Тернопільської місцевої прокуратури підлягає до задоволення.

В даному кримінальному провадженні накладено арешт на майно, вилучене згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016р., а саме на автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7, зареєстрованого АДРЕСА_2. Враховуючи те, що на даний час відпала необхідність у вжитих заходах забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що арешт накладений згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 03.01.2017 року /провадження № 607/23/17-к/ слід скасувати.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення авто-технічної експертизи № 5-13/17 від 27 лютого 2017 року в сумі 660, 30 грн., а також транспортно - трасологічної експертизи № 5-14/17 від 24 лютого 2017 року в сумі 880, 40 грн. і автотехнічної експертизи № 5-103/17 від 16 березня 2017 року в сумі 880, 40 грн., а всього на зальну суму 2421, 10 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_2 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов заявлений прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі фінансового управління Тернопільської міської ради (р/р 31413544700002 ГУДКСУ у Тернопільській області, код 37977726, МФО 838012, міський бюджет, призначення платежу «інші надходження» 24060300 КБК) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 в сумі 1998 /одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім/ грн. 90 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 03 січня 2017 року /провадження № 607/23/17-к/ на майно, вилучене згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.12.2016р., а саме на автомобіль марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7, зареєстрованого АДРЕСА_2 - скасувати.

Процесуальні витрати за проведення авто-технічної експертизи № 5-13/17 від 27 лютого 2017 року в сумі 660, 30 грн., транспортно - трасологічної експертизи № 5-14/17 від 24 лютого 2017 року в сумі 880, 40 грн. і авто-технічної експертизи № 5-103/17 від 16 березня 2017 року в сумі 880, 40 грн., а всього на зальну суму 2421, 10 грн. ( дві тисячі чотириста двадцять одна гривня десять копійок) стягнути із ОСОБА_2 в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо